Ухвала суду № 26029691, 12.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 р. Справа № 24257/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Запотічного І.І. та Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання - Сютик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гал-Текс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Гал-Текс» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської обл. про визнання протиправними і скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та порядку проведення розрахункових операцій за товари, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.03.2010р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Гал-Текс» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесені Державною податковою інспекцією /ДПІ/ у Жовківському районі Львівської обл. рішення № 135/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5178 грн. 40 коп. та № 134/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9797 грн. 75 коп. (а.с.4-6).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.51-53).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ПП «Гал-Текс», яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення по справі, яким заявлений позов задоволити (а.с.60-62).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що чинним законодавством не встановлено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації; відсутність первинних документів (накладних), які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку і утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-2 КУпАП.

Також судом не враховано, що у позивача є в наявності накладні на товар, який знаходився в місці реалізації, однак вони перебували в бухгалтерії підприємства; а в продавця магазину були наявні документи на внутрішнє переміщення товарів, однак ревізори податкового органу їх не взяли до уваги.

Окрім цього, невірними є висновки суду щодо порушення підприємством вимог касової дисципліни, оскільки готівка за 01.04.2009р. (925 грн. 25 коп.) та 02.04.2009р. (1034 грн. 30 коп.) була оприбуткована касовій книзі, касові операції проводилися у ці дні через РРО, а в подальшому були внесені до книги обліку розрахункових операцій /КОРО/. Неможливість своєчасного запису в КОРО зумовлена перебуванням такої книги на реєстрації у податковому органі, а також через недотримання останнім строків проведення такої реєстрації. Таким чином, підприємством у повній мірі оприбутковані готівкові кошти та не має місце приховування таких від оприбуткування.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 10.02.2010р. працівниками ДПА у Львівській обл. проведено перевірку належного позивачу магазину, який розташований по вул.Повітряній, 40 в м.Львові, за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, по результатам якої складено Акт перевірки № 375/13/01/23/32060961 від 11.02.2010р. (а.с.9-12).

Наведеним Актом перевірки зафіксовано в місці проведення торгівельної діяльності наступні порушення:

вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., а саме: не забезпечено своєчасного оприбуткування готівки в касі підприємства за 01.04.2009р. на суму 925 грн. 25 грн. та за 02.04.2009р. на суму 1034 грн. 30 коп., при цьому строк дії попередньої КОРО закінчився 31.03.2009р., а наступна КОРО зареєстрована податковим органом 03.04.2009р.;

вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягають у незабезпеченні веденні обліку товарів за місцем їх реалізації, оскільки під час перевірки не були представлені накладні на товар на суму 2589 грн. 20 коп.

На підставі вказаного Акта відповідачем ДПІ/ у Жовківському районі Львівської обл. винесені такі рішення:

№ 135/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5178 грн. 40 коп. (а.с.7);

№ 134/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9797 грн. 75 коп. (а.с.8).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами перевірки повністю підтверджуються виявлені порушення вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., та п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідають вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затв. постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п.2.2 цього підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.2.6 вказаного Положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Матеріалами справи стверджується, що станом на 01.04.2009р. та 02.04.2009р. в місці проведення розрахунків КОРО була відсутньою; наведена обставина підтверджується тим, що дія попередньої КОРО закінчилася 31.03.2009р. (а.с.39), а наступна КОРО була зареєстрована податковим органом лише 03.04.2009р. (а.с.33).

Після отримання нової КОРО підприємством були здійснені відповідні записи до неї щодо проведення готівкових операцій за 01.04.2009р. та 02.04.2009р. із вклеюванням відповідних Z-звітів (а.с.34-37), що не заперечується самим позивачем.

При цьому покликання апелянта на порушення податковим органом строків реєстрації КОРО колегія суддів оцінює критично, оскільки будь-яких доказів своєчасного звернення підприємства із необхідними документами до відповідача з приводу реєстрації нової КОРО суду не представлено; з приводу несвоєчасної реєстрації КОРО позивач не звертався із відповідними скаргами до вищестоящих податкових органів, суду тощо.

За таких обставин податковим органом вірно зроблено на підставі п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України висновок про несвоєчасне оприбуткування позивачем суми виручки за 01.04.2009р. та 02.04.2009р.

Приписами ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно рішення № 134/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9797 грн. 75 коп., що відповідає п'ятикратному розміру неоприбуткованої суми.

За таких обставин дії відповідача по застосуванню штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. є підставними та обґрунтованими.

Вимогами п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особам, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Як слідує із змісту Акта перевірки і складеного до нього додатку, позивачем було представлено до реалізації товар, на який під час проведення перевірки в місці його реалізації були відсутні прихідні документи (а.с.9-12, 13-16).

Наведені документи позивачем під час перевірки не надавалися, з виявленим порушенням погодився продавець магазину, що підтвердив своїм підписом, при цьому зауважень до дій ревізорів не висловлював.

За таких обставин податковий орган прийшов до вірного висновку про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що згідно приписів чинного законодавства в момент реалізації товарів суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити облік вказаних товарів за місцем їх реалізації, підтвердженням чого слід вважати наявність первинних документів (прихідних накладних і накладних внутрішнього переміщення тощо) в місці реалізації товарів.

Під час судового розгляду сторонами не спростовано факту відсутності в місці реалізації товарів первинних документів щодо придбання або внутрішнього переміщення товарів, при цьому твердження про перебування цих документів в бухгалтерії позивача не можуть вважатися обставинами, які спростовують факт виявленого порушення.

Також не знаходять свого підтвердження обставини усунення ревізорів від дослідження бухгалтерських документів на товари, неврахування таких під час складання акта перевірки, оскільки такі документи не відображені в матеріалах перевірки, про їх надання в своїх поясненнях, зафіксованих в акті перевірки, не вказав продавець магазину; окрім цього, такі дії ревізорів, які позивач вважає неправомірними, не оскаржувалися останнім у встановленому порядку.

Також критично колегія суддів оцінює подальше представлення первинних документів на товари, які зафіксовані в додатку до акту перевірки, оскільки такі були надані лише під час судового розгляду справи; після проведення перевірки і до прийняття оскаржуваного рішення позивач не був позбавлений можливості скерувати копії необхідних прихідних документів до контролюючого органу, який призначив перевірку, для їх врахування під час прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно правильності застосування штрафних (фінансових) санкцій за виявлене порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» колегія суддів керується змістом ст.21 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки вартість необлікованих товарів склала 2589 грн. 20 коп., тому відповідачем підставно застосовані штрафні санкцій у розмірі 5178 грн. 40 коп. згідно рішення № 135/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р.

Окрім цього, під час складання Акта перевірки зауважень до акту перевірки не було, вказаний Акт підписаний особою, яка проводила розрахункові операції, без жодних застережень.

В частині решти доводів позивача колегія суддів враховує, що згідно з ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

У розглядуваному випадку продавець магазину ОСОБА_3 є особою, яка здійснює розрахункові операції; згідно складеного Акта перевірки та наданих письмових пояснень остання виконувала функції продавця магазину, а тому згідно Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затв. постановою КМ України № 833 від 15.06.2006р., здійснює представництво позивача у згаданих відносинах.

Окрім цього, порушення норм з регулювання обігу готівки та порядку проведення розрахункових операцій в магазині, що належить позивачу, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретною особою здійснювалась торгівля.

Окрім цього, передбачені вищевказані штрафні санкції за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням ч.1 ст.238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

При цьому, строки застосування вказаних санкцій, які передбачені ст.250 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідачем дотримані.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності вищевказані норми законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними і скасування рішень ДПІ у Жовківському районі Львівської обл. № 135/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р. та № 134/23-8/32060961/2534 від 22.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними, через що заявлений позов не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гал-Текс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010р. в адміністративній справі № 2а-2072/10/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: І.І.Запотічний

О.І.Довга