Рішення № 26020958, 12.09.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 вересня 2012 р.

Справа 8/32/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Гнилюк О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Калінич О.В. - за довіреністю,

від відповідача: Михайленко А.Ю. - за довіреністю,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (код ЄДРПОУ 36441934, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема , буд.5)

до:відкритого акціонерного товариства "Брацлав" (код ЄДРПОУ 5768237, 22870, смт. Брацлав, вул. Леніна, 124 , Немирівський район, Вінницька область)

про стягнення 262 210, 32 грн. ,-

ВСТАНОВИВ :

В господарський суд Вінницької області 06.07.2012р. звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" з позовом до відкритого акціонерного товариства "Брацлав" про стягнення 262 210, 32 грн., з яких: 139 209, 30 грн. - основого боргу, 24 318, 42 грн. - пені, 23 380, 15 грн. - 3% річних, 75 302, 45 грн. - інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано наступним. Згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання ТМЦ відповідач отимав від позивача за договорами від 16.06.2009р.,15.06.2011р.,21.06.2011р. товар на загальну суму 4 300 046, 17 (Чотири мільйони триста тисяч сорок шість гривень 17 копійок) грн.. Оплата поставленого товару була здійснена відповідачем лише частково у сумі 4 160 836, 87 гривень, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 139 209, 30 грн., в зв"язку з чим додатково нараховані пеня, інфляціні втрати, 3% річних. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 07.07.2012 р. порушено провадження у справі № 8/32/2012/5003 з призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2012 р..

25.07.2012 р. відповідач надав до суду пояснення (№ 617/1 від 24.07.2012 р.) по справі з додатками (т.2 а.с.68 - 87).

Ухвалою суду від 25.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 12.09.2012 р., у зв'язку з ненаданням відповідачем усіх необхідних для вирішення спору по суті документів та необхідністю подання сторонами додаткових доказів по справі.

15.08.2012 р. позивач надав до суду додаткові пояснення (№ 818 від 09.08.2012 р.) з додатком про порядок розрахунку на суму заборгованості пені, інфляційних втрат та 3 % річних (т. 2 а.с.96 - 105).

06.09.2012 р. відповідачем подано до суду пояснення (№ 760 від 06.09.2012 р.) по справі з додатками. Відповідач визнав суму боргу, проте просить суд відмовити в задоволенні позову в частині нарахування пені, інфляційних втарт, 3% річних в зв"язку з незадовільним фінансовим становищем підприємства та значним розміром запропонованої до стягнення суми (т.2 а.с.108 - 117).

В судовому засіданні 12.09.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав та за обставин, вказаних в позові, а також підтвердив факт погашення відповідачем суми основного боргу, вказав на безпідставність вимог відповідача в частині відмови в стягненні пені,3% річних, інфляційних втрат .

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2012 р. заперечив проти стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат,а також пояснив, що основний борг погашено, що підтверджується належними платіжними документами, відсутні зауваження до правильності проведених позивачем розрахунків суми пені, інфляційних втрат і 3 % річних.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

16 червня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп»(надалі - «Позивач») та відкритим акціонерним товариством "Брацлав" (надалі - «Відповідач») було укладено договір поставки № 233н (надалі - «Договір №233н») на поставку нержавіючого металопрокату. Строк дії договору до 31.12.2010р..

15 червня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №962/С (надалі - «Догові №962/С») на поставку металопрокату та метизів. Строк дії договору до 31.12.2011р..

21 червня 2011 року між позивачем і відповідачем було укладено договір №377н (надалі - «Договір №377н») на поставку нержавіючого металопрокату. Строк дії договору до 31.12.2012р.. Відповідно до п.1.1. вказаних вище договорів позивач прийняв на себе зобов'язання в порядку та у строки, обумовлені договором, передати металопрокат (чорний та нержавіючий), метизи (далі - Товар) у власність відповідача, а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість. Пунктом 3.3. Розділу 3 "Умови оплати Товару" договорів передбачений порядок розрахунків у вигляді 100 % передплати, якщо інше не обумовлено специфікацією. У п.7.2 вказаних договорів сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати за поставлений товар покупець зобов"язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

31.12.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 233 н від 16.06.2009 р..

В період з 20.07.2009 р. по 07.10.2011 р. на виконання умов договорів, позивач передав, а відповідач фактично прийняв товар на загальну суму 4 300 046, 17 грн.. Оплата поставленого товару була здійснена відповідачем на момент звернення до суду частково в сумі 4 160 836, 87 грн.. Борг в сумі 139 209, 30 грн. став причиною виникнення спору. В процесі розгляду судом спору відповідачем надано докази про сплату 139 209, 30 грн. в погашення суми основної суми боргу. Вказане стверджується договором поставки № 233 н від 16.06.2009 р., договором поставки № 962/С від 15.06.2011 р., договором поставки № 377 н від 21.06.2011 р., специфікаціями, рахунками на оплату, видатковими накладними, довіреностями, платіжними дорученнями, банківськими витягами, актами звірки (т.1 а.с. 14 - 150, т.2 а.с.1 - 30, т.2 а.с.34, т.2 а.с.39 - 41, т.2 а.с.70 - 80, т.2 а.с.82 - 87).

Окрім основного боргу позивач пред'явив до стягнення 24 318, 42 грн. - пені за період з 02.07.2011 р. по 22.06.2012 р., 23 380, 15 грн. - 3% річних за період з 20.08.2009 р. по 22.06.2012 р., 75 302, 45 грн. - інфляційних втрат за період з 30.10.2009 р. по 22.06.2012 р., відповідно до поданого розрахунку (а.с.98 - 105) .

Позивачем було надіслано відповідачу претензію на суму 214 209, 30 грн. № 734 від 19.12.2011 р., що стверджується фіскальним чеком № 4104 від 20.12.2011 р. У повідомленні № 114 від 13.02.2012 р. відповідач заборгованість вказану у претензії підтвердив. Сторонами було погоджено графік погашення заборгованості, що стверджується листом № 65 від 15.02.2012 р., повідомленням № 143 від 22.02.2012 р..

Згідно акту взаємозвірки за період з 16.06. по 22.06.2012р. сума заборгованості ВАТ "Брацлав" перед ТОВ "АВ метал груп" становить 139 209,30грн. (т.2 а.с.78-80).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Згідно п. 1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Заслухавши представників сторін,оглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладених між сторонами договорів поставки № 233 н від 16.06.2009 р., № 962/С від 15.06.2011 р., № 377 н від 21.06.2011 р. в період з 20.07.2009 р. по 07.10.2011 р. позивач передав, а відповідач фактично прийняв товар на загальну суму 4 300 046, 17 грн.. Оплата поставленого товару була здійснена відповідачем на момент звернення до суду частково в сумі 4 160 836, 87 грн.. Борг в сумі 139 209, 30 грн. став причиною виникнення спору. В процесі розгляду спору відповідачем надано суду докази про сплату 139 209, 30 грн. Вказане стверджується договором поставки № 233 н від 16.06.2009 р., договором поставки № 962/С від 15.06.2011 р., договором поставки № 377 н від 21.06.2011 р., специфікаціями, рахунками на оплату, видатковими накладними, довіреностями, платіжними дорученнями, банківськими витягами, актом звірки (т.1 а.с. 14 - 150, т.2 а.с.1 - 30, т.2 а.с.34, т.2 а.с.39 - 41, т.2 а.с.70 - 80, т.2 а.с.82 - 80).

Оскільки відповідач сплатив позивачеві борг в сумі 139 209, 30 грн., то провадження в справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв"язку з відсутністю предмету спору .

Крім основного боргу позивач пред'явив до стягнення 24 318, 42 грн. - пені за період з 02.07.2011 р. по 22.06.2012 р., 23 380, 15 грн. - 3% річних за період з 20.08.2009 р. по 22.06.2012 р., 75 302, 45 грн. - інфляційних втрат за період з 30.10.2009 р. по 22.06.2012 р., відповідно до поданого розрахунку (а.с.98 - 105) .

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар в порядку та строки передбачені договорами, то він відповідно до умов договору та згідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача 24 318, 42 грн. - пені за період з 02.07.2011 р. по 22.06.2012 р., згідно ст.230 ч.1, ст. 231 ч.6, ст. 232 ч.6 ГК України, 23 380, 15 грн. - 3% річних за період з 20.08.2009 р. по 22.06.2012 р., 75 302, 45 грн. - інфляційних втрат за період з 30.10.2009 р. по 22.06.2012 р., на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до поданого позивачем обгрунтованого розрахунку (а.с.98-105).

Прохання відповідача про відмову в задоволенні позову в частині стягення інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягає оскільки не базується на вимогах закону.

Щодо прохання позивача про зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені, а фактично про відмову в задоволенні позову в цій частині, то воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст.83ч.1п.3 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Як вбачається з матеріалів справи на час звернення до суду сума заборгованості ВАТ "Брацлав" становила 139 209.3грн., а сума нарахованої пені - 24 318,42грн.. Дійсно, чинним законодавством передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій (штраф, пеня) у випадку , коли їх розмір значно перевищує збитки кредитора - тобто ця обставина є обов"язковою умовою. В даному випадку розмір пені майже в шість разів менший за суму боргу, а наданий відповідачем звіт про фінансові результати за 1-е півріччя 2012р. на переконання суду, не є доказом виняткового випадку в розуменні ст.83 ГПК.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 4-2, 4-5, 33, 34, 43, 49, п. 1-1, ч.1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 139 209, 3 грн..

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Брацлав» (код ЄДРПОУ 05768237, 22870, смт. Брацлав, вул. Леніна, 124 , Немирівський район, Вінницька область) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (код ЄДРПОУ 36441934, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема , буд.5) пеню в сумі 24 318, 42грн., 3% річних в сумі 23 380,15 грн., інфляційні втрати в сумі 75 302,45грн. та витрати по сплаті судового збору всумі 5 244,22 грн..

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 вересня 2012 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи