Ухвала суду № 26019381, 13.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 вересня 2012 року м. Київ№ 2а-10284/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал Комфорт»до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києвапроскасування Акта перевірки № 231/2304/36593570 від 02.03.2012 р.

Суддя: Добрянська Я.І.

секретар с/з: Юзина О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Маштабей С.В. (довіреність № б/н від 20.03.2012 р.)

від відповідача: Никоненко Я.М. (довіреність № 2305/9/10-223 від 27.08.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал Комфорт»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування Акта перевірки № 231/2304/36593570 від 02.03.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2012 р. було відкрито провадження у справі № 2а-10284/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Також, разом із позовною заявою позивачем було подано до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке вмотивоване тим, що рішення ДПА України за наслідками розгляду скарги позивача на Акт перевірки № 231/2304/36593570 від 02.03.2012 р. не було, у відповідності до вимог п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України, прийнято протягом 20-ти днів, а тому, відповідно до вимог абз.2 та 3 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, зазначена скарга позивача на Акт перевірки № 231/2304/36593570 від 02.03.2012 р. вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем закінчення строків та Акт перевірки - скасованим, а отже, зважаючи на таке, відсутній предмет спору у даній справі.

В судовому засіданні 13.09.2012 р. представник позивача зазначене клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив суд його задовольнити з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2012 р. також заявив усне клопотання про закриття провадження у справі № 2а-10284/12/2670, однак з тих підстав, що оскаржуваний Акт перевірки № 231/2304/36593570 від 02.03.2012 р., складений за результатами проведеної перевірки позивача, - не є рішенням, яке містить обов'язковість приписів для платника, а є документом в якому викладаються факти виявлених порушень, на підставі якого контролюючим органом може бути прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення, а отже в даному випадку до адміністративного суду можуть бути оскаржені або дії податкового органу під час проведення перевірки саме щодо порушення процедури проведення перевірки, чи порушення підстав проведення такої перевірки, або податкове повідомлення-рішення, що винесене за наслідками такої перевірки, що кореспондується з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та закриття провадження в даній справі, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків -фізичними особами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 р. за № 1003, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Враховуючи наведені норми податкового та іншого законодавства вбачається, що складення Акта перевірки за наслідками встановлених в ході перевірки порушень платником податків вимог законодавства -є обов'язком податкового органу під час здійснення такої функції, як контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Крім того, перевіривши наявні матеріали справи, суд встановив, що оскарження Акта перевірки № 231/2304/36593570 від 02.03.2012 р., складеного за результатами проведеної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал Комфорт»- не поширюється на компетенцію адміністративних судів, оскільки Акт податкового органу, складений за результатами проведеної перевірки - не є рішенням, яке містить обов'язковість приписів для платника, а є документом, який встановлює відповідні обставини та містить певні висновки контролюючого органу, та на підставі якого може бути винесено податкове повідомлення-рішення, що в свою чергу може бути оскаржено платником податків в судовому порядку.

Так, ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

Враховуючи практику застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, можна зробити висновок, що правовий акт - офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права. Нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, зміст чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежень в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки не стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Як також вбачається з матеріалів справи та не було заперечено представниками сторін, податкового-повідомлення рішення за наслідками проведеної перевірки позивача контролюючим органом не приймалося.

Крім того, як видно з прохальної частини позовної заяви, позивачем не оскаржуються дії податкового органу під час проведення перевірки саме щодо порушення процедури проведення перевірки, чи порушення підстав проведення такої перевірки, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Таким чином, як зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, податкового повідомлення-рішення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки позивача не виносилося (оскільки позивачу не донараховувалося жодних податкових зобов'язань та не визначалося штрафних (фінансових санкцій)), а дії відповідача саме щодо процедури проведення перевірки, або підстав її проведення в даній справі не оскаржувалися.

Отже, в даному випадку, Акт перевірки, складений податковим органом, не породжує для платника податків певних прав та обов'язків, та відповідно не може якимось чином порушувати права та інтереси позивача, оскільки не містить обов'язковість приписів для платника податків, а тому не може, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України бути оскаржений до адміністративного суду

Аналогічного висновку дійшов також Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.03.2011 р. по справі № 2-а-12719/10/2670, якою було скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2010 р. Зазначена постанова Київського апеляційного адміністративного суду була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2011 р.

Так, в зазначеній постанові від 24.03.2011 р. по справі № 2-а-12719/10/2670 Київський апеляційний адміністративний суд зазначив, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. А відповідно, якщо рішення податкового органу не має обов'язкового характеру та не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого рішення, то за таких обставин воно не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, як було зазначено вище, оскарженню в адміністративному суді в даному випадку можуть підлягати саме дії контролюючого органу щодо порушення процедури проведення перевірки, чи відсутності підстав проведення перевірки, або саме податкове повідомлення-рішення, що буде мати обов'язковість його приписів для платника податків, проте не сам Акт перевірки та встановлені в ньому факти порушення платником податків вимог чинного законодавства.

Згідно п.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ч.2 ст.2, п.1 ст.17, п.1 ст.157 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 2а-10284/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал Комфорт»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування Акта перевірки № 231/2304/36593570 від 02.03.2012 р.- закрити.

2. Про прийняте рішення повідомити осіб, які беруть участь у справі.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Порядок і строки апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції встановлено статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Я.І. Добрянська