ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/15828/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріТуранська С.О. за участю: представника позивача представника відповідача Кановець О.А. Гармаш О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Зоря» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровськ, в якому позивач, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить:
податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Дніпропетровську від 23 червня 2011 № 0101592301, від 30 серпня 2011 року № 0102552301 та від 30 серпня 2011 року № 0102422301 - визнати неправомірними та скасувати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровськ проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Видавництво «Зоря» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 17.05.2011 року №1741/23-2/05905591. На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарг, винесені податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2011 року № 0102552301 та від 30 серпня 2011 року № 0102422301. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки помилковими та необґрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення протиправними.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція в м. Дніпропетровську при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2011 року № 0102552301 та від 30 серпня 2011 року № 0102422301 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровськ проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Видавництво «Зоря» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» ( далі - ПрАТ «Видавництво «Зоря») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.
Перевіркою встановлено порушення:
1. - ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 роках;
2. - Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:
п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11: встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 5, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дані, відображені ПрАТ «Видавництво «Зоря» у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 роках в частині валових витрат - не є дійсними у сумі 2329690,00 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2009 року в сумі 549775,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 796727,00 грн., за 1квартал 2010 року в сумі 502626,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 172638,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 307924,00 грн., результаті занижено податок на прибуток в сумі 582422,00 грн., в тому числі: 3 квартал 2009 - 137444,00 грн., 4 квартал 2009 - 199182,00 грн., 1квартал 2010 - 125656,00 грн., 2 квартал 2010 - 43159,00 грн., 4 квартал 2010 - 76981,00 грн.;
пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, пп. 7.6.1, пп. 7.6.3 п.7.6 ст.7, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого завищені валові витрати в загальній сумі 473923,00 грн., в т.ч. по періодах: 1 квартал 2008 - 48563,00 грн., 2 квартал 2008 - 34305,00 грн., 3 квартал 2008 - 14583,00 грн., 4 квартал 2008 - 340000,00 грн., 2 квартал 2009 - 2083,00 грн., 3 квартал 2009 - 13885,00 грн., 1 квартал 2010 - 15328,00 грн., 2 квартал 2010 - 5176,00 грн.
3. - Закону України «Про податок на додану вартість», а саме відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) та ст. 185, ст. 187, ст.188, ст. 198 Податкового кодексу України:
податковий кредит є недійсним на загальну суму 465939,00 грн., в тому числі по періодах - липень 2009 року - 41021, 00 грн., серпень 2009 рок - 32245,00 грн., вересень 2009 року - 36689,00 грн., жовтень 2009 року - 55835,00 грн., листопад 2009 року - 41263,00 грн., грудень 2009 року - 62248,00 грн., січень 2010 року - 23891,00 грн., лютий 2010 року - 39055,00 грн., березень 2010 року - 37579,00 грн., квітень 2010 року - 34528,00 грн., грудень 2010 року 61585,00 грн.;
пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 93482,00 грн., в т.ч. по періодах - березень 2008 року - 8401,00 грн., квітень 2008 року - 6234,00 грн., травень 2008 року - 1667,00 грн., червень 2008 року - 10663,00 грн., травень 2009 року - 30000,00 грн., липень 2009 року - 30208,00 грн., вересень 2009 року - 3226,00 грн., квітень 2010 року - 3083,00 грн.
За результатами перевірки складено Акт від 17.05.2011 року №1741/23-2/05905591 на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 23 червня 2011 № 0101582301 про сплату 559421,00 грн. податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та штрафних (фінансових) санкцій 139855,25 грн. застосованих за порушення пп. 7.2.3. п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
від 23 червня 2011 № 0101592301 про сплату 1056345,00 грн. податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності та штрафних (фінансових) санкцій 264086,25 грн. застосованих за порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.6.1, пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Позивачем подано скаргу до Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, за результатами розгляду якої Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області винесено рішення про результати розгляду скарги від 26.08.2011 року № 25374/10/25-008, яким:
скасовує податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 23 червня 2011 № 0101592301 в частині збільшення ПрАТ «Видавництво «Зоря» суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 502744,20 грн. (за ochobhhv платежем - 402195,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 100548,84 грн.), а в іншій частині скаргу залишено без задоволення:
збільшує на 873633,55 грн. (за основним платежем - 698906,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 174726,71 грн.) суму грошового зобов'язання по податку на прибуток, визначену ПрАТ «Видавництво «Зоря» в податковому повідомленні-рішенні Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 23 червня 2011 р. № 0101592301;
скасовує податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 23 червня 2011 р. № 0101582301 в частині збільшення ПрАТ «Видавництво «Зоря» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24410,24 грн. (за основним платежем - 19528,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4882,05 грн.), а в іншій частині скаргу залишено без задоволення.
Збільшення за основним платежем на суму 698906,84 грн. суми грошового зобов'язання по податку на прибуток відбулось за рахунок також визнання податковою службою нікчемними провочинів з ТОВ "Снарк, ЛТД".
Позивачем в подальшому подано скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої Державною податковою адміністрацією України винесено рішення від 10.11.2011 року № 5230/6/10-2115 та залишено без змін податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ від 23.06.11 р. № 0101582301и і № 0101592301 з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.
З урахуванням рішень ДПА у Дніпропетровській області та ДПА України Лівобережною МДПІ винесено повідомлення-рішення від 30.08.2011 р.:
№ 0102422301 про сплату 674866,01 грн. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
№ 0102552301 про сплату 370889,35 грн. податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.
Як вбачається з мотивувальної частини акту перевірки, операції з поставки між ПрАТ «Видавництво «Зоря» та ТОВ «Снарк, ЛТД», ТОВ «Побутелектротехніка» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків. З урахуванням викладеного, на думку податківців, правочини (угоди) між ПрАТ «Видавництво «Зоря» (Покупець) та ТОВ «Снарк, ЛТД», ТОВ «Побутелектротехніка» (Продавці) з поставки товарів є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, ПрАТ «Видавництво «Зоря» включило до складу валових витрат та податкового кредиту, зокрема вартість товарів (послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облі та фінансову звітність в Україні», оскільки, враховуючи нікчемність правочинів, не підтверджують факти здійснення господарських операцій.
Крім того, рішенням Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області від 26.08.2011 року № 25374/10/25-008 встановлено, що матеріалами перевірки підтверджено наявність товару, який ПрАТ «Видавництво «Зоря» використано у господарській діяльності (виробництво). Оскільки, внаслідок визнання правочинів (угод) між ПрАТ «Видавництво «Зоря» та TOB «Снарк, ЛТД», TOB «Побутелектротехніка» нікчемними, спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій, тому, фактично товар, використаний у господарській діяльності, був отриманий від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього. Тобто, повинен бути включений до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар.
Проте, факт проведення розрахунків із TOB «Снарк, ЛТД» за товар підтверджується в акті Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 17.05.2011 р. № 1741/23-2/05905591, де зазначено, що розрахунки за товар проведені підприємствами у безготівковій формі через поточні рахунки в установах банку всього в сумі 2272747,83 грн. Факт проведення розрахунків з TOB «Побутелектротехніка» також підтверджено в акті Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 17.05.2011 р., де зазначено, що розрахунки між підприємствами відбуваються у безготівковій формі через поточні рахунки в установах банку згідно платіжних доручень.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто презумпція правомірності правочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
В постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Таким чином, визнання Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровськ правочинів між ПрАТ «Видавництво «Зоря» та TOB «Снарк ЛТД», TOB «Побутелектротехніка» нікчемними - є необгрунтованим та безпідставним, а тому зазначені в акті перевірки твердження податкового органу не відповідають вимогам діючого законодавства., а рішення про донарахування суми грошового зобов'язання є протиправними.
Перевіркою встановлено не підтвердження задекларованих сум податкового кредиту податковими накладними, що призвело до завищення показників в рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження).
Так, згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за липень 2009 року сума податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Візаві» відображена в розмірі 16 769, 20 грн. Як зазначено в акті позивачем не надано податкової накладної на відповідну суму, а тому зроблено висновок, що зазначена сума не підтверджена оригіналом податкової накладної за липень 2009 р.
Згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2010 року сума податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Охоронне агенство «Мірза» відображена в розмірі 3083,33 грн.. Як зазначено в акті позивачем не надано податкової накладної на відповідну суму, а тому зроблено висновок, що зазначена сума не підтверджена оригіналом податкової накладної в квітні 2010.
До матеріалів позову надано копії податкових накладних за липень 2009 року та квітень 2010 року на підтвердження взаємовідносини з ТОВ «Візаві» та ПП «Охоронне агенство «Мірза».
Таким чином, Лівобережною МДПІ не підтверджено висновок про порушення ПрАТ «Видавництво «Зоря» вимог закону України «Про податок на додану вартість» в частині встановлених порушень з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Охоронне агенство «Мірза» та ТОВ «Візаві».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, при цьому суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 23.06.2011 року №0101592301, від 30.08.2011 року №0102422301, 30.08.2011 року №0102552301.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 09 липня 2012 року
Суддя О.В. Єфанова
Судове рішення № 26037132, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/15828/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: