Рішення № 26022333, 11.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.12 Справа№ 5015/2677/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансЕкоЗахід», м.Львів

про стягнення 113723,17 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Ануфрієв А.С. - директор

Від відповідача: Бакаленко О.І. - представник

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансЕкоЗахід»про стягнення штрафних санкцій на суму 113 723,17 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.06.2012 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 26.07.2012р.

Розгляд справи відклався з причин та підстав зазначених в ухвалах суду від 26.07.2012р. та від 27.08.2012р.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, здійснено перерозрахунок пені виходячи із змін до договору внесених угодою від 24.05.2012р. і таким чином уточнено позовні вимоги і заявлено до стягнення 72705,00 грн. пені. Крім того, подано заперечення на відзив від 06.09.2012р. (вх.№19861/12 від 07.09.2012р.).

Відповідачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано відзив на позовну заяву від 23.08.2012р. (вх.№18688/12 від 23.08.2012р.) в якому не заперечується факту прострочення поставки товару, проте зазначається про необгрунтований розмір стягуваної пені в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару посилаючись на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

22 вересня 2011р. між ТОВ «ТрансЕкоЗахід»(Відповідач), ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»(Позивач) та ДП «Млинівське лісове господарство»(Лізингоодержувач) було укладено договір купівлі-продажу № 220/09/11 від 22.09.2011р., відповідно до якого відповідач зобов'язався передати позивачу лісовіз з краном-маніпулятором на базі шасі КАМАЗ 65117 та причіп на базі КАМАЗ для перевезення сортиментів (надалі Товар) загальною вартістю 804 730,00 грн.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором.

Відповідно до п.2.3. договору відповідач зобов'язався здійснити поставку товару не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів після отримання передоплати згідно п.2.1.1. договору. Оскільки, позивач здійснив передоплату згідно п.2.1.1. договору в сумі 402 365,00 грн. двома частинами 22.09.2011р. та 23.09.2011р. (копії банківських виписок додано до матеріалів справи) строк виконання поставки товару закінчився 08.10.2011р.

20 жовтня 2011р. позивачем додатково оплачено відповідачу авансом 70 000,00 грн.

17 лютого 2012р. відповідачем виконано поставку частини товару вартістю 720 000,00 грн., а саме лісовозу з краном-маніпулятором на базі шасі КАМАЗ 65117, що підтверджено додатком №2 до договору актом приймання-передачі товару №1 від 17.02.2012р. та видатковою накладною №0002 від 17.02.2012р.

23 лютого 2012р. у зв'язку з наявністю несправностей в крані-маніпуляторі на вимогу лізингоодержувача позивачем повернено, а відповідачем прийнято частину товару для усунення виявлених несправностей, про що було підписано акт №1 повернення частини товару від 23.02.2012р. та накладну №1 від 23.02.2012р.

23 лютого 2012р. позивачем оплачено відповідачу ще 70 000,00 грн.

Оскільки, відповідач так і не зміг усунути несправності 24 травня 2012 р. між відповідачем, позивачем та ДП «Млинівське лісове господарство»(Лізингоодержувач) було підписано угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу №220/09/11 від 22.09.2011р., згідно якої загальну суму договору було зменшено до 555 000,00 грн., та змінено специфікацію товару.

Таким чином відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання перед позивачем на 131 день, тобто за період з 09.10.2011р. по 16.02.2012р.

Відповідно до ч.1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі закону та договору. Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч.4.ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, крім виконання основного зобов'язання за договором підлягає сплаті також пеня за прострочення виконання поставки товару.

Згідно п. 5.3. договору в разі несвоєчасної поставки товару продавець (відповідач) зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день затримки поставки.

За весь період прострочення позивач нарахував відповідачу пеню згідно умов договору. Загальна сума нарахованої пені, згідно уточненого розрахунку становить 72 705,00 грн.

Суд не може погодитись з доводами відповідача, зазначеними у відзиві на позовну заяву щодо необгрунтованого розміру стягуваної пені, оскільки норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачають обмеження щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання виключно грошових зобов'язань. Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Зобов'язання, строки виконання якого порушено відповідачем є зобов'язання з поставки товару, а отже не є грошовими. Таким чином, норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, то суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення пені на суму 72705 грн.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансЕкоЗахід»(79058, м. Львів, пр.Чорновола, 67а, код ЄДРПОУ 31338967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна»(79013, м.Львів, вул.Єфремова, 32а, код ЄДРПОУ 33951781) 72705,00 грн. пені, 1454,06 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 41018,17 грн. пені - відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 12.09.2012р.

Суддя Станько Л.Л.