Рішення № 26032099, 13.09.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-5964/11

(2/401/1590/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

за участі представника позивача -Трубкіна К.Л.,

за участі відповідачів -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_4,

за участі представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що «16» травня 2008 р. між ВАТ "Райффайзен Банком Аваль" (на підставі п.1.3 Статуту Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/3101/148460/73, згідно п.п. 1.1.-1.3 яких позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит у розмірі 65 700, 00 дол. США строком на 84 місяці з "16" травня 2008 року по "16" травня 2015 року, а відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,8 % річних відповідно до графіку погашення кредиту (додаток до Кредитного договору); кінцевий строк погашення кредиту сторони погодили "16" травня 2015 року. Разом з тим, 16.05.2008 р. між банком та ОСОБА_3 був підписаний договір поруки № 014/3101/148460, згідно умов якого відповідач-2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по борговим зобов'язанням відповідача - 1, які виникають з умов кредитного договору. Згідно умов договору поруки у випадках невиконанню відповідачем-1 всіх або окремих взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, відповідач-2 несе солідарну відповідальність з відповідачем-1 перед позивачем за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і відповідач-1, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 65 700,00 дол. США на поточний рахунок НОМЕР_2 відповідача-1, що підтверджується заявою на видачу готівки № 069738567 від "16" травня 2008 р., які надалі Відповідач-1 отримав готівкою на руки через касу позивача, тобто банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі. Укладаючи договір, сторони погодили (п. 5.1), що позичальник зобов'язується належним чином виконувати умови, передбачені цим договором, у т.ч. щодо своєчасного погашення кредиту, оплати процентів за користування кредитом та комісій. В порушення умов кредитного договору відповідач вчасно та в повному обсязі погашення кредиту та відсотків у вказані строки не здійснював.

Відповідно до п. 3.13 кредитного договору банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі, що визначені цим Договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору, та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, у т.ч. у випадку відмови позичальника від зміни умов договору. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від банка з вимогою дострокового погашення.

Пунктом 6.6. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках, передбачених цим Договором; згідно до п. 10.1. Кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

На підставі умов кредитного договору, договору поруки та норм чинного законодавства позивачем була направлена письмова вимога до позичальника та відповідача-2 вих. №С04-114-1-5/1040 від 06.04.2011 р. щодо погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 13.04.2011 р., але зобов'язання не було виконано.

Таким чином, станом на 07.10.2011 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 55 042 долара США 90 центів, з яких: 39 504 долара США 58 центів - непогашена сума кредиту, 3 661 долар США 20 центів - несплачені проценти, 6 788 доларів США 71 цент - нарахована пеня за прострочення тілу кредиту, 5 088 доларів США 41 цент - нарахована пеня за прострочення відсотків по кредиту, що по курсу НБУ станом на 07.10.2011р. (1 дол.США=7,9727 грн.) складає 438 840 (чотириста тридцять вісім тисяч вісімсот сорок) гривень 53 копійки, де: 314 958 гривень 16 копійок - непогашена сума кредиту, 29 189 гривень 65 копійок - несплачені проценти, 54 124 гривні 35 копійок - нарахована пеня за прострочення тілу кредиту, 40 568 гривень 37 копійок - нарахована пеня за прострочення відсотків по кредиту. Про стягнення зазначеної вище грошової суми з відповідачів, як солідарних боржників, у позові й заявлено відповідну вимогу.

У судовому засіданні позивач в особі представника підтримав вимоги позову повністю, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач -2 та представник відповідача - 2 позов не визнали повністю, посилалися на те, що договір поруки відповідач -2 не підписувала, її підпис є підробленим, у зв'язку з чим просили суд відмовити в задоволенні вимоги позову до відповідача -2.

Відповідач -1 пояснив, що при укладенні кредитного договору не було мови про поруку, у зв'язку з чим відповідач -1 звертатиметься до правоохоронних органів, що стосується кредитного договору, то відповідач -1 пояснив, що з цього приводу не має питань. Разом з тим, відповідно до пояснень представника відповідач -2 неможливо встановити умови договору з урахуванням висновку експертизи, у зв'язку з цим представник заперечував проти чинності договору поруки. Позивач не підтвердив обставин укладення договору поруки, та розрахунок боргу процентів зроблений з порушенням вимог чинного законодавства.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом за розгляду справи, «16» травня 2008 р. між ВАТ "Райффайзен Банком Аваль" (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/3101/148460/73, згідно п.п. 1.1.-1.3 яких позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит у розмірі 65 700, 00 дол. США строком на 84 місяці з "16" травня 2008 року по "16" травня 2015 року, а відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,8 % річних відповідно до графіку погашення кредиту (додаток до Кредитного договору); кінцевий строк погашення кредиту сторони за договором погодили наступний - "16" травня 2015 року.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 65 700,00 дол. США на поточний рахунок №262071527706 відповідача-1, що підтверджується заявою на видачу готівки № 069738567 від "16" травня 2008 р., які надалі відповідач-1 отримав готівкою на руки через касу позивача; зазначена обставина не заперечувалася відповідачем -1, у зв'язку з чим на виконання ч. 1 ст. 61 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 5.1), що позичальник зобов'язується належним чином виконувати умови, передбачені цим договором, у т.ч. щодо своєчасного погашення кредиту, оплати процентів за користування кредитом та комісій. Утім, в порушення умов кредитного договору відповідач вчасно та в повному обсязі погашення кредиту та відсотків у вказані строки не здійснював.

Разом з тим, відповідно до п. 3.13 кредитного договору банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі, що визначені цим договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору, та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, у т.ч. у випадку відмови позичальника від зміни умов договору. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від банка з вимогою дострокового погашення.

Пунктом 6.6. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках, передбачених цим договором; згідно до п. 10.1. Кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

У зв'язку з невиконанням відповідачем -1 умов договору позивачем була направлена письмова вимога до позичальника з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 13.04.2011 р., але зобов'язання з боку відповідача -1 не було виконано.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 16 травня 2008 р. №014/3101/148460/73 в розмірі 438 840, 53 грн., з яких 314 958 грн. 16 коп. -непогашена сума кредиту, 29 189, 65 грн. -несплачені проценти, 54 124,35 грн. - пеня на прострочення тілу кредиту, 40 568, 37 грн. -пеня за прострочення відсотків по кредиту.

Разом з тим, частково задовольняючи позов та відмовляючи в задоволенні його вимоги про стягнення солідарно з відповідачів, як солідарних боржників, заборгованості за кредитним договором, суд виходить з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На переконання суду, відповідач - 2 виконав обов'язок доказування, надав докази відповідно до ст. 57-59 ЦПК України, у зв'язку з чим є слушними його доводи з приводу відсутності підстав для покладення на відповідача - 2 солідарного обов'язку відповідати перед кредитором.

Так, відповідно до висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів, складеного 15.05.2012 р. (а.с. 116-117), на вирішення якої були поставлені наступні питання чи виконано підпис у графі «Поручитель»у договорі поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р. ОСОБА_3, яким способом виконано підпис у графі «Поручитель»у договорі поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р., чи виконано підписи у графі «Поручитель»у договорі поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р. із застосуванням фотокопіювальної техніки було отримано відповідь, відповідно до якої підписи від імені ОСОБА_3 в графах «Поручитель»на лицьовій і зворотній сторінках першого аркушу договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р. виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Підписи від імені ОСОБА_3 у графах «Поручитель»на лицьовій і зворотній сторінках другого аркушу договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р. виконанні самою ОСОБА_3.

Відповідно до зазначеного вище висновку судової експертизи підписи від імені ОСОБА_3, розташовані у графах «Поручитель»договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р. виконані пастою для кульових ручок синього кольору, та підписи від імені ОСОБА_3, розташовані у графах «Поручитель» договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р., виконані трьома різними пастами для кулькових ручок синього кольору, а саме: підпис від імені ОСОБА_3, розташований на лицьовій стороні першого аркушу договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р., виконаний пастою для кулькової ручки, але іншою, ніж усі підписи від імені ОСОБА_3, розташовані в документі; підпис від імені ОСОБА_3, розташований на зворотній стороні першого аркушу договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р., виконаний пастою для кулькової ручки, але іншою, ніж усі інші підписи від імені ОСОБА_3, розташовані в документі; підписи від імені ОСОБА_3, розташовані з обох сторін другого аркушу договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р., виконані однією і тією ж пастою для кулькових ручок, але іншою, ніж усі інші підписи від імені ОСОБА_3, розташовані в документі.

За наведених вище зроблених експертами висновків та з урахуванням того встановленого судом факту, що форма договору поруки, запропонована позивачем для підписання, передбачає проставлення підпису учасників правочину на кожній сторінці усіх аркушів друкованого тексту договору, наявність якого (тобто підпису) свідчить про отримання згоди учасника правочину на набуття ним цивільних прав та обов'язків, які виникають з цього договору, та договір поруки набирає чинності (розділ 5 договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р.) з дати його підписання сторонами договору (дата Договору) і діє до повного погашення, для суду відсутні підстави вважати, що правочин (договір поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р.) був вчинений саме ОСОБА_3 (ч. 2 ст. 207 ЦК), та, як його передумова, був нею, тобто ОСОБА_3, погоджений, що є обов'язковою умовою двостороннього правочину.

Зазначене стосується тих умов договору, які містяться на лицьовій та зворотній сторінці першого аркушу договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р.); суд відхиляє, як доказ, пояснення відповідача - 2 щодо підроблення її підпису також й на лицьовій та зворотній сторінках другого аркушу договору поруки №014/3101/148460 від 16.05.2008 р.) через їх недостатність для прийняття такого висновку з урахуванням пояснень представника позивача щодо належності підписів на договорі поруки саме ОСОБА_3

Та оскільки за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), утім, зібрані у справі докази позбавляють суд можливості визнати доводів позивача слушними у частині вчинення договору поруки відповідачем -2, вимога позову до відповідача -2 не є такою, що підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201, місце знаходження: м. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 35) заборгованість за кредитним договором від 16 травня 2008 року №014/3101/148460/73 в розмірі 438 840, 53 грн., з яких 314 958 грн. 16 коп. -непогашена сума кредиту, 29 189, 65 грн. -несплачені проценти, 54 124,35 грн. - пеня на прострочення тілу кредиту, 40 568, 37 грн. -пеня за прострочення відсотків по кредиту.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201) судові витрати в розмірі 1 700, 00 (однієї тисячі сімсот) грн. щодо сплати судового збору та 120 (ста двадцяти) грн., пов'язаних із оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В задоволенні вимог позову до ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя