Ухвала суду № 26021301, 12.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.09.12р. Справа № 30/5005/7380/2012

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 187 240 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Сидоренко О.А., довіреність №92 від 17.08.2012 року, заступник начальника відділу правового забезпечення

Від відповідача: Акімова М.Д., довіреність №38/12 від 02.01.2012 року, представник

в засіданні брали участь: Кудін М.В., довіреність №223 від 04.09.2012 року, представник релігійної громади Свято-Іллінської Парафії Криворізької Єпархії Української православної Церкви

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" 187 240 грн. збитків за незбереження державного майна - будівлі їдальні №6, інв. №01000539, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лисяка, 20; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при приватизації державного майна Центрального державного гірничо-збагачувального комбінату до статутного фонду відповідача не увійшла будівля їдальні №6 інв. № 01000539, 1961 року введення в експлуатацію, яка знаходилась за адресою м. Кривий Ріг, вул. Лисяка, буд. 20 та на момент приватизації її балансова вартість становила 187 240 грн. Вказана будівля була передана на баланс відповідача та залишалась у державній власності.

Відповідно до п. 3 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 року №908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно до п. 1.4 Положення "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на балансі" є такі способи управління державним майном: здійснення приватизації; передача майна в оренду; передача майна у комунальну власність; передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади: передача майна господарським товариствам на умовах схову.

За результатами перевірки стану утримання, збереження та використання державного майна, яке під час здійснення приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "КЦГЗК" було виявлено відсутність будівлі їдальні №6 інв. №01000539, вул. Лисяка, буд. 20 в м. Кривому Розі. Згідно даних інвентаризації державного майна, проведеної ВАТ "ЦГЗК" станом на 31.12.2010 року будівля їдальні, як соціально-побутова споруда була відсутня, а на її місці знаходилась культова споруда - Православний храм на честь Пророка Божого Іллі.

З огляду на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача збитки за шкоду, завдану державі незбереженням державного майна - будівлі їдальні №6 в розмірі 187 240 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що будівля їдальні №6 була введена в експлуатацію в 1961 році і з травня 1993 року, як заклад громадського харчування не функціонувала, а тому на момент приватизації і передачі її на баланс відповідача будівля була практично зруйнована. Більше того, в зв'язку з незадовільним технічним станом вищезазначеної будівлі, згідно до наказу Державного Центрального гірничо-збагачувального комбінату №628 від 04.11.1996 року вона взагалі повинна була бути списана з балансу підприємства, однак, в зв'язку з проведенням приватизації заплановане списання не відбулося.

У 1997 році до відповідача звернулися керуючий Криворізькою Єпархією єпископ Криворізький та Нікопольський Єфрем, виконком Жовтневої районної ради народних депутатів міста Кривого Рогу, управління торгівлі та громадського харчування виконкому Криворізької міської ради, а також мешканці Жовтневого району міста Кривого Рогу з проханням передати Криворізькій Єпархії у користування будівлю їдальні №6 для подальшого переобладнання її під православний храм.

На підставі зазначених звернень та з метою збереженням об'єкту державної власності до вирішення питання про передачу майна у комунальну власність м. Кривого Рогу вищевказана будівля в серпні 1997 році була надана Криворізькій Єпархії в тимчасове (орендне) користування згідно до Договору оренди державного майна №31юр.

В серпні 1998 року строк дії укладеного договору було закінчено і на новий термін не укладено, однак будівля їдальні №6 й надалі залишилася у користуванні Криворізької Єпархії і за рахунок благодійного фінансування православної громади в подальшому переобладнана у культову споруду - Православний Храм на честь Пророка Божого Іллі.

В 2002 році рішенням Криворізької міської ради XXIII скликання №847 Відповідачу в оренду була передана земельна ділянка площею 0,16 га з цільовим призначенням під Православний Храм Святого Пророка Іллі. За використання вказаною земельною ділянкою Відповідач своєчасно та в повному обсязі сплачує земельний податок, як за землі релігійних організацій.

Незважаючи на той факт, що спірна будівля була передана лише на баланс відповідача, саме позивач є органом управління спірного майна і саме позивач повинен здійснювати всі необхідні дії по управлінню зазначеним майном у спосіб та в межах визначених законом, однак таких дій останнім зроблено не було.

Більш того, відповідач в свою чергу, здійснив всі необхідні дії по збереженню державного майна, яке було передано йому на зберігання.

Також, відповідач не погоджується із позицією позивача про відшкодування збитків за не збереження державного майна - будівлі їдальні №6 у розмірі балансової вартості такого майна на момент приватизації.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу.

11.09.2012 року відповідачем подано до суду клопотання про призначення у справі оціночної експертизи для визначення розміру збитків, що призвели до завдання державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області майнової шкоди.

Проведення експертизи відповідач просить доручити судовому експерту: фізичній особі - підприємцю Бихно Марині Володимирівні, на розгляд експерту поставити наступні питання:

1. Визначити розмір збитків, що були завдані державі в зв'язку з незбереженням публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" державного майна - будівлі їдальні №6 по вул. Лисяка, буд. 20, інв. №01000539 з урахуванням фізичного зносу даної споруди?

2. Чи є будівля, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Лисяка, буд. 20 культовою спорудою?

Відповідно до ч.3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу для визначення розміру збитків, що призвели до завдання державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області майнової шкоди, проведення якої доручити судовому експерту: фізичній особі - підприємцю Бихно Марині Володимирівні (м. Кривий Ріг, вул. Невська, буд. 4. кв. 13, свідоцтво судового експерта №1404 від 26.02.2010 року).

У зв'язку із призначенням судової експертизи провадження у справі №30/5005/7380/2012 підлягає зупиненню.

Керуючись ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити судовому експерту: фізичній особі - підприємцю Бихно Марині Володимирівні (м. Кривий Ріг, вул. Невська, буд. 4. кв. 13, свідоцтво судового експерта №1404 від 26.02.2010 року).

На розгляд експерту поставити наступні питання:

1. Визначити розмір збитків, що були завдані державі в зв'язку з незбереженням публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" державного майна - будівлі їдальні №6 по вул. Лисяка, буд. 20, інв. №01000539 з урахуванням фізичного зносу даної споруди?

2. Чи є будівля, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Лисяка, буд. 20 культовою спорудою?

Попередити сторони щодо обов'язковості надання необхідних експерту документів для надання відповіді на поставлені питання.

Зобов'язати відповідача, публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги судового експерта: фізичної особи - підприємця Бихно Марини Володимирівни. Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Попередити особу (чи осіб), які безпосередньо проводитимуть судову експертизу про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

Провадження у справі - зупинити.

Суддя Н.М. Євстигнеєва