Постанова № 26016344, 14.09.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/21584/12, 4/1522/5260/12

ПОСТАНОВА Іменем України

14 вересня 2012 року М.Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Капля О.І., при секретарі Шишовій О.А. за участю прокурора прокуратури Одеської області Суходольської І.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з особливо важливих справ прокуратури Одеської області Кірічка О.Г. від 03.08.2007 року про порушення відносно нього кримінальної справи № 051200700157 за ознаками злочину, передбаченого ст. 386 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду зьі скаргою на постанову слідчого з особливо важливих справ прокуратури Одеської області Кірічка О.Г. від 03.08.2007 року про порушення кримінальної справи № 051200700157 за ознаками злочину, передбаченого ст.386 ч. 2 КК України відносно ОСОБА_2, в якій зазначив, що дана кримінальна справа порушена без передбачених ст.ст. 94, 98 КПК України приводів і підстав для цього, а також без достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ст.386 ч.2 КК України в діях ОСОБА_2, в зв'язку з чим просить постанову про порушення кримінальної справи скасувати, як винесену незаконно та з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України.

В обгрунтування своєї скарги заявник з посилкою на оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи, зазначає, що версія слідства грунтується на неправдивому доносі громадянки ОСОБА_3., який було зроблено з метою дискредитації його, як старшого о/у ВПМ ДПА в Суворовському районі м.Одеси. Скориставшись тим, що в силу своїх службових обов'язків ОСОБА_2 зобов'язаний оглядати надані підприємцями документи, ОСОБА_3. свідомо надала йому квитанцію на суму 2500 грн, яку він оглянув та за непотрібністю повернув її власнику.

Саме після повернення квитанції його було затримано співробітниками міліції. Ніяких вказівок про перерахування грошей він ОСОБА_3. не давав та хабар в будь-якій формі не вимагав.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 вимоги зазначені в скарзі підтримав в повному обсязі.

Прокурор Суходольська І.В. в судовому засіданні вимоги скарги не визнала та зазначила, що кримінальна справа порушена законно і обгрунтовано, у прокурора для цього були всі передбачені нормами КПК України приводи та підстави, всі доводи скарги повинні бути перевірені, що можливо тільки в рамках порушеної кримінальної справи, отже в задоволені вимог скарги слід відмовити.

Вислухавши пояснення учасників процесу і вивчивши представлені матеріали справи, які послужили підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен громадянин має право без перешкод звернутися до суду за захистом своїх прав і свобод.

1

:

Згідно зі ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевірити наявність привидів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Як видно з оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи від 03.08.2007 року, слідчий прокуратури Кірічок О.Г. керувався тим, що оперуповиоважені ВПМ ДПА у Суворовському районі м.Одеси ОСОБА_2 та ОСОБА_4. 28.07.2007 року в ході проведення перевірки провели вилучення товарів, які СПД ОСОБА_3. реалізовувала в контейнері №98 на ринку "Сєвєрний" в м.Одесі, при цьому опечатали вказаний контейнер заборонивши торгівлю. 31.07.2007 року знаходячись в своєму службовому кабінет. ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_3. перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім Курабє" 2500 гривень в якості хабара за повернення вказаних товарів та можливість продовжити підприємницьку діяльність. В цей же день ОСОБА_2 передав ОСОБА_3. рахунок на оплату з реквізитами ТОВ "Торговий дім Курабє", вказавши в ньому уточнену суму хабара 2600 гривень. 02.08.2007 року ОСОБА_3. провела оплату за вказаним рахунком та надала ОСОБА_2 квитанцію, після чого останній був затриманий співробітниками міліції на гарячому.

На основі викладеного слідчий прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, порушивши в відношенні нього кримінальну справу за фактом вимагання та отримання хабара.

Оглядаючи в судовому засіданні зазначені матеріали справи, представлені суду, та не вдаючись до дослідження наявності чи відсутності доказів по справі в підтвердження чи скасування вини ОСОБА_2, слід зазначити, що дійсно в матеріалах справи які на думку прокурорського працівника є підставою для порушення кримінальної відсутні дані, які б свідчили про наявність в його діях ознак злочину передбаченого ст.368 ч.2 КК України.

В якості підстав для порушення кримінальної справи в відношенні ОСОБА_2 органи досудового слідства розглядали: заяву та пояснення СПД ОСОБА_3. від 03.08.2007 року про вимагання в неї хабара ОСОБА_2.; протокол огляду місця події від 03.08.2007 року; протокол огляду торгового павільйону №98 від 03.08.2007 року; пояснення понятих ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7.; бланк з реквізитами ТОВ "Торговий дім Кубарє"; протокол огляду місця події від 03.08.2007року; пояснення ОСОБА_3.. ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Однак, вказані дані, не можуть розглядатися як достатні для порушення кримінальної справи в відношенні ОСОБА_2 виходячи з наступного.

Фактично висновок слідства про вимагання та отримання хабара Торчинським грунтується тільки на показах ОСОБА_3. та результатах огляду місця події.

В той же час протокол огляду місця події від 03.08.2007 року, яким зафіксовано вилучення квитанції про оплату в службовому кабінеті ОСОБА_2, в порушення вимог ст.ст. 190, 191 КПК України складено не слідчим, а оперативним працівником, в зв'язку з чим він не може розглядатися в якості законного джерела даних для порушення кримінальної справи.

Опитаний в ході дослідної перевірки ОСОБА_2 свою провину в вимаганні та отриманні хабара не визнав, пояснивши, що 28.07.2007 року він спільно з ОСОБА_8 проводив перевірку торгового павільйону №98, розташованого на ринку "Сєвєрний" в м.Одеса. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_3. займалася підприємницькою діяльністю без дозвільних документів. В зв'язку з чим павільйон було опечатано та було складено відповідний протокол. 31.07.2007 р. ОСОБА_3. було частково надано дозвільні документи, а 03.08.2007 року приблизно о 09.00 годині вона прийшла до нього в службовий кабінет за власною ініціативою, та запитала, коли можна починати працювати. При цьому ОСОБА_3. тримала в руках складений аркуш паперу та під час розмови передала його йому. Розгорнувши аркуш та побачивши там квитанцію, яка не мала відношення до перевірки яку він проводив, ОСОБА_2 повернув аркуш ОСОБА_3. Остання з квитанцією вийшла з кабінету, а через кілька хвилин до кабінету зайшли співробітники міліції, один з яких

2

з

поставив на стіл вказану квитанцію, що в подальшому було зафіксовано під час огляду місця події.

В своєму поясненні ОСОБА_8 підтвердив дану обставину, давши аналогічні пояснення.

В той же час вказаний рахунок на оплату та квитанція про його оплату в матеріалах наданих суду відсутні.

Також в ході дослідчої перевірки не були опитані представники ТОВ "Торговий дім Курабє", не встановлено зацікавленість чи інша мотивація у ОСОБА_2 в перерахуванні грошових коштів на рахунок вказаного підприємства.

Не отримані дані про характер світіння на руках ОСОБА_2 та однорідності спецфарби, якою була помічена квитанція про оплату.

При таких обставинах висновки слідства є безпідставними, такими що засновані на припущеннях та даних що викликають обгрунтовані сумніви.

Суд вважає, що оскаржена постанова не відповідає вимогам ст. 94 КІІК України так, як згідно з ч.І даної статті для порушення кримінальної справи повинні бути приводи і підстави, вичерпний перелік яких зазначений в цій нормі, а згідно з ч.2 ст.94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Достатність даних, котрі вказують на наявність ознак злочину законодавець визначив ст.11 КК України, в котрій зазначено, що злочин це передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину. Таким чином, згідно з зазначеною нормою права, в діях особи є склад злочину, якщо присутні чотири його складові: соціальна ознака - суспільно небезпечне діяння, нормативна ознака - відповідна норма кримінального права, котра передбачає кримінальну відповідальність за здійснене суспільно небезпечне діяння, наявність вини і сам суб'єкт, здійснив суспільно небезпечне діяння.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах кримінальної справи належним чином зафіксованих підстав для порушення кримінальної справи, передбаченого ст.ст. 94,98 КПК України, а постанова про порушення кримінальної справи винесена з недодержанням вимог ст.ст.94,98 КПК України може породити наслідки, які виходять за межі кримінально-процесуальних відносин, і завдати такої шкоди конституційним правам і свободам внаслідок несвоєчасного судового контролю, що поновити їх буде нездійсненим.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або Законом (ст.8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст.2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст.13).

Згідно з ст.62 Конституції України, а також ст. 6 Європейської конвенції про захист основних прав і свобод громадян - кожен громадянин має право на справедливий суд і ніхто не зобов'язаний доказувати свою невинуватість в здійснені злочину, а обвинувачення не може опиратись на припущеннях і доказах, отриманих незаконним шляхом. Всі сумніви в таких випадках трактуються на користь обвинуваченого

Суд приходить до висновку, що відповідних, допустимих та достатніх даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст.386 ч.2 КК України при винесені постанови про порушення кримінальної справи стосовно нього не було та не було достатніх підстав для порушення кримінальної справи. Тому суд приходить до висновку, що в слідчого з особливо важливих справ прокуратури Одеської області Кірічка О.Г. не було достатніх підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи № 051200700157 за ознаками злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України стосовно ОСОБА_2

В зв'язку з цим суд вважає, що порушення вказаної кримінальної справи з порушення вимог ст.94 КПК України, являється підставою для її скасування.

З

(

4

При цьому порушені права ОСОБА_2 підлягають захисту в судовому порядку, а оскаржена постанова - скасуванню, що тягне за собою відміну запобіжних заходів, поновлення прав, відносно яких на час досудового слідства встановлюватись обмеження.

Керуючись ст.55, 62 Конституції України, ст.6 Європейської конвенції про захист основних прав і свобод громадян, ст.ст. 94,97,98,99, 236-7, 236-8 УПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з особливо важливих справ прокуратури Одеської області Кірічка О.Г. від 03.08.2007 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи № 051200700157 за ознаками злочину, передбаченого ст. 386 ч. 2 КК України, -задовольнити, оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи - скасувати.

Набрання законної сили постанови суду про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою відміну запобіжних заходів, повернення вилучених речей і поновлення прав, відносно яких на час досудового слідства встановлювалися обмеження.

Постанова може бути оскаржена на протязі 7 днів с моменту проголошення в Апеляційний суд Одеської області, що не зупиняє його виконання.

Суддя Приморського районного суду м. Одеси А.И. Капля

14.09.2012