Ухвала суду № 26002803, 13.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______У Х В А Л А

13.09.12 Справа № 6/13/2011.

Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" №б/н та без дати у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м. Луганськ

про стягнення 3 470 034 грн. 86 коп.

Орган виконання судових рішень -Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Шляпін О.В., довіреність № 127 від 03.09.2012, паспорт ВА 198904, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку, 05.06.1996;

від Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області - Кукуянцева Ю.Ю., довіреність б/н від 03.04.2012, посвідчення ЛУ № 1152, дійсне до 25.06.2013.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулось зі скаргою №б/н та без дати на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, з вимогами:

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №33397356 від 13.07.2012, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Кукуянцевою Ю.Ю. за наказом господарського суду Луганської області №6/13/2011 від 25.03.2011;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Луганської області №6/13/2011 від 25.03.2011, про стягнення з ТОВ "Автотрейд" (м. Луганськ, вул. 26 Бакинських комісарів, б. 170, код 32279782) на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" (м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код 33942232) основний борг в сумі 3073921,43 грн., інфляційні нарахування в сумі 191684,01 грн., неустойку в сумі 133245,75 грн. та 3% річних в сумі 71183,67 грн., держмито у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Від представника позивача 11.09.2012 до канцелярії суду надійшло клопотання №2049 від 10.09.2012 заява №б/н від 30.08.2012, в якій просить суд розглянути скаргу позивача на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області по даній справі, у відсутності представника позивача, у зв'язку з перебуванням одного з двох представників у господарському суді Донецької області, а іншого -у відпустці.

Суд задовольняє вищезазначене клопотання представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.09.2012 надав відзив на скаргу позивача, в якому зазначив, що у задоволенні скарги ТОВ "УніКредит Лізинг" слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідач вважає, що постанова Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відмову в відкритті виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, а скарга ТОВ «Унікредит Лізинг»є без підставною, оскільки згідно п.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»(далі -Закон) є загальною нормою по відношенню до п.7 ст.26 вказаного Закону, оскільки ч.5 ст.47 Закону визначає можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до всіх випадків повернення, яких в ч.1 даної статті налічується 9 пунктів. А п.7 ст.26 Закону містить в собі виключення з загального правила «крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів», тобто звужує дію ч.5 ст.47 Закону за колом осіб (стягувачів).

Крім того, на думку відповідача, стягувачем пропущений встановлений в постанові Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 25.06.2011 про повернення виконавчого документу строк повторного пред'явлення до виконання - 25.06.2012.

Представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України явку свого повноважного та компетентного представника у судовому засіданні 13.09.2012 забезпечив та усно заперечив проти скарги.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані учасниками процесу докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.03.2011 позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 3 073 921 грн. 43 коп., інфляційні нарахування в сумі 191 684 грн. 01 коп., неустойку в сумі 133 245 грн. 75 коп. та 3% річних в сумі 71 183 грн. 67 коп., держмито у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На виконання рішення по справі №6/13/2011 був виданий відповідний наказ від 25.03.2011.

Позивач звернувся до суду зі скаргою №б/н та без дати на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, з вимогами: скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №33397356 від 13.07.2012, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Кукуянцевою Ю.Ю. за наказом господарського суду Луганської області №6/13/2011 від 25.03.2011, та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Луганської області №6/13/2011 від 25.03.2011.

В обґрунтування скарги позивач зазначає, що 13.07.2012 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Кукуянцевою Ю.Ю. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33397356 за наказом господарського суду Луганської області №6/13/2011 від 25.03.2011.

На думку скаржника, постанова ВП № 33397356 не відповідає вимогам, які встановлені для документів виконавчого провадження пп. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, яким передбачено, що постанова як окремий документ містить зокрема такі обов'язкові реквізити, як вступну частину із зазначенням назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа. Тобто, постанова ВП № 33397356 підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням вимог законодавства України, а саме: пп. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно Постанови про відмову державний виконавець встановив, що 25.06.2011 було винесено постанову про повернення наказу №6/13/2011 стягувачеві за заявою останнього, а тому 13.07.2012 державний виконавець, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону відмовив у відкритті виконавчого провадження за вказаним наказом.

Позивач (скаржник) не заперечує тієї обставини, що 25.06.2011 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Комашко Г.В. було винесено Постанову ВИ № 27168508 від 22.06.2011 про повернення виконавчого документа стягувачеві, якою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону, наказ господарського суду було повернуто стягувачеві (позивачу, скаржнику).

Водночас, згідно п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, може бути повернуто стягувачу за його письмовою заявою.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Таким чином, посилання державного виконавця на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону спростовуються тим, що стаття 47 Закону містить спеціальні приписи щодо правових підстав та наслідків повернення виконавчого документа стягувачеві за заявою останнього, яка здійснена у виконавчому провадженні, якщо виконання за виконавчим документом не здійснювалося або здійснено частково. Вказані приписи статті 47 Закону не містять заборони, а навпаки прямо передбачають право стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання після того, як такий документ було повернуто стягувачеві.

Відтак, постанова ВП № 33397356 винесена внаслідок порушення державним виконавцем ч. 1 ст. 25 та ч. 5 ст. 47 Закону, а тому підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, скаргу та інші документи, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст.12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

10.03.2011 господарським судом Луганської області прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Автотрейд»на користь ТОВ «Унікредит Лізинг»заборгованості за договором лізингу, на підставі якого був виданий судовий наказ від 25.03.2011, строк пред'явлення якого 1 рік.

За заявою стягувача - ТОВ «Унікредит Лізинг», постановою Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 25.06.2011, судовий наказ був повернутий без виконання позивачу, та встановлений строк до 25.06.2012, тобто один рік, коли виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання.

12.07.2012 стягувач ТОВ «Унікредит Лізинг»повторно подало заяву про відкриття виконавчого провадження.

13.07.2012 Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, на підставі пункту 7 частини 1 статті 26 Закону.

Пунктом 7 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Разом з тим, частиною 5 статті 47 названого Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

З аналізу вказаних норм вбачається, що пункт 7 частини 1 статті 26 Закону є спеціальним в порівнянні з частиною 5 статті 47 Закону, а також їй не суперечить, оскільки хоча і встановлює право стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону, однак не встановлює наслідків такого пред'явлення.

Водночас, наслідки встановлені саме в пункті 7 частини 1 статті 26 Закону у вигляді відмови у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.

З огляду на зазначене суд не вбачає в діях державного виконавця порушення вимог закону при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33397356 за наказом господарського суду Луганської області №6/13/2011 від 25.03.2011.

Згідно абзацу 6 пункту 7 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів", за результатами розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що скаргу ТОВ "УніКредит Лізинг" на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, слід відхилити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" №б/н та без дати на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, відхилити.

Суддя О.С. Фонова