Постанова № 26018735, 04.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04.09.2012 р. Справа № 2а-2565/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І. А. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської обл. Державної податкової служби,

до

відкритого акціонерного товариства "Племзавод Шляховий",

про

стягнення заборгованості в сумі 60854,97 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Миколаївської обл. Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Племзавод Шляховий" (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 60854,97 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток у декларації за 2011 рік та з податку на додану вартість у деклараціях за листопад 2011 року, січень, лютий 2012 року.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідачем через канцелярію суду надано телефонограму про перенесення дати розгляду справи.

Суд не приймає до уваги клопотання відповідача про перенесення дати розгяду справи, оскільки відповідачем не надано доказів про поважність причин, на підставі яких він просить перенести розгляд справи.

Суд зазначає, що відповідачем 29 травня 2012 року, 13 серпня 2012 року також було подано заяву про перенесення дати розгляду справи без зазначення причин, на підставі яких він просить перенести розгляд справи.

Суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами щодо заявлення клопотань про перенесення дати розгляду справи, таким чином затягуючи розгляд справи. На думку суду систематичне подання клопотань про перенесення дати розгляду справи без надання належних доказів не є поважними причинами неприбуття в судове заідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа відкрите акціонерне товариство "Племзавод Шляховий" (далі - відповідач) зареєстровано Доманівською районною державною адміністрацією та згідно довідки на податковому обліку знаходиться з 30 серпня 2002 року (а.с. 9).

Станом на 20 квітня 2012 року заборгованість відповідача перед бюджетом складає 60854,97 гривень: в т.ч. з податку на додану вартість - 56045,99 грн., з податку на прибуток підприємств - 4808,98 грн.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У відповідності до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов"язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

У зазначені строки вказані суми сплачені не були, внаслідок чого і виник податковий борг. Згідно ст. 59 Податкового кодексу України, 17 січня 2012 року Відповідачу було вручено податкову вимогу № 1 від 12.01.2012 року (а.с. 36), що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 37). Проте будь-яких заходів щодо погашення податкового боргу Відповідач не вживає.

Відповідачем до податкової інспекції подано декларацію по податку на додану вартість за листопад 2011 року та самостійно визначено податкове зобов'язання у сумі 44798,00 грн. (з урахуванням переплати, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34796,99 грн.); декларацію по.податку на додану вартість за січень 2012 року, та самостійно визначено податкове зобов'язання на суму 16323,00 грн.; декларацію по податку на додану вартість за лютий 2012 року на суму 4926,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по податку на додану вартість перед бюджетом складає 56045,99 грн.

Відповідачем до податкової інспекції подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2011 рік, та самостійно визначено податкове зобов'язання згідно якої відповідачу нараховано 5000 грн. З урахуванням переплати у сумі 191,02 грн. загальна заборгованість з податку на прибуток складає 4808,98 грн.

Таким чином, станом на час звернення до суду загальна податкова заборгованість Відповідача перед бюджетом складає 60854,97 гривень.

Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 16, 20, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Племзавод Шляховий" (вул. Радгоспна, 13, с. Маринівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56425, код ЄДРПОУ 00854891) на користь державного бюджету України податковий борг у сумі 60854,97 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.

Суддя І. А. Устинов