Постанова № 26037335, 18.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/8979/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача Гармаш О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної подваткової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Морефрост-2004" про зупинення видаткових операцій на рахунках та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004», в якому просить суд:

- зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004»;

- заборонити відчуження майна товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004»;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004» має податковий борг у загальному розмірі 74106,94 грн., який утворився внаслідок порушення відповідачем вимог ПК України. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, не допускає податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань, заяв, заперечень проти позову до суду від відповідача не надходило. Суд зауважує на тому, що відповідач неодноразово не з'являвся у судове засідання.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 4 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004» (код ЄДРПОУ 34366049) перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих видів податків.

Відповідно до п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету. Відповідно до довідки про стан розрахунків із бюджетом станом на 26.07.2012р. у відповідача є податковий борг у сумі 74106,94 гривень. Проте, в добровільному порядку відповідач зазначений податковий борг не сплачує.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Статтею 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідачу було надіслано податкову вимогу № 1/1194 від 25.11.2010 року, яка отримана уповноваженою особою відповідача 07.12.2010 року, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні про отримання.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п.п.89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Відповідно до п.89.4 ст.89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Листом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби за №15724/10/19-135 від 20.07.2012 року ТОВ «Морефрост-2004» було повідомлено про те, що воно має податковий борг у сумі 74106,94 гривень, та запропоновано сплатити самостійно несплачені суми податкового боргу або визначити перелік активів, яке перебуває у власності підприємства, з наведенням їх балансової вартості, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави. З пояснень позивача зазначений лист направлено по пошті, проте, докази отримання його відповідачем до суду надані не були.

Ухвалою суду від 30.08.2012р. із занесенням до Журналу судового засідання суд витребовував у позивача додаткові докази, а саме: докази на підтвердження отримання відповідачем листа Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби за №15724/10/19-135 від 20.07.2012 року, проте, зазначений доказ позивачем надано не було. При цьому в обґрунтування неможливості його надання до суду позивач посилався на неможливість це здійснити.

У матеріалах справи міститься лист товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004» від 20.07.2012р., який був наданий позивачем. У цьому листі відповідач повідомляє про наявність на балансі підприємства певних основних засобів та їх залишкову вартість.

Таким чином, відповідачем були частково виконані вимоги, викладені податковим органом у листі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби за №15724/10/19-135 від 20.07.2012 року.

Податковим органом, на підставі ст.89 Податкового кодексу України, прийнято рішення № 16540/10/19-135 від 26.07.2012 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «Морефрост-2004».

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Відповідач відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документів, які необхідні для такого опису, про що Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 16538/10/19-135 від 24.07.2012 року, при цьому акт відмови є односторонньо підписаним тільки представником податкового органу. Позивачем не були надані докази на вимогу суду на підтвердження факту відмови платника податків від підписання акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 16538/10/19-135 від 24.07.2012 року та докази на підтвердження направлення (вручення) копії акта відповідачу.

Крім того, фактично виникає сумнів у правомірності проведення заходу зі здійснення складення опису майна у податкову заставу, адже, відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. При цьому рішення № 16540/10/19-135 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «Морефрост-2004» прийнято 26.07.2012 року, в той час як акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 16538/10/19-135 складено 24.07.2012р., тобто на 2 календарні дні раніше за рішення, яке фактично є основою та підставою для його складення.

Ухвалою суду від 30.08.2012р. із занесенням до Журналу судового засідання суд витребовував у позивача також докази на підтвердження отримання відповідачем рішення № 16540/10/19-135 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «Морефрост-2004» та акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 16538/10/19-135 від 24.07.2012 року. Зазначені докази позивачем також не було надано до суду із зазначенням про неможливість це здійснити.

Згідно п. 89.4 ст.89 ПК України, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відповідно до п. 91.4 ст.91 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

У зв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що згідно з приписами п.п. 20.1.15 п.20.1 ст.20 ПК України зупинення видаткових операцій не поширюється на операції з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків передбачено:

- п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у випадку, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

- пп. 20.1.15. п. 201. ст.20 Податкового кодексу України у випадку недопущення

посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті (перешкоджання представників органів держаної податкової служби доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

- пп. 20.1.16. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України у випадку, якщо платник

податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Зазначеними нормами не передбачено зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків у випадку недопуску перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, заявник не надав суду інших доказів, необхідних для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків згідно зазначених вимог Податкового кодексу України.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004» про зупинення видаткових операцій на рахунках та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу - відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2012 року

Суддя В.В Ільков