Ухвала суду № 26005997, 20.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 р.Справа № 2а-3205/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі № 2а-3205/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківське АТП-16358"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Харківське АТП-16358» (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.12.2011 року № 0001592303, 0001602303.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0001592303 від 26.12.2011 року та № 0001602303 відповідача.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 26 квітня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по господарських відносинах з ПП УНТК "Енергоспецмонтаж" за період липень, серпень 2011 року, про що був складений акт від 06.12.2011 року №2769/23-0305/03118914.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.198.6ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 357 945,00 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 128 231,00 грн., за серпень 2011 року - 229 714,00 грн., що призвело до зменшення рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 118 733,00 грн., у тому числі за липень 2011 року на суму 118 733,00 грн.; встановлено заниження податку на додану вартість у липня 2011 року на суму 9498,00 грн. та в серпні 2011 року на суму 229 714,00 грн. за рахунок незаконно сформованого податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "УНТК Енергоспецмонтаж".

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 року № 0001592303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 299 015,00 грн., з яких за основним платежем - 239 212,00 грн., за штрафними санкціями - 59 803,00 грн.; від 26.12.2011 року № 0001602303. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 118 733,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом П цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг по придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв"язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підставі п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг. але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв"язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ПП "УНТК Енергоспецмонтаж" та правильність оформлення податкової накладної за результатами зазначених господарських операцій.

Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП "УНТК Енергоспецмонтаж", з яким був укладений договір оренди транспортних засобів №1/07 від 01.07.2011 року.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях ї повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту за результатами даних господарських операцій позивачем за липень-серпень 2011 року.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність у ПП "УНТК Енергоспецмонтаж" відповідно до відомостей співробітників ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, оскільки предметом укладеної між сторонами угоди стала тимчасове платне користування транспортних засобів, з забезпеченням своїми силами керування та технічну експлуатацію.

Для здійснення господарської діяльності між сторонами була укладена угода №28/07 від 01.07.2011 року на поставку дизельного палива.

Для підтвердження фактичного виконання даної угоди позивачем були надані угода про оренду ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів у кількості 10 шт.; оренди складу, що розташований м. Харків, пров. Метізний, 14-а.

Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що надані до суду видаткові накладні, акти вибірки нафтопродуктів до видаткових накладних, відповідають вимогам "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", що затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 2 вересня 2008 р. за N 805/15496.

Подальша реалізація зазначених послуг з орендованих транспортних засобів та палива підтверджується наданими до справи угодою з ПАТ "Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" № 1 від 25.05.2011 року на перевезення вантажів автомобільними транспортом, та копіями товарно-транспортних накладних, подорожніх листів до вантажного автомобіля.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладання договору про надання послуг з ремонту автомобіля КАМАЗ -53215 державний НОМЕР_1 від 01.08.2011 року №8/8 з ПП "УНТК Енергоспецмонтаж" обумовлено виконанням умов угоди, укладеної 08.08.2011 року між позивачем та ТОВ "ПАК ІМПЕКС" про виконання послуг з ремонту автомобіля.

Надані до суду акт приймання наданих послуг, калькуляція на ремонт двигуна автомобіля, а також документи на здійснення купівлі запчастин підтверджують фактичне виконання наданих послуг.

Щодо неправильного визначення у податкових накладних, оформлених на виконання угоди №1/07 від 01.07.2011 року юридичної адреси ПП "УНТК Енергоспецмонтаж" №508 від 31.07.2011 року на суму 586 500,00 грн., в тому числі податку на додану вартість - 97 750,00 грн., №157 від 12.08.2011 року на суму 519 623,50 грн., в тому числі податку на додану вартість - 86603,92 грн., №523 від 31.08.3011 року на суму 519 623,50 грн., в тому числі податку на додану вартість - 86603,92 грн., то колегія суддів зазначає про те, що надані до суду інші докази виконання зазначеної господарської операції та інші реквізити податкових накладних підтверджують справжність виконання укладених угод та дозволяють ідентифікувати зазначені податкові накладні.

За вищевказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальний характер господарських операцій між позивачем та ПП "УНТК Енергоспецмонтаж"

Стосовно посилань апеляційної скарги на акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.11.2011 року №222/23-03-05/35522273 ПП "УНТК Енергоспецмонтаж", та висновку щодо неналежності суб'єкта господарювання ПП "УНТК Енергоспецмонтаж" до категорії "податкова яма" від 20.10.2011 року, то колегія суддів зазначає про те, що вказані в даних документах обставини суд першої інстанції правильно оцінив наряду з іншими документами, що відповідає вимогам статті 72 КАС України, яка містить підстави для звільнення від доказування, та ст.86 КАС України, яка каже, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі № 2а-3205/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 24.08.2012 р.