Рішення № 26012243, 23.08.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1738/2012

РІШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.,

представника позивача Абрамової О.В.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2012 року позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 08.02.2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», (назва позивача змінена 17.06.2009 року на ПАТ «РОДОВІД БАНК») та відповідачем було укладено кредитний договір № Д002/АА-032.08.2, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в доларах США у сумі 21782,18 долларов США на придбання автомобіля, на умовах визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 08.02.2015 року.

Однак, відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, незважаючи на неодноразові повідомлення банку про факт виникнення заборгованості та її розмір, відповідачем сума боргу погашена не була.

Таким чином, станом на 03.07.2012 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 1 736 285,05 грн., яка складається з:

- заборгованість за сумою кредиту -153 614,57 грн.;

- заборгованість за відсотками -8 610,03 грн.;

- пеня за прострочку грошового зобов'язання 1 513 854,82 грн.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості та понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та у своїх запереченнях вказали, що вони не визнають пеню за прострочку грошового зобов'язання, яка нарахована за весь період прострочки платежу. Зазначили що для стягнення пені існує скорочена позовна давність строком в один рік і саме за один рік можливо стягнути з відповідача пеню за прострочене зобов'язання. У судовому засіданні ознайомилися з розрахунком позивачем пені за один рік, яка становила 781 588,76 грн. та погодились з правильністю нарахування саме такого розміру пені. Всі інші вимоги позивача визнали у повному обсязі.

Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», (назва позивача змінена 17.06.2009 року на ПАТ «РОДОВІД БАНК») та відповідачем було укладено кредитний договір № Д002/АА-032.08.2, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в доларах США у сумі 21782,18 долларов США на придбання автомобіля, на умовах визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 08.02.2015 року (а.с. 6-11).

У відповідності до умов договору позичальник прийняв на себе зобов'язання щомісяця сплачувати платежі у визначені строки, виконати своєчасно та в повному обсязі зобов'язання за договором не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту.

Однак, відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яку незважаючи на неодноразові повідомлення банку до теперішнього часу не повернув (л.с. 24-26.

Таким чином, станом на 03.07.2012 року відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 1 736 285,05 грн., яка складається з:

- заборгованість за сумою кредиту -153 614,57 грн.;

- заборгованість за відсотками -8 610,03 грн.;

- пеня за прострочку грошового зобов'язання 1 513 854,82 грн.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно за ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1048, ч.ч. 1, 2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики, а також сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Неповерненням отриманого кредиту та відсотків за його користування в обумовлений строк відповідач порушив в односторонньому порядку зобов'язання, що випливають з умов кредитного договору, що є недопустимим.

Невиконання грошового зобов'язання за відсутністю коштів у боржника в силу ст.625 ЦК України не звільняє його від відповідальності.

Однак, статею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки терміном в один рік і тому суд визнає справедливими заперечення відповідача та його представника про можливість стягнення з відповідача пені за прострочку сплати грошового зобов'язання більше ніж за один рік. Оскільки сторони погодились що пеня терміном в один рік за прострочку сплати відповідачем ОСОБА_2 позивачу кредиту становить 781 588,76 гривень, то саме цю суму пені суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ПАТ «РОДОВІДБАНК».

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3219грн. (а.с. 2).

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 10, 11, 57, 208, 209, 212, 213-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІДБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., який народився в с. Арзні Абовянського району Вірменія, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІДБАНК»на р/р №32008171201 у головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Києвській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 14349442 заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1004018 (один мільйон чотири тисячі вісімнадцять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІДБАНК», повернення витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219(три тисячі двісті девятнадцять) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства «РОДОВІДБАНК»відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: