Рішення № 26009458, 12.09.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/2740/2012 провадження № 22-ц/0390/1537/2012 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І. Категорія: 24 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів -Свистун О.В., Осіпука В.В.

при секретарі -Черняк О.В.

з участю представника позивача Асоян К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства №7 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, за апеляційною скаргою позивача Житлово-комунального підприємства №7 (далі ЖКП №7) на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ЖКП №7 звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, покликаючись на те, що відповідач проживає та є одночасно власником квартири АДРЕСА_1, і відповідно користується послугами, що надає позивач. Відповідач не належним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку із чим, за період із 01.05.2009 року по 01.01.2012 року у неї перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2643, 90 грн., 230, 21 грн. інфляційних нарахувань та 211, 87 грн. три проценти річних, які просить стягнути та відшкодувати понесені судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 липня 2012 року позов ЖКП №7 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ЖКП №7 1000 грн. заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі позивач ЖКП №7, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Відшкодувати понесені судові витрати.

В апеляційному суді представник позивача Асоян К.Г. відмовилась від оскарження рішення суду в частині відмови у стягненні індексу інфляції та трьох процентів річних. В решті апеляційну скаргу з підстав в ній наведених підтримала.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду скасуванню з ухваленням нового, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зменшуючи розмір заборгованої оплати за надані послуги, місцевий суд виходив із того, що послуги надаються не в повному обсязі та із покликанням на зниження їх якості, проте колегія суддів не погоджується із таким висновком суду.

Судом встановлено, і це відповідає дійсним обставинам справи, що ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.1995 року, посвідченого першою Луцькою держнотконторою, зареєстрованого в реєстрі за №4-4085.

Місце проживання відповідача зареєстроване за вищевказаною адресою з 14.05.2008 року.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 24.06.1999 року №291 «Про реєстрацію житлово-комунальних підприємств»ЖКП №6 визначено балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Луцької міської ради від 14.01.2009 року №34/3 «Про передачу житлово-комунальному підприємству №7 функцій з управління, утримання та обслуговування об'єктів житлового фонду" з 01.02.2009 року на ЖКП №7 покладені функції з управління, утримання та обслуговування об'єктів житлового фонду, в тому числі будинку АДРЕСА_1.

Таким чином, між сторонами фактично склались договірні відносини з приводу надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п.5 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Так, згідно ст.18 даного Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на

Ст.ст.10, 60 ЦПК України визначено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що позивач з усіх видів передбачених послуг більшість не надає, а ті які надаються неякісні, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не надала жодного доказу в підтвердження того, що вона, у встановленому порядку, зверталася із даного приводу до відповідача із відповідними зверненнями, на підставі яких мали б складатись відповідні акти та здійснюватись перерахунки плати за надані комунальні послуги, а у разі відмови, оскаржувала цю бездіяльність.

Жоден із письмових доказів, що містяться у матеріалах справи, на які суд посилається як на підставу зменшення заборгованої оплати, не доводить факту неналежного надання послуг позивачем, а сам по собі факт звернення ОСОБА_3 до різних інстанцій не може слугувати таким доказом.

Окрім того, суд зменшив суму боргу без будь-яких посилань на те, які саме послуги надаються неналежним чином. Із урахуванням вартості цих послуг, не здійснив відповідний перерахунок для визначення суми, що підлягає до стягнення.

Враховуючи, що судом не надана належна правова оцінка встановленим обставинам та наявним у справі доказам в розумінні ст.212 ЦПК України, суд безпідставно та необґрунтовано прийшов до висновку про зменшення розміру заборгованості.

Рішення суду в частині відмови у стягненні індексу інфляції та трьох процентів річних не оскаржується.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У відповідності до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, до стягнення з відповідача в користь позивача підлягають 214, 60 грн. судового збору сплаченого при подачі позовної заяви до суду (а.с.1,2,3), та 107,30 грн. судового збору (а.с.182), сплаченого при подачі апеляційної скарги, а всього 321, 90 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Житлово-комунального підприємства №7 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 16 липня 2012 року скасувати з ухваленням нового.

Позов Житлово-комунального підприємства №7 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Житлово-комунального підприємства №7 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 90 коп. заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, 321 (триста двадцять одну) грн. 90 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: