Рішення № 26021014, 14.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.12р. Справа № 8/5005/6785/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (м. Запоріжжя)

до 1) Державного підприємства "Придніпровська залізниця", (м. Дніпропетровськ)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", (м. Донецьк)

про стягнення 1 250,40 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Стадник О.О. - юрисконсульт (дов. № 18/229 від 26.12.11р.)

від відповідача-1: Селяков О.В. - юрисконсульт (дов. № 79 від 01.01.12р.)

відвідповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (далі-відповідач-2) про стягнення 1 250,40 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до залізничній накладній № 53386777 на адресу позивача зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 15.06.12р. прибув вагон № 66878844 з вантажем коксового горішку у вологому стані. Зазначений вагон видано позивачу зі складанням комерційного акту № 046372/748 від 15.06.12р., в якому зафіксовані ознаки незбережного перевезення, а саме: виїмки над 3-4 люками розміром 300х120х60 см, над 7 люком розміром 150х80х40 см, присутня недостача становить 1,460 тн. Таким чином, спричинені збитки за недостачу коксового горішку становить в розмірі 1 250,40 грн.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням № 8305801499010, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач-2 не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 28.08.12р. на 13.09.12р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та відповідача-1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.12р. між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", як покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істек", як постачальник, було укладено договір на поставку продукції коксової № 324, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити продукцію власного виробництва, а покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору, в асортименті та за цінами, зазначеними в специфікаціях й додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно залізничній накладній № 53386777 на адресу позивача зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 15.06.2012р. прибув вагон № 66878844 з вантажем коксового горішку у вологому стані. Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Істек".

Зазначений вагон видано позивачу згідно зі ст.ст. 52, 129 Статуту залізниць України із складанням комерційного акту № 046372/748 від 15.06.2012р., в якому зафіксовано ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, виїмки та недостача. У комерційному акті № 046372/748 зазначається, порушення маркування, виїмки над 3-4 люками розміром 300*120*60см, над 7 люком розміром 150*80*40см., присутня недостача 1,460 тн.

Відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" № 6132 від 13.06.2012р. на суму 493 296,00грн. позивач оплатив шляхом передплати в повному обсязі платіжним дорученням № 198284 від 27.06.2012р.

Позивач стверджує, що відповідно до ст. 314 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник (у даному випадку ДП "Придніпровська залізниця") відповідає за втрату, недостачу, пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не докаже, що це сталося не з його вини.

Позивач зазначає, що згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, засвідчуються комерційним актом. Комерційним актом № 046372/748 від 15.06.2012р. зафіксовано порушення маркування, виїмки над 3-4 люками розміром 300*120*60см, над 7 люком розміром 150*80*40см., що є ознаками незбережного перевезення.

Відповідно до п. 3.8. роз'яснення Президії ВГСУ від 29.05.2002р. № 04-5/601 у разі пошкодження вантажу (у цьому випадку порушення маркування) внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, поки він не докаже вину залізниці.

Таким чином, позивач вказує на те, що йому спричинені збитки за недостачу коксового горішку в розмірі 1 250,40 грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі з ПДВ (див. відомість-розрахунок недостачі № 27).

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п. 2 ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

По факту виявленої нестачі вугільної продукції складений комерційний акт № АА 046372/748 від 15.06.2012р., в якому на підставі акту загальної форми № 6120 від 15.06.12р. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці здійснена комісійна видача вантажу отримувачу з перевішуванням вагону на електронних вагонних вагах вантажоотримувача № 0120 від 06.06.12р. прийомоздавальником ж.д. Кочубей Е.Ю., прийомоздавальником завода Белозеровой С.В., в присутності ЛОМ Волик С.Л., зам. начальника станції Мирошничекно П.П. В документу зазначено 5 полувагонів вага 220300 кг, в вагоні № 66878844 вага 21700 кг, нетто 45100 кг (провірено чи с бруса) не вказано. Фактично в вагоні № 66878844 виявилась вага: 65340 кг, тара с документа 21700 кг, нетто 43640 кг, яке менше за вагу вказану в документі на 1460 кг. В комерційному відношенні погрузка вище рівня бортів 30 см, шапкоподібне. На поверхні вантажу нанесена маркировка вапняком. Праворуч по шляху прямування поїзду, маються виїмки: над 3-4 люками виїмка розміром 300х120х60 см, над 7 люком розміром 150х80х40 см. В технічному справному вагоні, двері цільнометалеві, люки зачинено щільно, течі вантажу не має.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113, 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, нестача, існування, пошкодження виникли не з її вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як вбачається з комерційного акту АА № 046372/748 при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу в кількості 1460 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 1 250 грн. 40 коп. відповідно до відомості-рахунків (а.с. 18).

Оскільки спірний вагон з коксовим горішком був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу ст. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю.

За викладеного вбачається, що шкода у розмірі 1 250 грн. 40 коп. підлягає стягненню з перевізника - відповідача-1, в задоволенні вимоги до відповідача-2 слід відмовити.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1.

Керуючись статтею 314 Господарського кодексу України, статтями 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України, статтями 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108; р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) - 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 40 коп. збитків, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 17.09.12р.