Постанова № 26001161, 23.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 серпня 2012 року 11 год. 45 хв. № 2а-7834/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1, стягнення з відповідача-2 коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 08 червня 2012 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (також далі за текстом - позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України (також далі за текстом - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (також далі за текстом - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача-1 від 27 лютого 2012 року № 0000150700 (також далі за текстом - оскаржуване рішення), зобов'язання відповідача-1 подати відповідачу-2 висновок про відшкодування на користь позивача податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) за липень 2011 року у розмірі 770557,00 грн. та за серпень 2011 року у розмірі 3494153,00 грн. відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ за липень 2011 року від 17 серпня 2011 року № 9006799843 та за серпень 2011 року від 16 вересня 2011 року № 9007637290, а також стягнення з Державного бюджету України на користь позивача через відповідача-2 відшкодування ПДВ на рахунок за липень 2011 року у розмірі 770557,00 грн. та за серпень 2011 року у розмірі 3494153,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у загальному розмірі 386662,00 грн.

Ухвалою суду від 11 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

До суду 15 серпня 2012 року надійшло письмове клопотання представника позивача про зміну позовних вимог, а саме про визнання протиправним та скасувати оскаржуваного рішення, а також стягнення з Державного бюджету України на користь позивача через відповідача-2 відшкодування ПДВ за липень у розмірі 770557,00 грн. та за серпень 2011 року у розмірі 3494153,00 грн.

У судовому засіданні 17 серпня 2012 року вказане клопотання судом розглянуто та задоволено на підставі ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України).

У судових засіданнях представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представники відповідача-1 позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 19 липня 2012 року. Пояснили, що оскаржуване рішення відповідачем-1 прийнято правомірно, оскільки у ході перевірки встановлено завищення позивачем суми заявленого бюджетного відшкодування, чим порушено чинне податкове законодавство.

Представники відповідача-2 позов також не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду 12 липня 2012 року.

У судове засідання 17 серпня 2012 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

На підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 15 серпня 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 15 грудня 2011 року по 30 січня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2012 року № 120/40-40/7/20050164 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень-серпень 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки), згідно з висновками якого, перевіркою встановлено: безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ за червень 2011 року у розмірі 309330,00 грн., яка не підтверджена перевіркою та підлягає зменшенню, чим порушено вимоги п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 187.8 ст. 187, п. 7 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України); завищення позивачем суми від'ємного значення ПДВ за червень 2011 року у розмірі 309330,00 грн., яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та підлягає зменшенню, чим порушено вимоги п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України; завищення позивачем суми заявленого бюджетного відшкодування за липень 2011 року у розмірі 309330,00 грн., яка підлягає зменшенню, чим порушено вимоги підпункту 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 204 ст. 200 ПК України.

Акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу-1 заперечень від 22 лютого 2012 року № 190, за результатами розгляду яких відповідачем-1 прийнято рішення від 27 лютого 2012 року № 5029/10/01-029 про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки, 27 лютого 2012 року відповідачем-1 складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 309330,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 77332,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штраф).

Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення Державній податковій службі у місті Києві (також далі за текстом - ДПС у місті Києві) скарги від 07 березня 2012 року № 252/5, за результатами розгляду якої ДПС у місті Києві прийнято рішення від 04 травня 2012 року № 2598/10/12-114 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ДПС у місті Києві, 17 травня 2012 року позивач подав до Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПС України) скаргу № 473/5, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 01 червня 2012 року № 9364/6/10-2115 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача-1 та правомірністю складання ним оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, відповідно до п. 198.2, ст. 198, п. 187.8 ст. 187 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених ст. 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень ст. 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до п. 7 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, тимчасово, до 01 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість: операції із ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 1 п. 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, для використання у власній виробничій діяльності; операції з постачання товарів, визначених підпунктом 1 п. 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Згідно з п. "о" ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), від сплати мита звільняються до 01 січня 2015 року товари, які не виробляються в Україні, крім товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) такі коди: 3215190000 - фарба друкарська, крім чорної; 3701300000 - тільки пластини (алюмінієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром та пластини, фотополімеризаційно придатні для виготовлення друкарських форм у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; пластини (магнієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром для виготовлення штампів для тиснення в поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; фотоплівки плоскі (листові) для виготовлення фотоформ у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм.

В акті перевірки зазначено, що позивачем до податкового кредиту за червень 2011 року віднесено суму ПДВ у розмірі 179885,60 грн. по імпортній вантажно-митній декларації (також далі за текстом - ВМД) від 03 червня 2011 року № 100200000/2011/403251 на придбання від контрагента VIP-Systems Graphische Maschinen GmbH за контрактом від 10 квітня 2003 року № 0403/Flint/Blitz пластини офсетної алюмінієвої неекспонованої, призначеної для офсетного друку, фактурною вартістю 693589,87 грн., статистичною вартістю 844533,34 грн.

Крім того, позивачем до податкового кредиту за червень 2011 року віднесено суму ПДВ у розмірі 129444,25 грн. по імпортній ВМД від 17 червня 2011 року № 100200000/2011/403708 на придбання від контрагента Druckmaster Gmbh за контрактом від 28 грудня 2010 року № 0111/DM та додатковою угодою від 29 грудня 2010 року № 1 фарби друкарської жовтої, червоної, синьої, призначеної для офсетного друку, фактурною вартістю 538799,68 грн., статистичною вартістю 538799,68 грн., а також фарби друкарської чорної, призначеної для офсетного друку, фактурною вартістю 108421,56 грн., статистичною вартістю 108421,56 грн.

Віднесення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року вказаних сум ПДВ підтверджується даними реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011 року, який надавався позивачем відповідачу-1 як складова електронної податкової звітності.

З аналізу викладеного вбачається, що позивачем до суми податкового кредиту за червень 2011 року віднесено суму коштів, сплачених за придбання чорної фарби, призначеної для офсетного друку, яка не відноситься до переліку товарів коду 3215190000, визначених УКТ ЗЕД.

Зокрема, відповідно до п. 47.1.1 ст. 47, п.п. 36.1, 36.5 ст. 36 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

На підставі викладеного, відповідач-1 прийшов до висновку про безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, яка не підтверджена перевіркою та підлягає зменшенню за червень 2011 року у розмірі на суму податку.

Зокрема, згідно з до п.п. 198.1, 198.3, абзаців 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В акті перевірки також зазначено, що у ході перевірки відповідачем-1 встановлено завищення суми від'ємного значення ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2011 року у розмірі 309330,00 грн.

За результатами звірки даних, зазначених у розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року), із даними первинних документів, які підтверджують факт оплати платником податку товарів/послуг, загальна сума ПДВ, сплачена позивачем за червень 2011 року, складає 6225183,87 грн.

З урахуванням викладеного, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, складає 461227,00 грн.

Крім того, за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року), із даними первинних документів, які підтверджують факт оплати платником податку товарів/послуг, загальна сума ПДВ, сплачена позивачем за липень 2011 року, складає 7638423,32 грн.

З урахуванням вказаного, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, складає 3494153,00 грн.

На підставі встановлених фактів, відповідач-1 прийшов до висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року у розмірі 309330,00 грн., чим порушено вимоги підпункту 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, ст. 200 ПК України.

Зокрема, згідно з підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За переконанням суду, викладені обставини є підтвердженням правомірності складання відповідачем-1 оскаржуваного рішення, а отже відсутності підстав для його скасування.

При цьому, позовна вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача через відповідача-2 відшкодування ПДВ за липень у розмірі 770557,00 грн. та за серпень 2011 року у розмірі 3494153,00 грн. також є безпідставною, оскільки у ході розгляду справи судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про обґрунтованість та, як наслідок, необхідність такого відшкодування, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вказаної вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надала.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позов приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1, стягнення з відповідача-2 коштів є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача-1 від 27 лютого 2012 року № 0000150700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 386662,00 грн. (Триста вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні 00 копійок), а також про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача (ідентифікаційний код 20050164) через відповідача-2 відшкодування податку на додану вартість на рахунок за липень 2011 року у розмірі 770557,00 грн. (Сімсот сімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень 00 копійок) та за серпень 2011 року у розмірі 3494153,00 грн. (Три мільйони чотириста дев'яносто чотири тисячі сто п'ятдесят три гривні 00 копійок).

2. Копії постанови направити сторонам.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин