Рішення № 26021559, 01.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/22/99/2012

За позовом публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»

(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13)

до комунального підприємства «Мрія»

(84617, Донецька область, м. Горлівка, вул. Баранова, 4)

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Удачина Е.А., довіреність від 05.10.2011 №06/11224;

від відповідача - Степченкова К.М., директор.

Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства «Мрія» (Відповідач) про стягнення 104447,93 грн, з яких: 53526,63 грн - сума основного боргу за послуги з теплопостачання, 458,00 грн - 3% річних та 50463,30 грн - пеня за прострочення виконання зобов'язання з оплати основного боргу.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору про постачання теплової енергії від 28.11.2011 №583 в частині своєчасної та повної оплати одержаної теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/22/99/2012.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.07.2012 справу № 5006/22/99/2012 було передано на розгляд судді Захарченко Г.В., у зв'язку із перебуванням судді Архипенка О.М. на лікарняному.

Ухвалою від 12.07.2012 розгляд справи відкладено на 01.08.2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2012, на виконання розпорядження голови господарського суду Донецької області від 19.07.2012, справу №5006/22/99/2012 прийнято до провадження суддею Архипенко О.М.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України): не надав господарському суду відзив на позовну заяву. Водночас, 12.07.2012 Відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку вимог Позивача, в якій, зокрема:

- визнав наявну заборгованість перед Позивачем по сплаті послуг з теплопостачання;

- повідомив про часткове погашення протягом червня-липня 2012 року суми основного боргу, яка є предметом розгляду в цій справі, та, з посиланням на тяжке фінансове становище, заявив клопотання про розстрочення сплати залишку суми боргу строком на 5 місяців;

- просить звільнити його від зобов'язання по сплаті пені у розмірі 50463,30 грн.

Позивач проти надання Відповідачу розстрочки виконання рішення заперечує, зокрема, з підстав тяжкого фінансового становища, але вже свого підприємства. Клопотання Відповідача про звільнення його від сплати нарахованої суми пені вважає необґрунтованим, та просить відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2010 між комунальним підприємством «Мрія» (Споживач) та приватним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (Постачальник) був укладений договір про постачання теплової енергії №583 (далі - Договір), згідно з умовами якого, Постачальник зобов'язується постачати Споживачеві теплову енергію по встановленим тарифам та у строки, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу для теплопостачання будівлі по вул. Баранова, 4, загальною площею 555,10 кв.м., з максимальними тепловими навантаженнями на: опалення 0,050 Гкал/ч, згідно до додатків №№1, 2 (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору дати початку та закінчення опалювального періоду встановлюються органами місцевого самоврядування та не можуть бути змінені сторонами.

Згідно з пунктом 1.6 Договору виконання Постачальником зобов'язань за цим Договором підтверджується актами включення опалення, підписаними Постачальником та Споживачем, рішеннями органів місцевого самоврядування про закінчення опалювального сезону.

Відповідно до підпункту 3.2.1 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати отриману теплову енергію та здійснювати інші платежі у відповідності до умов цього договору.

Пунктом 6.1 Договору (зі змінами, які вступили в силу з 10.12.2011) сторони погодили, що Споживач оплачує отриману теплову енергію в грошовій формі по об'єктах, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії за опалення загальної площі 555,10 м2, при вартості 28,63 грн за 1 м2 в місяць, сума оплати в місяць 15892,51 грн, крім того ПДВ 20% в сумі 3178,50 грн. Всього 19071,01 грн в місяць.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.4 Договору).

Відповідно до пункту 6.5 Договору оплату за теплову енергію Споживач здійснює в строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно до платіжної вимоги-доручення, яка виставлена Постачальником.

Платіжна вимога-доручення Постачальника вважається пред'явленою Споживачу з моменту вручення її Споживачу, його керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному за документообіг Споживача. У разі неможливості вручення особисто - з моменту відправки поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною у Договорі, з урахуванням строку поштового перебігу (пункт 6.6 Договору).

Відповідно до пункту 10.1 Договору строк дії цього Договору з 15.10.2011 по 14.10.2014, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного проведення.

Відповідно до актів від 02.11.2011, від 24.02.2012 та від 13.03.2012, складених і підписаних представниками сторін, 02.11.2011 почалось опалення будівлі Відповідача, 24.02.2012 - теплопостачання було зупинено, а 13.03.2012 - знову включено.

Відповідно до рішення Горлівської міської ради від 04.04.2012 №313 термін закінчення опалювального сезону 2011-2012 для житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури міста встановлений з 15.04.2012.

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином: здійснював постачання теплової енергії Споживачу та своєчасно виставляв відповідні рахунки для оплати Відповідачем. Вартість отриманої Відповідачем теплової енергії протягом опалювального сезону 2011-2012 склала 72826,28 грн, що підтверджується виставленими Позивачем вимогами-дорученнями за №583: від 05.12.2011 на суму 13335,72 грн, від 16.12.2011 на суму 4070,21 грн, від 10.01.2012 на суму 19071,01 грн, від 01.02.2012 на суму 19071,01 грн, від 01.03.2012 на суму 15294,95 грн, від 17.04.2012 на суму 1983,38 грн (арк.с. 23-29).

Натомість, Відповідач, у свою чергу, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію. Так, залишок заборгованості станом на день звернення Позивача з даним позовом до господарського суду склав 53526,63 грн, у тому числі: за платіжною вимогою-дорученням від 05.12.2011 - 8367,07 грн, за платіжною вимогою-дорученням від 16.12.2011 - 4070,21 грн, за платіжною вимогою-дорученням від 10.01.2012 - 19071,01 грн, за платіжною вимогою-дорученням від 01.02.2012 - 13287,01 грн, за платіжною вимогою-дорученням від 01.03.2012 - 6747,95 грн, за платіжною вимогою-дорученням від 17.04.2012 - 1983,38 грн.

Невиконання Відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за послуги з теплопостачання і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду із даним позовом.

При цьому, судом встановлено, що 06.07.2012, тобто після порушення провадження в даній справі, Відповідач частково погасив наявну суму боргу за отриману теплову енергію у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується актом звірки, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками (арк.с.102).

За таких обставин, в частині позову публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» щодо стягнення з комунального підприємства «Мрія» частини суми основного боргу у розмірі 10000,00 грн відсутній предмет спору, тому відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України провадження у цій частині вимог підлягає припиненню.

Водночас, відповідно до вищевказаного акту звірки взаєморозрахунків, станом на 27.07.2012 Відповідач повністю визнав наявність заборгованості за отриману теплову енергію у розмірі 43526,63 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 43526,63 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення оплати за поставлену теплову енергію Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 50463,30 грн та 3% річних у розмірі 458,00 грн. Відповідні розрахунки Позивача здійснені станом на 14.06.2012, включно.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.3 Договору сторони встановили, що за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії відповідачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Водночас, згідно із частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про стягнення 47785,97 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне обмежити розмір пені, заявлений Позивачем до стягнення на підставі Договору, подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Крім того, суд вважає, що посилання Позивача в акті звірки на вимоги Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» щодо визначення розміру пені у розмірі 1% відповідно до статті 1 цього Закону є безпідставними. Так, на думку суду, Відповідач не відноситься до категорії осіб, на яких розповсюджується дія норм цього Закону, оскільки він не є суб'єктом підприємницької діяльності, який використовує належні йому на праві власності або орендовані ним на підставі договору, для провадження цієї діяльності, нежилі будинки і приміщення.

Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевказаних вимог законодавства судом був проведений власний розрахунок пені за прострочення оплати Відповідачем отриманої теплової енергії (за формулою: сума боргу за період х подвійна облікова ставка НБУ за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання / 100), відповідно до якого загальна сума пені за період прострочення Відповідачем своїх грошових зобов'язань склала 2441,11 грн:

13335,72 грн х 0,0423497% х 31 / 100 = 175,08 грн - за період з 21.01.2012 по 20.02.2012;

8367,07 грн х 0,0423497% х 31 / 100 = 109,85 грн - за період з 21.02.2012 по 22.03.2012;

8367,07 грн х 0,0409836% х 84 / 100 = 288,05 грн - за період з 23.03.2012 по 14.06.2012;

4070,21 грн х 0,0423497% х 62 / 100 = 106,87 грн - за період з 21.01.2012 по 22.03.2012;

4070,21 грн х 0,0409836% х 84 / 100 = 140,12 грн - за період з 23.03.2012 по 14.06.2012;

19071,01 грн х 0,0423497% х 31 / 100 = 250,37 грн - за період з 21.02.2012 по 22.03.2012;

19071,01 грн х 0,0409836% х 84 / 100 = 656,54 грн -за період з 23.03.2012 по 14.06.2012;

19071,01 грн х 0,0423497% х 2 / 100 = 16,15 грн - за період з 21.03.2012 по 22.03.2012;

13287,01 грн х 0,0409836% х 84 / 100 = 457,42 грн - за період з 23.03.2012 по 14.06.2012;

10747,95 грн х 0,0409836% х 40 / 100 = 176,20 грн - за період з 21.04.2012 по 30.05.2012;

7747,95 грн х 0,0409836% х 6 / 100 = 19,05 грн - за період з 31.05.2012 по 05.06.2012;

7247,95 грн х 0,0409836% х 1 / 100 = 2,97 грн - за період з 06.06.2012 по 06.06.2012;

6747,95 грн х 0,0409836% х 8 / 100 = 22,12 грн - за період з 07.06.2012 по 14.06.2012;

1983,38 грн х 0,0409836% х 25 / 100 = 20,32 грн - за період з 21.05.2012 по 14.06.2012.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення пені в сумі 50463,30 грн підлягає задоволенню частково у сумі 2441,11 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 458,00 грн такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 46425,74 грн, у тому числі: сума боргу за отриману теплову енергію у розмірі 43526,63 грн, пеня в сумі

2441,11 грн та 3% річних в сумі 458,00 грн.

Суд, розглянувши заяву Відповідача про розстрочку виконання рішення в частині сплати суми основного боргу, встановив відсутність підстав для задоволення цієї заяви, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 6 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У пункті 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.03.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Крім того, з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В даному випадку, відповідач обґрунтував заяву про розстрочку виконання рішення суду тим, що на підприємстві склалося тяжке фінансове становище.

Згідно із статями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд вважає, що наведені Відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами. До того ж, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява про розстрочку рішення суду.

Керуючись частиною другою статті 49 ГПК України, витрати Позивача по сплаті судового збору у сумі, що дорівнює 2% від частини позовних вимог, задоволених Відповідачем після подання позову (200,00 грн), суд покладає на Відповідача.

Решта витрат Позивача по сплаті судового збору (1888,96 грн) відповідно до частини першої статті 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Мрія» заборгованості за отриману теплову енергію на суму 10000,00 грн припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з комунального підприємства «Мрія» (84617, Донецька область,

м. Горлівка, вул. Баранова, 4, ідентифікаційний код 31685409, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, ідентифікаційний код 03337007, р/р 26005414020000 в ПАТ «ПроФін Банк», МФО 334594) суму боргу за отриману теплову енергію у розмірі 43526,63 грн (сорок три тисячі п'ятсот двадцять шість грн 63 коп.), пеню у розмірі 2441,11 грн (дві тисячі чотириста сорок одна грн 11 коп.), 3% річних у розмірі 458,00 грн (чотириста п'ятдесят вісім грн 00 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1128,51 грн (одна тисяча сто двадцять вісім грн 51 коп.).

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 06.08.2012.

Суддя Архипенко О.М.