Постанова № 26002944, 11.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.12 Справа № 5015/1512/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Мурської Х.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" від 25.06.2012 р. без номера

на рішення господарського суду Львівської області

від 12.06.2012р. у справі № 5015/1512/12

за позовом міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект", м.Львів

до відповідача закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд", м.Львів

про стягнення 77 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Блажевський П.І.

від відповідача Сухоцький М.П.

Права та обов'язки, визначені ст.ст.20,22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2012р. у справі № 5015/1512/12 (суддя Ділай У.І.) задоволено позов міжрегіональної науково- виробничої асоціації підприємств (далі МНВАП) "Авіокон проект", присуджено до стягнення з закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" ( далі -ЗАТ ПБО "Львівміськбуд" ) на користь позивача 70 000,00 грн. боргу, 7 000,00 грн. штрафу, всього -77 000,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, зокрема, що в результаті невиконання умов мирової угоди, яка в силу норм цивільного законодавства, є правочином, і затверджена ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2010 року у справі № 15/16, за ЗАТ ПБО "Львівміськбуд" рахується заборгованість у розмірі 77000,00 грн., що підлягає стягненню.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач - ЗАТ ПБО "Львівміськбуд", звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012р. скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, прийнято за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні фактичним обставинам, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Свої доводи скаржник аргументує тим, що мирова угода, не будучи цивільно-правовим договором, не породжує боргових зобов'язань, є виконавчим документом, який слід пред'явити до виконання (доказів такого не подано), а, відтак, позивач не вправі заявляти вимогу про стягнення заборгованості, оскільки це не випливає із суті взаємовідносин між сторонами і не може бути способом захисту порушеного права.

Представник відповідача, який брав участь в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с ст.90-103), та усними пояснення представника в судовому засіданні 19.07.2012р.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.5010 року у справі № 15/16 затверджено мирову угоду, укладену між міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств "Авіокон-проект" та ЗАТ ПБО "Львівміськбуд", в якій погодили, що МНВАП "Авіокон проект", за умов належного, своєчасного та добровільного виконання умов даної мирової угоди , відмовляється від позовних вимог про:

- визнання недійсними умов п.п. 3.1.1., 4.1.1., 1.4. попереднього договору, укладеного 03.09.2008р. між МНВАП "Авіокон проект" та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_4 за реєстр. № 3465, які визначають строк для укладення основного договору, що не відповідає річному строку, встановленому ст. 182 ГК України;

- розірвання попереднього договору, укладеного 03.09.2008р. між МНВАП "Авіокон проект" та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_4 за реєстр. №3465;

- стягнення з ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" на користь МНВАП "Авіокон проект" безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 70 000,00грн.

В свою чергу, згідно умов даної мирової угоди, ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" зобов'язується:

- у термін до 30.06.2010 р. укласти із позивачем попередній договір купівлі-продажу об'кта нерухомого майна № 1 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Умови даного попереднього договору визначаються із позивачем і повинні відповідати положенням даної мирової угоди. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією попереднього договору купівлі-продажу несе відповідач;

- у термін до 30.06.2011 р. укласти із позивачем договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: місця № 1 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Продаж даного об'єкта повинен бути здійснений відповідачем за ціною 70 000, грн. Сторони погодили, що дана сума повністю сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 3135 від 14.10.2008 р. Зміна ціни об'єкта, що продається, в сторону збільшення не допускається. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією договору купівлі-продажу несе позивач;

- у термін до 31.07.2011 р. передати проданий об'єкт нерухомого майна (місце № 1 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові) позивачу по акту прийому-передачі. Об'єкт повинен бути придатним для його вільного використання позивачем;

- у термін до 31.07.2011 р. не вчиняти будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на вищевказаний об'єкт нерухомого майна іншим особам, крім позивача, або виникнення прав третіх осіб щодо об'єкта (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо).

Позивачем 25.02.2011 р. було направлено на адресу відповідача вимогу №121 від 24.02.2011р. якою вимагав протягом семи днів з моменту її отримання виконати умови мирової угоди, яка залишена відповідачем без задоволення. Листом №65 від 07.02.2012 р. позивач заявив вимогу про повернення 70 000,00грн., а також штрафу у розмірі 7000 грн., обчислених на підставі п.3.2.мирової угоди. Дана вимога також залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення МНВАП «Авіакон-проект»до господарського суду Львівської області за захистом свого порушеного права.

Розглянувши наявні у справі матеріали, надавши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного:

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст.629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Вищевказана мирова угода набрала чинності з моменту її затвердження господарським судом Львівської області, а саме з 27.05.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово надсилав відповідачу вимоги про виконання зобов'язання щодо мирової угоди, але відповідачем не прийнято жодних заходів щодо виконання своїх зобов'язань.

В силу ст.ст. 11, 202 ЦК України, затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами статей 525, 526 ЦК України.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із вказаною нормою кореспондується норма статті 193 ГК України, у якій також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В апеляційній скарзі відповідач помилково посилається на те, що вищевказана ухвала про затвердження мирової угоди і припинення провадження у справі є виконавчим документом, оскільки ухвала суду першої інстанції від 27.05.2010 р. у справі № 15/16 не відповідає вимогам, які зазначені у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, не містить дати набрання ухвалою законної сили та строку пред'явлення її до виконання, відтак, не має статусу виконавчого документа. Отже, позивач не був позбавлений права звернутися з позовом до суду про зобов'язання виконати умови мирової угоди.

Враховуючи те, що ЗАТ ПБО "Львівміськбуд" від виконання умов мирової угоди, затвердженої судом, відмовився, чим порушив майнові права позивача, то останній правомірно звернувся до господарського суду з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом примусового стягнення суми заборгованості (згідно заяви про зміну предмету позовних вимог, а.с.21).

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про підставність позовних вимог.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у справі докази, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення господарського суду.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012р. у справі № 5015/1512/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ ПБО "Львівміськбуд" - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст виготовлений і підписаний 12.09.2012 р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Мурська Х.В.