Рішення № 26020985, 14.09.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5004/818/12

за позовом приватного підприємства «Укрніпрокон», м. Луцьк

до відповідача: приватного підприємства «Імідж Інвестмент», м.Луцьк

про стягнення 17 673,90 грн.

Суддя: Вороняк А.С.

при секретарі Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Сорока І.М.- дов. від 01.03.2012р.

від відповідача: не з'явились

Суть спору: приватне підприємство «Укрніпрокон»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача -приватного підприємства «Імідж Інвестмент»17 673,90 грн. заборгованості по оплаті поставленого на виконання умов укладеного між сторонами договору №01-09/11-4 від 01.09.2011р. у вересні місяці 2011 року дизельного палива за товарними накладними за №2 від 02.09.11р. на суму 66 880 грн., №3 від 05.09.11р. на суму 33 440 грн., №5 від 06.09.11р. на суму 33 440.00 грн., №13 від 29.09.2012 р. на суму 58 911 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі, явку повноважних представників сторін було визнано обов»язковою та призначено розгляд останньої в судовому засіданні на 24.07.2012 р..

Ухвалою господарського суду від 24.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 21.08.2012 р. через невиконання відповідачем вимог суду в частині направлення в судове засідання повноважного представника, явка котрого ухвалою суду від 07.07.2012р. про порушення провадження у справі була визнана обов'язковою, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів.

17.08.2012 року через канцелярію суду представник подав відзив на позовну заяву. В даному відзиві просить відмовити в задоволені позову з огляду на те, що ПП " Імідж Інвестмент" визнає лише поставку товару по накладним №2 від 02.09.11р. на суму 66 880 грн., №3 від 05.09.11р. на суму 33 440 грн. та №5 від 06.09.11р. на суму 33 440 грн. на загальну суму 133 760 грн. яка є оплачена підприємством. Але одночасно не визнають даних накладних, оскільки вони ними не підписувались, печатки на них не могли ставити. На підтвердження цього надають свої копії видаткових накладних за №3 від 05.09.11р. на суму 33 440 грн. та №5 від 06.09.11р. на суму 33 440 грн. Щодо накладної № 13 від 29.09.11р. на суму 58 911.00грн. то підприємство не визнає повністю поставку товару оскільки:

- фактично товар не був поставлений .Що підтверджується відсутністю будь-яких первинних документів, які підвереджують повноваження особи яка здійснювала приймання товару;

- підпис на накладній також невстановленої особи, а походження печатки підприємства на представленій позивачем накладній невідоме;

- позивачем не було надано відповідної довіреності на отримання товару, оскільки відповідач не міг її видати бо даний товар не отримував , та відсутня товаротранспортна накладна, яка підтверджує факт та спосіб переміщення товару, яка є обов'язковим документом при передачі матеріальних цінностей, а особливо паливомастильних матеріалів. Ухвалою господарського суду від 21.08.2012 року строк вирішення спору продовжено до 21.09.2012 року та розгляд справи було відкладено на 11.09.2012 р. через неявку відповідача в судове засідання, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, витребування нових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі поклавши при цьому на приватне підприємство «Імідж Інвестмент» обов'язок відшкодування ПП «Укрніпрокон»понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат, в тому числі 1609,50 грн. судового збору та 900 грн. витрат на правову допомогу адвоката. При цьому представник сторони посилається на укладення 01.09.2011р. між сторонами договору поставки нафтопродуктів №01-09/11-4, поставку позивачем згідно умов цієї угоди відповідачу товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 192 671 грн. згідно видаткових накладних №2 від 02.09.2011р.; №3 від 05.09.2011р.; №5 від 06.09.2011р. та №13 від 29.09.2011р., отримання товарів приватним підприємством «Імідж Інвестмент», проведення останнім лише часткової оплати поставлених нафтопродуктів та існування в зв'язку із цим на даний час заборгованості в розмірі грн. 17 673,90 по їх оплаті. Довіреність на отримання поставленого товару відповідач не оформляв, оскільки дизельне паливо за договором поставки нафтопродуктів №01-09/11-4 від 01.09.2011 р. отримував безпосередньо директор Лисюк Ф.С.. Додатково повідомив, що екземпляри видаткових накладних за №3 від 05.09.11р. на суму 33 440 грн. та №5 від 06.09.11р. на суму 33 440 грн., які надав відповідач разом з відзивом йому надавались при отриманні дизельного палива для його бухгалтерії, які директор пізніше підписав і є доказом отримання товару.

Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (ухвала від 21.08.2012 р. про відкладення розгляду справи направлялась за двома адресами відповідача: за фактичною м. Луцьк, вул. Набережна, 4, яка вручена адресату 30.08.2012 р. про що свідчить поштове повідомлення за № 43025505814275 та на юридичну адресу м. Луцьк, пров. 1-й Малоомелянівський, 13, рекомендованою кореспонденцією, що було повернуто суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»про що свідчить поштове повідомлення за №4301030999333).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, подав відзив на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представників ПП «Імідж Інвестмент»не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року між приватним підприємством «Укрніпрокон»(постачальник) та приватним підприємством «Імідж Інвестмент»(покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів за №01-09/11-4 (а.с.10-11).

Згідно пп.1.1 даного договору постачальник зобов»язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти, найменування, ціна, кількість яких вказується в розрахункових та накладних документах, які окремо оформляються на кожну партію окремо.

Згідно пп.1.2 даного договору умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в усних або письмових заявках.

Згідно до пп.1.3 товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем :

по кількості -відповідно до товарно-транспортних (видаткових) накладних у відповідності з вибраними умовами поставки товару.

Згідно пп.2.8 даного договору у випадку якщо поставка товару була проведена без дотримання заявлених покупцем даних про обсяг, дату поставки і т.д., однак сторонами були підписані накладні документи на товар(видаткові накладні), поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам даного договору.

Згідно пп.2.9 сторони погодили, що відвантаження товару, що поставляється згідно умов договору та видача відповідних документів на товар здійснюється постачальником на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання товару. У випадку, якщо у покупця будуть відсутні довіреність та/або інші документи, постачальник залишає за собою право не відвантажувати товар до надання йому належним чином засвідчених документів.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних №2 від 02.09.2011р.; №3 від 05.09.2011р.; №5 від 06.09.2011р. та №13 від 29.09.2011р. (а.с.12-13) було відпущено ПП «Імідж Інвестмент», а останнім прийнято дизельне паливо загальною вартістю 192 671 грн.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначеного вище договору поставки, видаткові накладні та виписки з банку.

Поруч з цим представником позивача в підтвердження отримання відповідачем товарів, поставлених на виконання умов договору №01-09/11-4 від 01.09.2011р., до матеріалів справи долучено, рахунки на оплату товару №3 від 02.09.2011р.; №4 від 05.09.2011р.; №5 від 06.09.2011р. та №22 від 29.09.2011р.(а.с. 14-17).

Також на адресу суду від представника позивача поступила заява від 11.09.2012 року з додатками(вх.. №01-29/11874/12д від 11.09.2012 р.). копій додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість розшифровки податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5) за вересень та жовтень 2011 року, чим стверджується відображення цих операцій в податковому обліку і бухгалтерській звітності.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткові накладні №2 від 02.09.2011р.; №3 від 05.09.2011р.; №5 від 06.09.2011р. та №13 від 29.09.2011р. на відпуск підприємством «Укрніпрокон»відповідачу нафтопродуктів підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена печатками господарюючих суб'єктів, містить всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображає зміст та обсяг здійсненої сторонами на підставі останньої, згідно умов підписаного договору поставки №01-09/11-4 від 01.09.2011р. вчинених 02.09.2011р., 05.09.2011р., 06.09.2011р., 29.09.2011р. господарських операцій.

Суд не приймає пояснень відповідача, що видаткові накладні №2 від 02.09.2011р.; №3 від 05.09.2011р.; №5 від 06.09.2011р. їхнім підприємством не підписувалися та працівниками печатки не могли ставитися, а походження накладних їм взагалі не відомо. Оскільки оглядом оригіналів видаткових накладних №2 від 02.09.2011р.; №3 від 05.09.2011р.; №5 від 06.09.2011р. встановлено, що на них є підпис особи про отримання товару та є відбиток печатки ПП «Імідж Інвестмент», що відповідає п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., №88, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Отже, шляхом засвідчення підпису своєю печаткою, відповідач визнав і схвалив свої дії, що прийняв товар.

Доказів на підтвердження того, що станом на вересень 2011 р. печатка була втрачена або викрадена, відповідач суду не подав.

Крім того, відповідачем перераховувалися частково кошти за даними видатковими накладними, що стверджується копіями виписок з рах.№26000013001729, який зареєстрований за позивачем в АТ «Сбербанк Росії»:

ПП «Імідж Інвестмент»23.09.2011 року перерахували кошти на суму 133 760 грн. ПП «Укрніпрокон» з призначенням платежу «за ДП рах.3 від 02.09.11 р.

ПП «Імідж Інвестмент» 30.09.2011 року перерахували кошти на суму 15 000 грн. ПП «Укрніпрокон» з призначенням платежу «за ДП рах.3 від 02.09.11 р.

ПП «Імідж Інвестмент» 04.10.2011 року перерахували кошти на суму 10 000 грн. ПП «Укрніпрокон» з призначенням платежу «за ДП рах.3 від 02.09.11 р.

ПП «Імідж Інвестмент» 12.10.2011 року перерахували кошти на суму 10 000 грн. ПП «Укрніпрокон» з призначенням платежу «за ДП часткова оплата накл. від 29.09.11 р., але факт поставки і саму накладну відповідач взагалі не визнає.

ПП «Імідж Інвестмент» 13.10.2011 року перерахували кошти на суму 5 000 грн. ПП «Укрніпрокон» з призначенням платежу «за ДП часткова оплата накл. від 29.09.11 р., але факт поставки і саму накладну відповідач взагалі не визнає.

Передача товару від позивача відповідачу оформлялась видатковими накладними, незважаючи на це, відповідач, перераховуючи кошти, в призначенні платежу посилався на рахунки на оплату. На що представник позивача пояснив, що фактично відповідачем надавались усні заявки, згідно яких виписувались рахунки. А рахунок №3 від 02.09.11 р. у них відсутній, це механічна помилка відповідача, інші договірні відносини на той період між ними були відсутні.

Доводи відповідача про те, що видаткову накладну № 13 від 29.09.11р. на суму 58 911 грн. вони не визнають повністю та поставки товару взагалі не було, суд не приймає до уваги оскільки з вищезазначених банківських виписок від 12.10.2011 року та 13.10.2011 року видно, що вона була частково оплачена на суму 15 000 грн.. Також на ній є підпис особи про отримання товару та є відбиток печатки ПП «Імідж Інвестмент», що відповідає п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., №88, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Отже, шляхом засвідчення підпису своєю печаткою, відповідач визнав і схвалив свої дії, що прийняв товар за видатковою накладною за № 13 від 29.09.11р. на суму 58 911 грн..

Згідно із пунктом 3.1 договору №01-09/11-4 від 01.09.2011р. загальна вартість останнього визначається вартістю відвантаженого товару протягом всього строку дії договору.

Пункт 3.2. вищевказаного договору встановлює, що переданий продавцем товар оплачується покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пункт 3.4. вищевказаного договору встановлює, що оплата товару проводиться покупцем на підставі рахунків-фактури постачальника протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі, що надсилається покупцю факсимільним зв'язком з подальшим наданням оригіналу. Підставою для виставлення рахунку за товар є усна або письмова заявка покупця.

Приватне підприємство «Імідж Інвестмент»взяті на себе згідно договору №01-09/11-4 від 01.09.2011р. зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставлених в вересні місяці 2011 року товарно-матеріальних цінностей не виконав, вартість останніх в повному об'ємі не оплатив у зв'язку з чим заборгував приватному підприємству «Укрніпрокон»17 673,90 грн. Зазначена сума заборгованості складається з загальної вартості поставленого згідно видаткових накладних №2 від 02.09.2011р.; №3 від 05.09.2011р.; №5 від 06.09.2011р. та №13 від 29.09.2011р. дизельного палива на суму 192 671 грн. за мінусом частково проведеної відповідачем протягом вересня-жовтня місяців 2011 року оплати отриманих нафтопродуктів на суму 173 760 грн. (докази оплати - банківські виписки від 23.09.2011р., 30.09.2011р., 04.10.2011р., 12.10.2011р. , 13.10.2011 р.-а.с.18-21) та зарахування зустрічних вимог в сумі 1 237,10 грн., що в кінцевому результаті становить різницю на суму 17 673, 90 грн..

Оскільки, в рахунку №3 від 02.09.2011р., №4 від 05.09.2011р., №5 від 06.09.2011р. та №22 від 29.09.2011р. на оплату товару не вказано строку, протягом котрого товар повинен бути оплачений покупцем, беручи до уваги положення пункту 3.4. договору №01-09/11-4 від 01.09.2011р., на думку суду, сторонами строк виконання покупцем обов'язку оплатити отриманий товар конкретними періодами визначений не був.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29 травня 2012 року у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу приватного підприємства «Імідж Інвестмент»було направлено лист-вимогу на суму 17 673,90 грн. (а.с.22) з пропозиціями проведення підприємством належних розрахунків по оплаті поставлених 02.09.2011 р, 05.09.2011 р., 06.09.2011 р., 29.09.2011 р. нафтопродуктів та погашення існуючої заборгованості в розмірі 17 673,90 грн. Доказами направлення зазначеної вимоги відповідачу виступає долучений до матеріалів справи фіскальний чек відділення зв'язку від 23.02.2012р. №6467 (а.с.22) та повідомлення про вручення за №4302505551347.

Зазначену вимогу у визначений ст. 530 ЦК України строк було залишено ПП «Імідж Інвестмент»без відповіді та належного реагування.

Не проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки нафтопродуктів №01-09/11-4 від 01.09.2011р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх приватним підприємством «Імідж Інвестмент»№01-09/11-4 від 01.09.2011р. та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 17 673,90 грн.

Сума заборгованості 17 673,90 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована відповідачем.

Невиконання зобов'язання приватним підприємством «Імідж Інвестмент»спричинило звернення ПП «Укрніпрокон» з позовом до суду та понесення останнім витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується договором про надання юридичних послуг №28/05/12 від 28.05.2012р. (а.с. 24) та платіжним дорученням №34 від 02.07.2012 року на суму 900 грн. за надані юридичні послуги згідно договору №28/05/12 від 28.05.2012 р.(а.с. 9)

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому господарським судом було враховано те, що у відповідності до п.10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(із наступними змінами та доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Згідно п.12 вказаного Роз'яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування вказаних витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, які складаються з судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на відповідача в розмірі 2 509, 50 грн.( 1609,50 + 900 =2 509, 50 ).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 599, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Імідж Інвестмент»(фактична адреса м. Луцьк, вул. Набережна, 4, юридична адреса 43018, Волинська область, м.Луцьк, провулок 1-й Малоомелянівський, 13 код ЄДРПОУ 36394921) на користь приватного підприємства «Укрніпрокон»(43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 44/2, код ЄДРПОУ 37259137) 17 673,90(сімнадцять тисяч шістсот сімдесят три гривні дев»яносто копійок) грн. заборгованості, 2 509,50(дві тисячі п»ятсот дев»ять гривень п»ятдесят копійок) грн. в повернення витрат по сплаті судового збору та оплати послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя А. С. Вороняк

Повний текст рішення

складено та підписано

14.09.12