Рішення № 26021030, 17.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.12р. Справа № 8/5005/7308/2012

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", (м. Кривий Ріг)

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, (м. Кривий Ріг)

про стягнення 3 983,99 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Клімовська О.В. - юрисконсульт (дов. № 4 від 01.03.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 3 983,99 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 2 150,57 грн. - основний борг, 1 781,91 грн. - пеня, 10,91 грн. - інфляційні втрати, 40,60 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 3368 від 21.08.2001р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, що також підтверджується актом звірки станом на 05.09.12р. та просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника, у зв'язку з неможливістю бути у судовому засіданні.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2001 року між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як постачальник та Суб'єктом підприємницькою діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, як споживач, було укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 3368, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується відпускати споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару відповідно до встановленого плану теплоспоживання.

Згідно п. 8 договору, постачальник несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію, яка знаходиться на балансі і обслуговуванні теплових установок, що забезпечує безперебійне постачання теплом споживача згідно з договором.

Відповідно до п. 11 договору, представники постачальника мають право безперешкодно в будь-який час доби за своїми службовими документами здійснювати контроль за режимом теплоспоживання, раціональним використанням теплової енергії і нагляд за технічним станом і експлуатацією систем теплоспоживання споживача, складати акти про виявлені порушення.

Згідно п. 16. договору, споживач зобов'язується дотримуватись витрат мережевої води не більше розрахункового 0,0125 куб.м/год.

Споживач зобов'язується дотримуватися норми витоку мережевої води не більш 0,25% від кількості теплових мереж 0,00011 куб.м/год. (п. 17. договору).

Споживач оплачує вартість холодної води, що йде на підігрів і вартість стоків гарячої води у відповідності з нормами витрат, затвердженими Криворіжским міськвиконкомом згідно рішення № 311 від 13.06.97р. на воду і послуги каналізації за тарифами відповідної групи споживачів, затвердженим розпорядженням Дніпропетровського облвиконкому при наявності водоміру, прийнятого постачальником-рахунку по приладу (п. 20 договору).

Відповідно до 21-а договору, споживач робить предоплату в розмірі 50% місячного споживання в строк до 25 числа попереднього місяця в грошовій формі.

Свої договірні зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, а саме: постачання теплоносія на протязі всього періоду, передбаченого договором не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду".

Позивач зазначає, що облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом відповідно СНіП 02.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування" та відповідно до показників приладу обліку кількості теплової енергії, що передбачено умовами договору.

Тарифи теплової енергії передбачені рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження тарифів на послуги водо-теплопостачання в місті Кривому Розі для групи інших споживачів № 110 від 08.04.09р. - 605 грн. за 1 Гкал., № 119 від 30.09.2011р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954,048 грн. за 1 Гкал. (з ПДВ) та постановою національної комісії регулювання електроенергетики України № 1844 від 14.12.2012р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 552,15грн. за 1 Гкал. (без ПДВ).

Згідно п. 25 договору, споживач проводить оплату щомісячно протягом 5-ти днів після отримання рахунку постачальника.

Матеріалами справи встановлено, що за період з листопада 2010р. по квітень 2012р. позивач поставив теплову енергію на суму 2 150,57 грн., згідно рахункам-фактури, які додаються до позовної заяви (а.с. 15 - 26), яка відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у загальному розмірі 2 150,57 грн., що також підтверджується актом звірки станом на 05.09.12р., підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, який знаходиться в матеріалах справи.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 2 150,57 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 3368 від 21.08.01р. за спожиту теплову енергію у розмір 2 150,57 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, але надав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 150,57 грн.

Згідно п. 25 договору, за несвоєчасну оплату за теплову енергію споживач повинен сплатити пеню в розмірі 1,0% за кожен день прострочення від загальної суми заборгованості.

На підставі п. 25 договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1 781,91 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 14).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 73,66 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача за період прострочення з 20.12.2010р. по 20.07.2012р. 3% річних у сумі 40,60 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).

Перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 40,60 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Також, на підставі ст. ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення інфляційні втрати за період прострочення з 20.12.2010р. по 20.07.2012р. у сумі 10,91 грн., згідно розрахунку, який наданий позивачем та знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 6,50 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Викладене є підставою для частково задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницькою діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; р/р 2600902158143 ДФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03342184) - 2 150 (дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 57 коп. основного боргу, 73 (сімдесят три) грн. 66 коп. пені, 6 (шість) грн. 50 коп. інфляційні втрати, 40 (сорок) грн. 60 коп. 3% річних, 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 17.09.12р.