Постанова № 26001466, 11.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.09.12Справа №2а-3235/11/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Асташевої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Федерального державного унітарного підприємства "13-й судоремонтний завод" МО РФ до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2011 року №0000142310/0

ВСТАНОВИВ:

ФДУП «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» МО РФ звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.04.2011 року №0000142310/0. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначене грошове зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 18.106.809,00 грн.. Вказане рішення, на думку позивача, не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки позивачем ремонтні роботи здійснювались на території військового корабля іншої держави - Російської Федерації, а територія військового корабля іншої держави не є митною територією України, у зв'язку з чим послуги з ремонту кораблів іноземної держави, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року №0000142310/0 про визначення грошових зобов'язань з ПДВ у сумі 18.106.809,00 грн..

У судовому засіданні представник позивача Першина Т.В. підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача Никольська К.Б. та Харкова О.О. з позовом не погодились у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Прокурор Скворцова Г.В. у судове засідання не прибула, проте про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що у період з 28.02.2011 року по 11.04.2011 року працівниками ДПС м. Севастополя проведено планову виїзну перевірку ФДУП «13 СРЗ ЧФ» МО РФ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №577/10/23-123/22288616/50 від 15.04.2011 року.

Перевіркою було встановлено, що основним видом діяльності ФДУП «13 СРЗ ЧФ» МО РФ є надання послуг з ремонту військових кораблів, місце надання яких знаходиться на митній території України. Проте операції з ремонту військових кораблів підприємство визначило як операції, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а обсяги робіт відобразило у рядку 9.1 декларації з ПДВ «крім того, поставка послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно до п.6.5 ст. 6 ЗУ «Про податок на додану вартість» за межами митної території України».

Таким чином, перевіркою встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у заниженні об'єкту оподаткування ПДВ по операціях з надання послуг з ремонту військових кораблів МО РФ, місце надання яких знаходиться на митній території України, у загальному розмірі 93.970.594,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі 18.794.119 грн. (у т.ч. за липень 2009 року на 2.606.101 грн., за серпень 2009 року на 1.105.587 грн., за вересень 2009 року на 1.749.367 грн., за жовтень 2009 року на 737 735грн., за листопад 2009 року на 1.839.297 грн., за грудень 2009 року на 1.670.265 грн., за березень 2010 року на 2.795.562 грн., за жовтень 2010 року на 1.544.157 грн. за листопад 2010 року на 2.137.220 грн. та за грудень 2010 року на 2.608.828 грн.).

Також, вказаною перевіркою встановлено, що, у порушення вимог п.1.7 ст.11 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податковий кредит у загальному розмірі 4.308.672 грн. (в т.ч. занижено за липень 2009 року - на 477.464,00 грн., за серпень 2009 року - на 550.849,00 грн., за вересень 2009 року - на 422.514,00 грн., за жовтень 2009 року - на 371.741,00 грн., за листопад 2009 року - на 318.240,00 грн., за грудень 2009 року - на 664.915,00 грн., за січень 2010 року - на 4.546,00 грн., за лютий 2010 року - на 33.042,00 грн., за березень 2010 року - на 287.407,00 грн., за квітень 2010 року - на 15 588,00 грн., за травень 20І0 року - на 27 203,00 грн., за червень 2010 року - на 53.117,00 грн., за липень 2010 року - на 9.019,00 грн., за серпень 2010 року - на 8.836,00 грн., за листопад 2010 року - на 538.129,00 грн., за грудень 2010 року - на 528.490,00 грн. та завищено за вересень 2010 року - на 671 грн. та за жовтень 2010 року - на 1.757,00 грн.) по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності - ремонту військових кораблів МО РФ, місце надання яких знаходиться на митній території України та які є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.3.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальному розмірі 14.485.447,00 грн. (в т.ч. заниження за липень 2009 року - на 2.128.637грн., за серпень 2009 року - на 554.738грн., за вересень 2009 року - на 1.326.853 грн., за жовтень 2009 року - на 365.994 грн., за листопад 2009 року - на 1.521.057 грн., за грудень 2009 року - на 1.005.350 грн., за березень 2010 року - на 2.262.168 грн., за травень 2010 року - на 38.840 грн., за червень 2010 року - на 73.651 грн., за вересень 2010 року - на 671 грн., за жовтень 2010 року - на 1.545.914 грн., за листопад 2010 року - на 1.599.091 грн., за грудень 2010 року - на 2.080.338 грн. та завищення за липень 2010 року на 9.019 грн. та за серпень 2010 року - на 8.836 грн.).

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року №0000142310/0 про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 18.106.809 грн. (в т.ч. 14.485.447 грн. - податок, 3.621.362 грн. ( 14.485 447 грн. х 25% ) - штрафні (фінансові) санкції, застосовані на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на

додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (пункт 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

За правилом пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на

додану вартість», місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

Місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику (підпункт "г" пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ).

Частиною першою статті 5 Митного кодексу України визначено, що митною територією України є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється юрисдикція України.

Отже, військовий корабель, який ремонтується на території України, незалежно від його приналежності до певної держави, - це об'єкт, що знаходиться на території України.

Статтею 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997 року (далі - Угода) передбачено, що українська сторона передає російській стороні в оренду земельні ділянки, на яких розміщені російські об'єкти.

Таким чином, місця дислокації Чорноморського Флоту Російської Федерації є територією України. У межах цих місць дислокації Російська Федерація здійснює певні права і прерогативи, передбачені положеннями даної Угоди.

Відповідно до статті 14 вказаної Угоди, підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації провадять податкові відрахування відповідно до законодавства України.

Одночасно статтею 14 Угоди не передбачено встановлення особливих правил, що відрізняються від податкового законодавства України.

На підставі вказаних вище положень законодавства України, Верховний Суд України у постанові від 09.06.2009 року у справі № 09/129 за позовом Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, дійшов висновку про те, що ремонт іноземних військових кораблів на території України є наданням послуг на митній території України.

Відповідно до статті 91 Конвенції ООН з морського права, кожна держава визначає умови надання своєї національності судам, реєстрації судів на його території і права плавати під його прапором.

Згідно зі статтею 94 Конвенції ООН з морського права, кожна держава ефективно здійснює в адміністративних, технічних і соціальних питаннях свою юрисдикцію і контроль над судами, що плавають під його прапором.

Надання будь-якою державою своєї національності судну (реєстрації судів на її території і права плавати під його прапором) не зумовлює визначення митної території, а лише викликано необхідністю ефективно вирішувати адміністративні, технічні і соціальні питання, що відносяться до ведення цієї держави і здійснювати контроль над суднами, плаваючими під його прапором.

Таким чином, ремонт іноземних військових кораблів на території України є наданням послуг на митній території України.

Пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Згідно зі ст. 204 Митного кодексу України, тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Посилання представника позивача на те, що військове судно, навіть в територіальних водах іншої держави, користується правовим імунітетом суд вважає неспроможними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС податкового повідомлення-рішення від 28.04.2011 року №0000142310/0 та відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести на рахунок позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 17 вересня 2012 року.

Керуючись ст.ст.11, 71, 72, 76, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 квітня 2011 року №0000142310/0, - відмовити

Судові витрати у справі віднести на рахунок Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя М.В. Куімов

Суддя М.В. Куімов