Постанова № 26018421, 07.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 р. Справа № 2а-7492/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання -Бугари Д.Р.,

за участю представника позивача Круглія Ю.Б,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови ВП №33113393 від 19.06.2012р. та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської (далі-Управління) звернулося з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області (далі-ВДВС), просить визнати дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/86-7/30, виданого 01.03.2007р. господарським судом Львівської області неправомірними, скасувати постанову ВП №33113393 від 19.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати ВДВС прийняти до виконання виконавчий лист №2/86-7/30, виданий 01.03.2007р. господарським судом Львівської області про стягнення з ДП «Будівельне управління 44»ВАТ «Прикарпатбуд»на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі Львівської області 61 388,00грн. заборгованості. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем ВДВС відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо виконавчого листа №2/86-7/30, виданого 01.03.2007р. господарським судом Львівської області мотивуючи тим, що виконавчий лист на їхню адресу надійшов від Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області натомість стягувачем за даним виконавчим документом є Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі. Проте вважає, що державним виконавцем не було взято до уваги ту обставину, що відповідно до постанови КМУ від 27.07.2011р. №803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України»та постанови Правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011р. №21-2 «Про заходи щодо припинення діяльності деяких управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах»Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі Львівської області та Управління Пенсійного фонду України у Дрогобицькому районі Львівської області припинені шляхом злиття та утворено нове, що має назву Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області та є правонаступником двох вищезгаданих управлінь, про що листом від 27.10.2012р. було повідомлено начальника ВДВС. Окрім того державний виконавець не скористався правом на виконання вимог ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження»та ч.1 ст.264 КАС України: у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а відтак вважає дії держаного виконавця неправомірні, а постанову ВП №33113393 від 19.06.2012р. незаконною.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника судове засідання не забезпечив, подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржувана постанова винесена правомірно з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з врахуванням п.8 ч.1 ст.26 вищезазначеного Закону, а тому підстав для виконання вимог ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" щодо звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником не має, оскільки такі дії вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження. Просить в позові відмовити та розглядати справу без участі повноважного представника.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст.71 та ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасника процесу, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України ?Про виконавче провадження? від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами і доповненнями (далі-Закон №606).

В судовому засіданні встановлено, що головним державним виконавцем ВДВС постановою ВП №33113393 від 19.06.2012р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2/86-7/30, виданого 01.03.2007р. господарським судом Львівської області мотивуючи тим, що виконавчий документ до ВДВС надійшов від Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (код ЄДРПОУ 37893404), а стягувачем за виконавчим документом є Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі (код ЄДРПОУ 22408026).

Не погодившись з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №33113393 від 19.06.2012р. Управління звернулось з позов до суду на захист своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 вищенаведеного Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.25 вищенаведеного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статею 26 Закону №606 передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що державний виконавець приймаючи рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження не взяв до уваги ту обставину, що відповідно до постанови КМУ від 27.07.2011р. №803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України»та постанови Правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011р. №21-2 «Про заходи щодо припинення діяльності деяких управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах»Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі Львівської області та Управління Пенсійного фонду України у Дрогобицькому районі Львівської області припинені шляхом злиття та утворено нове, що має назву Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області та є правонаступником двох вищезгаданих управлінь, про що листом від 27.10.2012р. було повідомлено начальника ВДВС.

Окрім того представник позивача зазначив, що Управління мало на меті після винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження звернутись до суду, який видав виконавчий документ в порядку ст.264 КАС України із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, адже заміна сторони її правонаступником проводиться тільки у рамках виконання виконавчого документа.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а згідно з ч.2 цієї ж статті державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч.5 ст.8 Закону №606 у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Суд зазначає, що згідно п.12 ч.1 ст.37 Закону №606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа "Жовнер проти України") Суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником виникає лише в процесі виконання виконавчого документа в межах відкритого виконавчого провадження. Вибуття сторони виконавчого провадження не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, адже така відмова з врахуванням практики Європейського суду з прав людини є перешкодою для виконання остаточного та обов'язкового судового рішення.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів невідповідності виконавчого документа вимогам ст.18 Закону №606 та не доведено наявності передбачених ст.26 Закону №606 підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а відтак суд вважає, що державним виконавцем при прийнятті оскаржуваної постанови, не було взято до уваги, що Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі Львівської області та Управління Пенсійного фонду України у Дрогобицькому районі Львівської області, про що листом від 27.10.2012р. було повідомлено начальника ВДВС, що є наслідком визнання його дій неправомірними, а оскаржувана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження підлягає до скасування.

Окрім того суд зауважує, що приймаючи рішення про зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист №2/86-7/30, виданий 01.03.2007р. господарським судом Львівської області, суд вийде за межі своєї компетенції та в порушення вимоги ст.17 та пунктів 1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, вирішить питання, яке до неї не віднесено, а відтак вважає, що слід зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області повторно розглянути заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2/86-7/30, виданого 01.03.2007р. господарським судом Львівської області про стягнення з ДП «Будівельне управління 44»ВАТ «Прикарпатбуд»на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі Львівської області 61 388,00грн. заборгованості.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтвердженні матеріалами справи, доведені у судовому засіданні і підлягають до задоволення частково.

Щодо судових витрат то такі в порядку ст.94 КАС України не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/86-7/30, виданого 01.03.2007р. господарським судом Львівської області неправомірними.

Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №33113393 від 19.06.2012р.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області повторно розглянути заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2/86-7/30, виданого 01.03.2007р. господарським судом Львівської області про стягнення з ДП «Будівельне управління 44»ВАТ «Прикарпатбуд»на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі Львівської області 61 388,00грн. заборгованості.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 12.09.2012р.

Суддя Шинкар Т.І.