Рішення № 26012995, 05.09.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/0550/141/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої-судді Труханової Л.М.,

при секретарі-Чикаленкової Я.А.,Христофор Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

31.10.2011 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь десятикратну вартість мобільного телефону в сумі 12040 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що 27.04.2011 року вона придбала у відповідача мобільний телефон «Флай»вартістю 1204 грн..

Але мобільним телефоном вона не змогла користатися , оскільки пропадала мережа та відбувалася втрата зв»язку , до неї ніхто не міг додзвонитися , також і вона була не в змозі нікому додзвонитися.

Вона декілька разів зверталася до відповідача, яку повідомляла , що придбаний мобільний телефон знаходиться в несправному стані , після чого мобільний телефон тричі направлявся до «Сервісного центру»м. Донецька для усунення несправностей.

Однак , несправності в мобільному телефоні не були усунуті , у зв»язку з чим вона залишається позбавленою можливості його використовувати за призначенням.

Вона зверталась до відповідача з проханням повернкти їй гроші за проданий телефон , але та її відмовила , повідомив , що вона не несе відповідальності , оскільки не є виробником.

Після чого позивач звернулась до відділу захисту прав споживача Харцизької міської ради , де їй було запропоновано написати заяву відповідачу з проханням провести експертизу телефону. На її письмову пропизицію провести експертизу телефону відповідач їй відмовила.

Вважає , що відповідач порушує Закон України „Про захист прав споживача" ( надалі- Закон) , так як згідно ч.1 ст. 14 споживач , при виявлені несправностей товару , має право вимагати усунення цих недоліків , вимагати замінити на аналогичний товар належної якості , або вимогати повернення грошей за несправний товар.

Згідно ст. 20 п.2 Закону якщо на момент обміну аналогічного товару немає в продажі , споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару , або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов"язаний в день надходження товару в продаж повідомити про це споживача , який вимагає обміну товару.

Однак відповідач ні одну із вимог зазначеного Закону не виконав.

Згідно ст. 23 Закону в разі порушення законодавства про захист прав споживача , відповідач несе відповідальність за відмову споживача в реалізації його права , встановлено п.1 ст. 14 , тобто в десятикратному розмірі вартості цього товару.

Оскільки вартість придбаного мобільного телефону становить 1204 грн., то десятикратна його вартість становить 12040 грн., яку просить сятгнути з відповідача на свою користь.

Позивач зазначає , що відповідачем був порушений її нормальний спосіб життя , оскільки вона тривалий час не має телефона , тобто товару , за який вона заплатила гроші , і не може їм користуватися. З цієї обставини вона богато втратила клієнтів і грошей , так як її робота пов"язана з телефоними дзвінками і переговорами з клієнтами , вона постійно нервувала , так як відповідач не бажала задовольнити її вимоги. Будучі вагітною вона була вимушена іздити в м. Донецьк і витрачати свої кошти на оплату за проїзд, у зв"язку з чим діями відповідача їй була запоідяна моральна шкода в розмірі 5000 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

У судовому засіданні позивач доводи і вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі з підстав , зазначених в позові.

Відповідач позов не визнала та поясниала , що дійсно 27.04.2011 р. позивач придбала в її магазині мобільний телефон Fiy Е 171 вартістю 1204 грн., договір купівлі-продажу відбувся в простій письмовій формі шляхом передачі товару в момент його придбання та видачі покупцю чеку разом з гарантійним талоном.

У зв"язку з виявленими недоліками телефону він тричі був спрямований до сервісного центру для здійснення гарантійного ремонту: 24 травня, 22 червня і 06 серпня 2011 року. Кожного разу доставку мобільного телефону до сервісного центу для проведення його ремонту вона здійснювала самостійно.

Кожного разу після отримання телефону з сервісного центру він видавався ОСОБА_3у справному стані , що підтверджується талонами сервісного центу .

Відповідно до п. 38 Постанови КМУ від 11.04.2002р. №506 „Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" під час передачі споживачеві відремонтованого товару виконавець у його присутності проводить перевірку відповідності параметрів та споживчих властивостей товару вимогам нормативних документів, зазначених в експлуатаційних документах , а також правильності внесення відповідних записів до гарантійного талону.

Таким чином , на момент отримання телефону з сервісного центру у разі не усунення несправностей товару позивач під час його отримання мала б зазначити цей факт. Вона ж натомість забрала телефон у відремонтованому вигляді , не заявляючи при цьому претензій щодо ніякісного ремонту.

відремонтованого телофону позивач зверталась до неї із письмовою вимогою про проведення незалежної експертизи , пославшись нак ст. 8 Закону.

29.09.2011 року після отримання відремонтованого телефону позивач звернулась до неї із письмовою вимогою про проведення незалежної експертизи , пославшись на ст. 8 Закону.

У відповідь на її вимогу вона направила на її адресу листа, в якому зазначила, що споживач не зазначила , яку саме експертизу вона бажає провести і власне мету її проведення , адже телефон був їй повернутий в справному стані.

Пізніше на її адресу надійшов адвокатський запит , в якому ставилася вимога надати їй роз"яснення причини її відмови в заміні несправного телефону або повернення сплачених за нього коштів, на що вона повідомила , що підстав для задоволення вимог не має з огляду на те, що споживач їх не заявляв взагалі.

Після чого 19.10.2011 року позивач спрямувала на її адресу заяву із вимогою про повернення їй грошових коштів , сплачених за телефон.

З метою уникнення можливих конфліктів та максимального задоволення інтересів споживача вона направила позивачу лист , в якому просила її повернути несправний , на її думку, телефон у повній комплекції задля подальшого виконання заявленою нею вимоги.

Згідно ч.1 , ч.2 ст. 8 Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки , що встановлені законом , має право вимагати :

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат та усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків , які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) , або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки , що встановлені законодавством і на підставі обов"язкових для сторін правил чи договору , має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця ( виробника) , товар.

Обираючи засоби захисту , надані законом, споживач може обрати лише один з тих, що наведені вище ; зобов"язання продавця в такому випадку мають бути виконані в межах заявлених споживачем вимог без їхнього самостійного визначення.

Позивач, використовуючи засоби правового захисту, надані їй Законом, висувала вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, що були у беззаперечному порядку відповідачем виконані.

Після клопотання позивача про повернення сплачених грошових коштів вона також виявила свій намір реалізувати заявлен нею право , проте позивач самостійно відмовилась від нього.

Позивач безпідставно посилається на ст. 23 Закону , яка передбачає порядок і підстави притягнення до відповідальності суб"єктів господорювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства , у разі полрушення ними законодавства про захист прав споживачів.

Відповідач вважає , що вимоги позивачача в частині стягнення моральної шкоди не обгрунтованими.

Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону споживачі під час придбання , замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України , для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров"я людей продукцією у випадках , передбачених законодавством.

Позивачем в даному випадку не враховано положення ст. 4 Закону щодо права споживачів на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров"я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Відсутні посилення позивача на обставини ,з якими закон пов"язує право споживача на відшкодування моральної шкоди .

Заслухавши пояснення сторін, експерта, вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов є необгрунтованим та таким , що задоволенню не підлягає.

Судом встановлено : 27.04.2011 року між сторонами відбувся усний договір про якість , терміни, ціну та інши умови, за яких був реалізований товар- мобільний телефон Е 171 , серійний номер Е 17110110002511 , вартістю 1204 грн., на підтвердження чого позивачу видан розрахунковий документ- касовий чек (а.с.6);

згідно даним гарантійного талону гарантійний строк придбаного мобільного телефону становить 12 місяців (а.с.11);

згідно даним талонів , виданих сервісним центром , у придбаниому позивачем мобільному телефоні , провадились ремонтні роботи у зв"язку з виявленням дефектом-заміна корпусу , дата прийому- 25.05.2011 р., дата видачі- 09.06.2011 р. , також у зв"язку з виявленим дефектом -механічний ремонт , дата прийому-22.06.2011р. , дата видачі-12.07.2011р., також був прийнятий на ремонт 06.08.2011 року, дата видачі- 12.09.2011 р., виявлений дефект не зазначений ( а.с. 6);

із довідки авторизированого Сервісного Центоу від 14.10.2011 року про стан перебування мобільного терміналу торгової арки вбачається , що мобільний телефон Е 171 , серійний номер FLY 17110110002511 в сервісному гарантійному ремонті вбачається, що зазначений мобільний телефон був сдан до центру 24.05.2011 р., дата готовності 15.06.2011 р., дата видачі-15.06.2011р. ; 03.05.2011 р. сдан до центру , дата готовності- 16.07.2011 р., дата видачі 21.07.2011р.; 06.08.2011р. сдан до центру , дата готовсності 10.09.2011р., дата видачі-12.09.2011р.;

29.09.2011 року позивач звернулась до відповідача з письмовою вимогою щодо проведення незалежної експертизи , посилаючись на те , що придбаний нею у відповідача мобільний телефон тричі підлягав проведенню ремонту ( а.с.6);

на даний лист відповідачем надана письмова відповідь , в якій зазначається , що не заперечує щодо проведення експертизи, і відповідно до ст. 8 Закону протягом гарантійного строку відповідачем було виканоно безкоштовне усунення недоліків (а.с.7);

19.10.2011 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення грошових коштів за придбаний мобільний телефон ( а.с.9);

згідно висновку товарознавчої експертизи мобільний телефон Е 171 , серійний номер Е 17110110002511 його характеристикам за державними стандартами при користуванні не відповідає , зовнішнім стандартам відповідає; проданий мобільний телефон має виробничі дефекти ( не працюючи антена і сенсор); пошкодження вказаного мобільного телефону викликані експлуатаційною нагрузкою і виробничими дефектами. Зазначений мобільний телефон підлягає відновленню і ремонту в авторизированому сервісному центрі.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 показав пояснив , що фактично встановити з яких причин не працює мобільний телефон не можливо, причина поломки може бути викликана як виробничим дефектом так і експлуатаційною нагрузкою. Мобільний телефон підлягає поновленню і проведенню ремонтних робіт у сервісному центрі.

З приводу уточнення іншої частини висновку експертизи , експертом були надані протирічливі та неоднозначні пояснення.

Відплвідно до ст.4 Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України , для задоволення своїх потреб мають ряд прав , в тому числі : належну якість продукції ; відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров"я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Стаття 8 Закону передбачає , якщо у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач в порядку та у строки , що встановлені законодавством , має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Пунк 5 ст. 1 Закону визначає, що гарантійний строк -строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов"язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв"язку з введенням її в обіг.

Пункт 15 с.1 закону визначає , що недолік -будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно- правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам , що пред"являються до неї , а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків , які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) , або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки , що встановлені законодавством і на підставі обов"язкових для сторін правил чи договору , має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця ( виробника) , товар.

Пункт 12 ст.1 Закону зазначає, що істотні недоліки -недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення , виник з вини виробника ( продавця, виконавця) , після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не можу бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів ;

в) він робить товар суттєво іншим , ніж передбачено договором.

Вимоги споживача , встановлені ч.1 статті, пред"являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцем знаходження споживача.

Споживач має право пред"явити одну з вимог , передбачених ч.1 цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену ч.1 цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку , що обраний позивачем спосіб захисту свого права , а саме стягнення з відповідача на свою користь десятикратної вартості придбаного товару , не передбачений нормами Закону України „Про захист прав споживачів", якій надає споживачу інші повноваження щодо відновлення свого порушеного права, а такі вимоги з урахуванням приписів спеціального закону позивач не заявила.

Посилення позивача на ст. 23 закону України „Про захист прав споживачів" , як на підставу захисту порушеного права , є безпіставним , оскільки дана стаття передбачає відповідальність суб"єктів господорювання сфери торговельного та інших видів обслуговування , у тому числі ресторанного господарства , за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Враховуючи всі обставини справи , суд приходить до висновку , що позов в частині стягнення десятикратної вартості мобільного телефону в розмірі 12040 грн. є не обгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди , на думку суду також задоволенню не підлягає , оскільки також є необгрунтованим. Позивачем не доведений сам факт порушення її прав як споживача , нею не надано жодного із доказів того , що внаслідок неналежної якості товару вона отримала якісь ушкодження здоров"я , як цього вимагає ст. 4 закону Уккраїни „Про захист прав споживачів".

З урахуванням наведеного у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст..ст. 84,88 ЦПК України з урахуванням вимог Закону України від 20.12.2011 року №4119-У1 , чинний з 01.01.2012 року" Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» суд вважає можливим стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 600 грн., що підтверджується довідкою, з наступного розрахунку : одна година роботи адвоката становить 440,80 грн.( мінімальний розмір заробітної плати на момент розгляду справи становить 1102 грн. :100% х 40%) . Захисник ОСОБА_7 приймала участь в розгляді даної справи , згідно з даними журналів судового засідання , протягом 2 годин 46 хвилини 28 сек. В останній частині понесених витрат щодо надання понесени х судових витрат слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з позивача судовий збір в розмірі 225 грн..

Керуючись Законом України „Про захист прав споживачів", ст..ст.10,11,15,30,62, 202, 209,212, 214,215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення десятикратної вартості мобільного телефону в сумі 12040 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн., відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась в м. Грозному , прож. за адресою : АДРЕСА_1 судові витрати на користь держави в сумі 225 грн. ( р/р 31218206700088 , банк ГУДКУ у Донецькій області , МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДК у м. Харцизьку (м.Харцизьк) , код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, код ЄРДПОУ суду 02895679).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась в м. Грозному , прож. за адресою : АДРЕСА_1 на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 (86700, АДРЕСА_2 понесені витрати на правову допомогу в сумі 600 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 07.09.2012 року.

Суддя: