Постанова № 26001303, 10.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2012 року № 2а-10600/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства «АТП-1»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000161750 від 04.04.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «АТП-1»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби №0000161750 від 04.04.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявні всі документи для відшкодування працівникам витрат, здійснених ними у закордонних відрядженнях. При цьому позивач стверджує, що понесені витрати в повному обсязі та належним чином підтверджені первинними документами.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення та приписи статті 140 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим справа, відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлення від 26.01.2012 за №287, співробітниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС (далі –відповідач) було проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «АТП-1» (далі –позивач).

За результатами перевірки відповідачем було складено акт «Про результати документальної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «АТП-1»(код за ЄДРПОУ 03746384) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011. За результатами перевірки був складений Акт перевірки №18/1-22-20-03746384 від 20.03.2012р (далі - акт перевірки).

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000161750 від 04.04.2012 яким, за порушення вимог ст. ст. 139, 140 Податкового кодексу України визначено позивачу податкове зобов'язання на суму 145428,01грн., з них 121676,79 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23751,22 грн.

Прийняття зазначеного рішення мотивовано наступними висновками акту перевірки.

В порушення пп.140.1.7 п.140.1 ст140 пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами і доповненнями, не оподаткований дохід отриманий працівниками підприємства, як додаткове благо, яке утворилося в наслідок отримання працівниками підприємства грошових коштів під звіт та не підтвердивши їх використання первинними документами, (відсутність перекладу підтвердних документів, виданих іноземною мовою). Всього по 5 особовим рахунках донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 121676,79 грн.

Суд з правомірністю даних висновків не погоджується, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до абзаців 1 та 2 підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Відповідно до абзацу дванадцятого вказаної правової норми за запитом представника органу державної податкової служби платник податку забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Суд доходить висновків, що вищезазначеною правовою нормою визначено обов’язки платника податку мати на момент перевірки оригінал підтвердного документа щодо витрат, зроблених під час закордонного відрядження. Наявність вказівки про оригінал документу, виданого в іншій країні, на думку суду об’єктивно виключає можливість того, що цей документ буде викладено українською мовою.

Крім того, зазначена правова норма передбачає обов’язок платника податку забезпечити переклад таких документів. Проте, передумовою вказаного перекладу є здійснення представником органу державної податкової служби запиту до платника податків.

Відсутність в нормах чинного законодавства визначень того, яким чином даний переклад має бути здійснений, застосування приписів ч.2 статті 19 Конституції України, на думку суду унеможливлює висунення вимог про обов’язковість якоїсь конкретної форми перекладу, тобто визначення матеріального вигляду певного документа –нотаріально засвідчений переклад, письмовий переклад співробітником платника податку, усний переклад, узагальнений перелік витрат в інших документах з посиланням на оригінали тощо.

Крім того, відповідачем не було надано жодних доказів висунення вимог про надання певної форми перекладу щодо конкретних документів.

Натомість, матеріали справи містять підтвердні документи, на підставі яких позивачем було виплачено кошти працівникам.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «АТП-1»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби від 04.04.2012 року №0000161750.

3. Судові витрати в сумі 1454,28 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «АТП-1»за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян