Рішення № 26004507, 13.09.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

С П Р А В А № 0707/3235/2012

2/0707/1269/2012

Номер стат. звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого-судді Куропятник О.М.

при секретарі Чудіній В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»в особі представника позивача начальника управління проблемних активів по бланкових кредитах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15274/10-2007 від 23.10.2007 року, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2012 року позивач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»в особі представника позивача начальника управління проблемних активів по бланкових кредитах ОСОБА_1 звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15274/10-2007 від 23.10.2007 року у розмірі 42630 грн. 40 коп. та 426 грн. 30 коп. судового збору.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що відповідач ОСОБА_2 не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором № 15274/10-2007 від 23.10.2007 року, щомісячних погашень кредиту не здійснював, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість в розмірі 42630 грн. 40 коп.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, подав суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився повторно, його представник ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу, просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів солідарно штрафу в сумі 360 грн. та пені в сумі 10777,72 грн., а всього 11137,72 грн. в зв»язку зі спливом строку позовної давності на підставі п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та відповідно зменшити стягнення судових витрат на користь позивача на суму 111,38 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з даними розрахунку позивача (а.с.13) структура кредитної заборгованості відповідача ОСОБА_2 станом на 22.12.2011 року у розмірі 42 630,40 грн. складається з: 16276,85 грн. непогашений кредит, 15 215,83 грн. -несплачені відсотки, 10 777,72 грн. -несплачена пеня за прострочення відсотків виконання забов»язань, 360.00 грн. - несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу, 0,00 -комісія за управління кредитом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Виконання своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та сплати комісійної винагороди за управління кредитом Позичальник виконав частково.

На підставі наведених вище фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе за кредитним договором зобов'язань по вищевказаних позиціях, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині суми боргу непогашеного кредиту 16 276,85 грн. та несплачених відсотків в сумі 15 215,83 грн. Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, стягнення боргу в частині штрафу в сумі 360 грн. та пені в сумі 10777,72 грн., а всього 11137,72 грн. в зв»язку зі спливом строку позовної давності - відмовити.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 777,72 грн. пені та, нарахованих позивачем суми штрафу в сумі 360,00 грн. на підставі п.п. 2.1., 2.3. Договору та ст.ст. 549 -551 Цивільного кодексу України.

В контексті наведених вимог Банку у цій частині та фактичних обставин справи суд приймає до уваги наступне:

Відповідно до частини першої ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується неустойкою, яка визначається як пеня та штраф. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 частини першої ст. 611 Цивільного кодексу).

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»вказано наступне: «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По відношенню до спірної по справі ситуації, в контексті вищевказаного положення Конституції України, суд зазначає, що Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (п.п. 5.1., 5.3., а.с. 8) передбачено, що при порушенні Позичальником будь -якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2., 3.2.3. даних Умов Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. При Порушенні Позичальником строків платежів по будь -якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 360 грн.

В даному випадку, Договором було передбачене подвійне нарахування пені у сумі 10 777,72 грн.) за одне й те саме порушення зобов'язання одного виду (порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань за Договором), хоча в ст. 61 Конституції вказано на недопустимість подібного.

Зазначений висновок суду узгоджується також з позицією Верховного Суду України, яка міститься в ухвалі від 15.12.2010 р. (справа за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»до Особи про стягнення заборгованості за кредитним договором, пені й штрафу та за зустрічним позовом Особи до АБ «Банк регіонального розвитку»про зменшення розміру пені та штрафу). Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що суди не звернули уваги на положення ст. 61 Конституції України в частині можливості одночасного застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення у вигляді нарахування штрафу та пені.

Частиною другою ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного Кодексу України, Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного Кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевказані обставини справи, з огляду на їх узгодженість з нормами Конституції України, Цивільного Кодексу України а також керівні висновки Верховного Суду України, які є обов'язковими для суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог Банку щодо стягнення з Позичальника пені у розмірі 10 777,72 грн. та штрафу 360,00 грн. слід відмовити.

З урахуванням вищенаведеного позов, підлягає задоволенню частково, шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь Банку суми 31492,68 грн. (в т.ч. 16 276,85 -заборгованість по кредиту, 15215,83 грн. -відсотки по кредиту).

Судові витрати по справі у сумі 426.30 грн. (судовий збір) підлягають віднесенню на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 10, 14, 60, 83, 209, 212-215, 223, 294, Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м.Київ вул.Артема, 15, к./р. 32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456 заборгованість за кредитним договором № 15274/10-2007 від 23.10.2007 року у сумі 31 492 (тридцять одна тисяча чотириста дев»яносто дві) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок: в тому числі, 16 276,85 грн. -заборгованість по кредиту, 15215,83 грн. -відсотки по кредиту, а також суму 214.60 грн. (двісті чотирнадцять грн. 60 коп.) судових витрат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧА О.М.Куропятник