Ухвала суду № 260369, 27.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“27” липня 2006 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І., Усенко Є.А.

при секретарі: Павлушко Р.С.

за участю представників:

позивача: Пранничука Р.В., Ціка В.Г.

відповідача: Івоніна М.Л.

розглянувши касаційну скаргу першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - Джураєва Г.З.

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2005 року

у справі № 27/130

за позовом ДП «Агроспецресурси - Дніпро»

доДПІ у Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

В липні 2005 року позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, мотивуючи свої вимоги ти, що 15 березня 2005 року ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська був складений акт № 29-23-2-32090870 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Агроспецресурси-Дніпро» за період з 22 липня 2002 року по 30 листопада 2004 року».

В акті вказано на завищення підприємством валових витрат на 429456,93 грн. внаслідок недодержання вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, ДП «Агроспецресурси-Дніпро» було віднесено до складу валових витрат виплати винагород за договорами доручення з приватними підприємцями в сумі 388455,98 грн., а саме:

- ОСОБА_1 згідно з договором від 01 жовтня 2003 року № 2/р за період з 31 жовтня 2003 року по 30 квітня 2003 року в сумі 151548 грн.;

-

- ОСОБА_2 згідно з договором від 29 квітня 2003 року № 1-Д за період з 29 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року в сумі 120807 грн.

Крім того, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 під час виконання договорів доручення були штатними працівниками підприємства, службові обовязки яких співпадали з умовами договорів. Пунктом п.4 ст5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачена можливість подвійного віднесення до складу валових витрат за виконання однієї і тієї ж роботи.

На підставі вказаного акту перевірки та за результатами процедури апеляційного узгодження податкового зобовязання ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2005 року № 0000482302/2, яким визнано суму податкового зобовязання позивача з податку на прибуток в розмірі 102314 грн.65 коп. в тому числі: 63668 грн.90 коп.- основний платіж і 38645 грн. 45 коп.-штраф.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2005 року, залишеного в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2005 року, позовні вимоги задоволені.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову посилаючись на те, що суди неповно дослідили обставини справи, дали неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалили рішення, які не відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 15 березня 2005 року № 29-23-2-32090870 ( з уточненням від 1 квітня 2005 року № 5257/10/23-232), зазначено, що дочірнє підприємство «Агроспецресурси-Дніпро» в порушення пункту п.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включило до складу валових витрат винагороду, одержану приватними підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_1, що призвело до завищення валових витрат у відповідних періодах 2003-2004 років.

Згідно акту перевірки дочірнє підприємство «Агроспецресурси-Дніпро» (довіритель) включило до складу валових витрат виплачену приватним підприємцям (повіреним) винагород за договорами-доручення, а саме:

- за договором від 1 жовтня 2003 року № 2/р, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_1, включило до складу валових витрат винагороду у загальній сумі 151548 грн. 93 коп.

- за договором від 29 квітня 2003 року №1-Д, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_2, включило до складу валових витрат винагороду у загальній сумі 120808 грн.27 коп.

В акті перевірки також зазначено, що по операціях з виконання обовязків згідно договорів-доручення від 01 жовтня 2003 року № 2/р та від 29 квітня 2003 року № 1-Д до перевірки предявлено акти виконаних робіт, в яких вказано обсяг поставленої сировини розмір винагороди, реєстр накладних на одержання молочної сировини, протокол узгодження винагороди повіреного.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що службові обовязки ОСОБА_2. та ОСОБА_1 по трудовому договору співпадають з обовязками по договору доручення і не спростовують можливість виконання ними цих робіт .

Між тим, в матеріалах справи, є перелік службових обовязків цих осіб з якими вони були ознайомлені лише: ОСОБА_2 18 листопада 2004 року; та ОСОБА_1 - 1 травня 2004 року (а.с.60;61 т.2), хоча в трудових стосунках з позивачем ці особи перебувають значно більший період часу.

Відповідачем зазначалися в акті перевірки період отримання винагороди ОСОБА_2 (ІІ,ІІІ,ІVкв. 2003 р.) та ОСОБА_1 (І,ІІ, кв.2004 р.), а отже судами не перевірялись службові обовязки цих осіб за 2003 рік і перше півріччя 2004 р.

Крім того, з актів виконаних робіт складених позивачем та приватними та приватними підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, реєстри накладних на одержану сировину від постачальників, не вбачається, що саме ними виконувалась ця робота і такі факти не перевірялись судами під час розгляду справи (а.с.32-59 т.2).

Беручи до уваги, що зазначений спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушення принципу всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевірити докази, рішення та ухвала у справі підлягають скасуванню.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і обєктивного встановлення обставин справи, прав і обовязків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись статтями 220,221,227,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - Джураєва Г.З. задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2005 року скасувати та направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Маринчак Н.Є.,

Судді: _______ Ланченко Л.В.

_______ Пилипчук Н.Г.,

_______ Степашко О.І.,

_______ Усенко Є.А.