Постанова № 26018848, 17.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5429/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Миргородського міжрайонного прокурора , в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2012 року Миргородський міжрайонний прокурор , в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 1 700 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що відповідачем порушено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв'язку з чим до нього застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 700 грн., яка до теперішнього часу до Державного бюджету України не перерахована, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

13 вересня 2012 року відповідачем було подано заперечення проти позову, в обґрунтування яких ФОП ОСОБА_1 посилався на незгоду з актом перевірки від 10.04.2012 року, на підставі якого винесено постанову № 148571 про застосування штрафних санкцій в сумі 1 700 грн., оскільки він складений з порушенням чинного законодавства, без підпису понятих, що виключає його легітимність та законність. Зазначив, що даний акт є наслідком прямого наказу керівника державної інспекції у зв"язку з особистими неприязними стосунками з відповідачем, а описані в ньому обставини не відповідають дійсності, оскільки перевезення здійснювались не по маршруту "Хомутець -Миргород", а на замовлення по договору з Хомутецькою загальноосвітньою школою 1-3 ступенів Миргородської РДА Полтавської області з наявністю всіх необхідних документів та дозволів для такого перевезення. Посилався на те, що другий примірник складеного акту від 10.04.2012 року відповідачу не надавався , у зв"язку з чим і не був оскаржений. Відтак, як на думку ФОП ОСОБА_1, він не може бути підставою для винесення постанови про застосування штрафних санкцій, на підставі якої заявлено позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 10.04.2012 року на підставі завдання на перевірку від 09.04.2012 року №092462 державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції було проведено перевірку транспортного засобу марки "ЛАЗ", номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.

За результатами даної перевірки складено акт від 10.04.2012 року, в якому зафіксовано порушення п.1. ч. 3 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - відсутній паспорт маршруту . Даний акт було доведено до відома водія та підписано ним, проте в поясненнях про причини порушень водій ОСОБА_1 зазначив, що не згодний з результатами перевірки.

На підставі вищезазначеного акту перевірки начальником ТУ Головавтотрансінспекції в Полтавській області Кужілем В.М. 14.05.2012 року було винесено постанову № 148571, якою до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 гривень. Копія вказаної постанови направлялася на адресу відповідача, разом з тим поштове відправлення повернулось з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ, державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190.

Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань, згідно пункту 8 зазначеного Положення, утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.

Пунктом 25 Порядку контролю визначено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку контролю визначено, що про час і місце розгляду справи уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів , позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт № 17-02-08/1377 від 17.04.2012 року. Дане повідомлення повернулося з поштовою відміткою "За закінченням терміну зберігання", тобто з незалежних від позивача причин.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись цими нормами закону, позивач прийняв рішення, постанову від 14.05.2012 року №148571, про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 1 700 грн.

Судом встановлено, що на час ухвалення рішення та вирішення спірних правовідносин по суті вказана постанова не оскаржена і не скасована. Відтак, вона є чинною та обов'язковою для виконання.

Як зазначено вище, відповідачем поза межами наданого процесуального строку було подано до суду заперечення по суті справи, у яких він вказував на невідповідність проведеної перевірки закону та незаконність рішення про застосування штрафних санкцій.

Суд не вважає подане заперечення таким, що перешкоджає винесенню рішення у даній справі в порядку скороченого провадження, оскільки зміст заперечень та додатків, поданих відповідачем, не спростовує факту існування постанови про застосування штрафних санкцій від 14.05.2012 року, яка є нескасованою та обов'язковою до виконання.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, оскільки відповідачем до суду не надано доказів скасування постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області №148571 від 14.05.2012 року, а також - доказів сплати суми фінансових санкцій за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" до Державного бюджету України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України на рахунок 31116106700012 УДКСУ у Миргородському районі, ЄДРПОУ 37845125, ГУДКУ в Полтавській області , МФО 831019, код платежу 21081100, символ 106, фінансові санкції в сумі 1 700 грн. ( одна тисяча сімсот гривень).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.С. Шевяков