Рішення № 26033612, 10.09.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2/0544/2627/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

«10»вересня 2012 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі - Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод»про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку та компенсації,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року до Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, я ка виникла за період з липня 2000 року по травень 2001 року, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 14.02.1984 року по 01.06.2001 року вона працювала у відповідача Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод». При звільнені з підприємства відповідач не провів з ним повного розрахунку, у результаті чого заборгованість підприємства перед позивачем, що станом на 01.08.2012 року складає 1180 грн. 82 коп., у зв'язку з чим ставить питання про стягнення з відповідача суму невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 01.06.2001 року по день звернення до суду в розмірі 17852 грн. 88 коп., суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з липня 2000 по травень 2001 року в розмірі 3204 грн. 74 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та просила їх задовольнити, одночасно просив суд розглядати справу за її відсутністю (а.с.11).

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, одночасно надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що позовні вимоги позивача визнає тільки в частині стягнення заробітної плати згідно довідок по даним бухгалтерського обліку ВАТ «Содовий завод»та індексацію за три роки у відповідно з діючим законодавством України, інші вимоги не визнає, оскільки відносно ВАТ «Содовий завод», порушено 03.01.2001 року справу № 5/174Б про банкрутство, у 2003 році відкрита ліквідаційна процедура, котра продовжена до 26.07.2012 року. Також просить суд застосувати 3-х місячний строк позовної давності, який застосовується при вирішенні спорів про стягнення середнього заробітку за весь період затримки та моральної шкоди (а.с.13). Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14.02.1984 року по 01.06.2001 року працювала у відповідача Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" (а.с.6,9). При звільненні з нею не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі складає 1180 грн. 82 коп., що підтверджується довідкою відповідача №91-3953 від 14.08.2012 року (а.с.7).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року по справі № 5/174Б ВАТ «Содовий завод»визнано банкрутом. Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 21.02.2012 року по справі № 5/174Б за заявою Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Слов'янськ до боржника відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»м. Слов'янська про визнання банкрутом, продовжено строк ліквідаційної процедури по справі № 27/174Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»м. Слов'янська та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Котенєвої О.О. до 26.07.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Пункт 4 ст. 12 зазначеного Закону передбачає заборону стягнення на підставі виконавчих документів та заборону нарахування неустойки, інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, тобто в даному випадку Законом не передбачено заборону винесення судових рішень про стягнення належних працівникам сум в разі порушення їх трудових прав.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає, що своїми діями відповідач порушивши вимоги законодавства про працю, що, в свою чергу, потягло порушення законних прав позивача при звільненні.

За таких підстав, суд вважає, що доводи позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі слід задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день винисення рішення суду та компенсації втрати частини заробітної плати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

З ч.6, ч.7 ст. 12 зазначеного Закону вбачається, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, суд вважає що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати не є спором про стягнення заробітної плати.

З ухвали господарського суду від 24.02.2012 року, вбачається, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ "Содовий завод" м. Слов'янськ, а постановою господарського суду від 04.09.2003 року ВАТ "Содовий завод" м. Слов'янськ визнано банкрутом.

За таких підстав суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку не входить до переліку зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому неможливе стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В своїй письмовій заяві відповідач визнає тільки вимоги позивача на підставі довідок згідно даних бухгалтерського обліку ВАТ «Содовий завод»щодо несплаченої заробітної плати та індексацію за три роки у відповідності з діючим законодавством. Але, як вбачається з матеріалів справи в своїх вимогах позивач не ставить питання про виплату їй заробітної плати з урахуванням індексації.

Тому, суд не бере до уваги визнання позову ВАТ «Содовий завод»в цій частині, оскільки вони не стосується предмету розгляду даної справи.

Стосовно вимог позивача про стягнення з ВАТ «Содовий завод»понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги адвоката. З копії квитанції №012367 від 27.08.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 користувалась послугами ФОП ОСОБА_4 у підготовці позову до ВАТ «Содовий завод». Але позивач не надав суду копії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю та договору на надання правової допомоги, тобто у суду немає підстав вважати, що ФОП ОСОБА_4 є має свідоцтво адвоката або є фахівцем в галузі права.

Вказані вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись викладеним та ст.ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115, 116, 223 , 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», 3, 10, 15, 16, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»м. Слов'янськ, що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, код ЄДРПОУ 00204895, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1180 грн. 82 коп. (тисяча сто вісімдесят )грн. 82 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»м. Слов'янськ м. Слов'янськ, що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, код ЄДРПОУ 00204895, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 судовий збір на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривен 60 коп. (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк УДК у м. Слов'янську, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 34686605, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УДК у м. Слов'янську (м. Слов'янськ).

У задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2012 року.

Суддя Якуша Н.В