ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.12 Справа № 5015/3534/12
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпропетровськ
до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів
про стягнення 449 196 грн. 83 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
при секретарі Волошин О.Я.
Представники:
від позивача: Радочиній А.А., представник (довіреність №35 від 05.12.2011 р.);
від відповідача: Поліщак Р.В., представник (довіреність №НЮ-59 від 01.01.2012 р.)
Приватне акціонерне товариство "Юнікон", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів про стягнення 449 196 грн. 83 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.08.2012 р. призначив розгляд справи на 10.09.2012 р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за товар становить 434 812 грн. 29 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано пеню в сумі 10 274 грн. 67 коп. та 3% річних в сумі 4 109 грн. 87 коп. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 449 196 грн. 83 коп.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 434 812 грн. 29 коп. та зазначив, що позивачем при розрахунку пені і 3% річних визначено прострочення оплати в кількості 115 банківських днів, натомість прострочка склала 93 банківські дні. За розрахунками відповідача розмір пені повинен становити 8 286 грн. 38 коп., 3% річних -3 314 грн. 55 коп.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 10.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
29 серпня 2011 р. між ПАТ "Юнікон" (постачальник) та ДТГО "Львівська залізниця" (покупець) було укладено договір поставки №Л/НХ-111803/НЮ. Додатком №1 до цього договору було укладено специфікацію №1.
За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався у 2011-2012 роках поставити покупцеві (відповідачу) товар, зазначений в специфікації №1, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 434 812 грн. 29 коп., що підтверджується видатковими накладними №Юбл087 від 20.02.2012 р., №Юбл088 від 20.02.2012 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯОЗ №248839/3402 від 16.02.2012 р.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару протягом 60 банківських днів після дати поставки товару.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 434 812 грн. 29 коп.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 7.5. договору в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
З врахуванням цих положень, позивачем нараховано пеню в розмірі 10 274 грн. 67 коп., а також 3% річних в розмірі 4 109 грн. 87 коп.
Згідно розрахунку суми позову, позивачем нараховано суми пені та 3% річних за період з 23.04.2012 р. по 15.08.2012 р. в кількості 115 днів.
З матеріалів справи вбачається, що прострочка склала 93 банківські дні, оскільки право вимоги у позивача виникло на 61 банківський день після поставки товару, тобто з 15.05.2012 р. Після проведеного судом перерахунку, розмір пені за прострочення оплати вартості товару повинен становити 8 286 грн. 38 коп., 3% річних - 3 314 грн. 55 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 434 812 грн. 29 коп. основного боргу, 8 286 грн. 38 коп. пені та 3 314 грн. 55 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів, вул. Гоголя, 1 (ідентифікаційний код 01059900) на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, 28-А (ідентифікаційний код 23647276) 434 812 грн. 29 коп. боргу, 8 286 грн. 38 коп. пені, 3 314 грн. 55 коп. 3% річних, 8 928 грн. 23 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.
Судове рішення № 26002914, Господарський суд Львівської області було прийнято 10.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3534/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: