Рішення № 26002682, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/9054-2012 10.09.12

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 38 242,77 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Мазурок Я.В. -представник (дов. № 155/1/23-5597 від 30.12.2011 р.) від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 1841 від 12.07.2011 р. в розмірі 39458,73 грн. (36 106,22 грн. -сума основного боргу, 2 649,29 грн. -сума пені, 190,45 грн. -інфляційна складова боргу, 2 649,29 грн. -3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по сплаті вартості спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми. Внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 39 458,73 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/9054-2012 та призначено справу до розгляду на 23.07.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 23.07.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

23.07.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 основну суму боргу -34 539,18 грн., інфляційну складову боргу - 190,45 грн., 3% річних -608,41 грн., суму пені -2 904,73 грн., всього 38242,77 грн.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі має право збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2012 р. надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.09.2012 р.

31.08.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про витребування доказів та відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

У зв'язку із невиконанням позивачем своїх зобов'язань та несправності системи опалення в зимовий період, температура в орендованих приміщеннях не піднімалась вище 8 градусів тепла, а в окремих приміщеннях, де були відсутні батареї опалення, була трохи вище 0 градусів.

Позивач не затвердив направлений йому Акт від 04.01.2012 р. обстеження технічного стану системи опалення орендованих приміщень в нежитловому будинку АДРЕСА_2, які були проведені за участю працівників КП "Київжитлоспецексплуатація" ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_3 та відмовився повернути акт і не направив заперечення проти цього акту

Вищезазначений акт доводить, що позивач не виконував свої зобов'язання по договору №1841 від 12.07.2011 р., чим перешкоджав підприємницькій діяльності відповідача та спричинив значну матеріальну та моральну шкоду відповідачу.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів, подане до відділу діловодства суду 31.08.2012 р., та просив суд витребувати від позивача Акт від 04.01.2012 р. обстеження технічного стану системи опалення орендованих приміщень в нежитловому будинку АДРЕСА_2.

Суд ухвалив відкласти розгляд даного клопотання на наступне судове засідання.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання заперечень на відзив. Клопотання задоволено. В судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2012 р.

07.09.2012 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням представника відповідача.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Тим більше, відповідач не надав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника відповідача (відповідача) бути присутнім в судовому засіданні.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.09.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

10.09.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заперечення на відзив відповідача.

На виконання клопотання представника відповідача про витребування доказів, представником позивача надані додаткові документи, а отже клопотання представника відповідача про витребування доказів, заявлене в минулому судовому засіданні, судом задоволено.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №1841 від 12.07.2011 р. про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ІДО, ГВП та їх абонентських уводів.

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: АДРЕСА_2 літ.А.

Додатком №2 до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію, що споживається.

Згідно з п. 2 Додатку №2 до Договору абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Дирекції акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Пунктом 3 Додатку №2 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з листопада 2011 р. по червень 2012 р. включно виникла заборгованість за надані послуги в розмірі 34 539,18 грн., що підтверджується розрахунками нарахувань за спожиту теплову енергію та калькуляціями від 24.02.2011 р.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 34 539,18 грн. -основного боргу, 190,45 грн. -інфляційних втрат, 608,41 грн. -3-х відсотків річних, 2904,73 грн. -пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1841 від 12.07.2011 р.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, вказуючи на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань по договору № 1841 від 12.07.2011 р., зокрема на несправність системи опалення в зимовий період та відсутність в окремих приміщеннях батареї опалення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 34 539, 18 грн. відповідач -Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у встановлений Договором строк не виконав.

Су не приймає до уваги заперечення відповідача з наступних підстав.

На виконання заявки від ФО-П ОСОБА_1 від 30.01.2012 р., позивачем здійснено встановлення одного радіатору, що підтверджується актом від 30.01.2012 р. Також, з даного акту вбачається, що опалювальна площа станом на 30.01.2012 р. становить 382,50 кв.м.

17.01.2012 р. отримано заявку від ФО-П ОСОБА_1 про завоздушення системи ЦО. Так, 18.01.2012 р. позивачем здійснено видалення повітря з системи центрального опалення.

04.01.2012 р. отримано заявку від ФО-П ОСОБА_1 про завоздушення системи ЦО. 04.01.2012 р. було здійснено видалення повітря з системи центрального опалення та складено акт, згідно якого опалювальні прилади закриті фанерою та гіпсокартоном, які не дають змогу повноцінно опалюватися приміщенню; на сходовій клітині пошкоджені та частково відкриті віконні рами; в одній кімнаті встановлено самовільне зняття та заглушення радіатора опалення фактичним споживачем. Боржнику запропоновано: провести розшиття приладів опалення та дати змогу теплу повноцінно надходити в приміщення; відновити та утеплити пошкодженні віконні рами.

Так, відповідачем було порушено п.2.3.5 Договору, відповідно до якого споживач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію теплосистеми у займаних приміщеннях та своєчасно вживати заходи з утеплення приміщень та місць загального користування та п. 2.3.11 Договору, згідно якого - заміну опалювальних приладів споживач повинен виконувати тільки після узгодження з підприємством .

21.11.2011 р. отримано заявку від ФО-П ОСОБА_1 про відсутність тиску в крайній точці ЦО. 24.11.2011 р. пророблено зварювання системи центрального опалення із двомережної в одномережну. Актом від 24.11.2011 р. встановлено, що в приміщенні ОСОБА_1 неопалювальною є площа розміром 56,2 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставляв відповідачу до сплати за теплову енергію листопад, грудень 2011 р., січень 2012 р. на опалювальну площу розміром 536,50 кв.м., що саме на 56,2 кв.м. менше, ніж в пункті 4 додатку №1 договору №1841 від 12.07.2011 р.

Розрахунки нарахувань за спожиту теплову енергію підтверджують виконання позивачем п.2.2.1. Договору № 1841 від 12.07.11 р.

Дані розрахунки зроблено на підставі облікової картки ПАТ "Київенерго", яка фіксує обсяги (кількість Гкал) постачання теплової енергії повністю на будинок, застосований тариф та вартість всієї теплової енергії наданої на весь будинок. З розрахунку вбачається опалювальні площі відповідача, його відсоток споживання теплової енергії від усієї кількості тепла, що надано на весь будинок.

Також, в підтвердження належного виконання позивачем своїх обов'язків щодо обслуговування системи центрального опалення, є копія Акту готовності до опалювального сезону, копія Акту 235 від 01.11.2011 р.

Акт готовності до опалювального сезону видається представником енергопостачальної організації після того, як виконані всі роботи згідно припису енергопостачальної організації, даний Акт свідчить про справність системи центрального опалення, виконання необхідних робіт, передбачених правилами користування теплової енергії, по підготовці системи до опалювального сезону.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просить суд також стягнути з відповідача 190,45 грн. -інфляційних втрат, 608,41 грн. -3-х відсотків річних, 2 904,73 грн. -пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1841 від 12.07.2011 р.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.4 Додатку 2 до Договору у випадку несплати за користування послугами, передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2 904,73 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 904,73 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 190,45 грн. -збитків від інфляції та 608,41 грн. -3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (04212, м Київ, АДРЕСА_1, номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДПРОУ 03366500) 34 539 (тридцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 18 коп. основного боргу; 190 (сто дев'яносто) грн. 45 коп. збитків від інфляції; 608 (шістсот вісім) грн. 41 коп. 3% річних; 2 904 (дві тисячі дев'ятсот чотири) 73 коп. пені; 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 14.09.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева