Постанова № 26001093, 17.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2012 року 08:05 № 2а-11537/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Карпенко Я.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області

до

Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби

Головного управління юстиції у м. Києві

третя особа:

Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд»

про

визнання протиправними дій державного виконавця та оскарження постанови

ВСТАНОВИВ:

22.08.2012 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві якому просить:

1. Розглянути позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними.

2. Задовольнити позовну заяву та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2012 р.

3. Зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві провести виконавчі дії та стягнути борг з АТФ «Укргазбуд»згідно виконавчого листа №2а-1365/12/2670 від 26.03.2012 р.

4. В разі відсутності представника позивача, розгляд справи проводити за наявними у справі документами в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2012 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

30.08.2012 р. в судовому засіданні представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №32376631 від 21.05.2012 р.

В судове засідання з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає що відповідачем було із порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинної на момент винесення спірної постанови) (надалі –Закон №606) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №32376631, при цьому відповідач помилково дійшов висновку що заборгованість позивача відноситься до кредиторських вимог а не поточних, в розумінні положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі –Закон №2343).

Оскільки оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження №32376631, надійшла до позивача лише 09.08.2012 р., що не спростоване відповідачем, суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду.

В судове засідання не з’явився належний представник відповідача, про час та місце проведення судового засідання було повідомлено відповідача в порядку передбаченому ст.33, ст.35 та ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України), інформації про причини неявки в судове засідання поважного представника не надано, клопотання про відкладення судового розгляду в матеріалах справи відсутнє.

В судове засідання представник третьої особи не з’явився, про час та місце проведення судового засідання було повідомлено позивача в порядку передбаченому ст.33, ст.35 КАС України, однак інформації про причини неявки в судове засідання не надано, клопотання про відкладення судового розгляду в матеріалах справи відсутнє.

Зважаючи на неявку представника відповідача та третьої особи в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

04.05.2012 р., на підставі заяви позивача та на підставі виконавчого листа по адміністративній справі №2а-1365/12/2670 виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 26.03.2012 р., відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №32376631, щодо примусового виконання виконавчого листа про стягнення з АТФ «Укргазбуд»на користь Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області суму боргу по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 821,01 грн.

21.05.2012 р. відповідач, керуючись положеннями п.2 ч.1 ст.49 та ст.50 Закону №606, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №32376631, щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-1365/12/2670 від 26.03.2012 р. виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення з АТФ «Укргазбуд»на користь Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області суму боргу по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 821,01 грн.

Позивач не погоджуючись з винесеною постановою про закінчення виконавчого провадження №32376631 звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27.02.2012 р. постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-1365/12/2670 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області до Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»було стягнуто із Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 821, 01 грн.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до преамбули Закону №606 цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст.1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Водночас, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону №606 виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання. При цьому, ч.3 ст.49 Закону №606 передбачає, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається із спірної постанови про закінчення виконавчого провадження з моменту затвердження мирової угоди Господарським судом м. Києва виконавчі провадження, які було відкрито відносно боржника АТФ «Укргазбуд»у тому числі, які зупинено у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство, підлягають закінченню. Крім того, відповідач посилається на постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2011 р. у справі №49/18-6, якою ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 р. про затвердження мирової угоди залишено без змін.

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 р. у справі № 23/668-б-15/518-б заяву АТФ «Укргазбуд»про роз'яснення ухвали Господарського суду м. Києва від 30.09.2008 р. про затвердження мирової угоди задоволено та роз'яснено, що зобов'язання АТФ «Укргазбуд»перед конкурсними кредиторами, які пропустили встановлений Законом №2343 строк на звернення з вимогами до боржника, або які не звертались взагалі є припиненими відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України на підставі, встановленій законом, а саме п.2 ст.14 Закону №2343 та виконавчі провадження про стягнення з АТФ «Укргазбуд»на користь таких кредиторів сум заборгованості підлягають закінченню на підставі п.2 ст.37 Закону №606.

Водночас, суд критично ставиться до посилання позивача на затверджену Господарським судом м. Києва ухвалу №49/18-б від 17.01.2011 р. про затвердження мирової угоди, як на підставу закриття виконавчого провадження №32376631, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.1 Закону №2343 конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Натомість, судом встановлено, що не спростовано відповідачем та підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-1265/12/2670 від 27.02.2012 р., заборгованість АТФ «Укргазбуд»перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області виникла за грудень 2011 р.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, справу про банкрутство АТФ «Укргазбуд»було порушено ухвалою Господарського суду м. Києва №49/18-б від 31.12.2008 р.

Більше того, відповідачем, в порядку передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, не доведено що позивача із даною вимогою було включено до конкурсних кредиторів.

Таким чином, судом встановлено, що не спростовано відповідачем та третьою особою, що вимога позивача за виконавчим листом №2а-1365/12/2670, виданого Окружним адміністративним судом м Києва є поточною кредиторською заборгованістю, яка виникла під час процедури банкрутства АТФ «Укргазбуд».

Як наслідок, судом встановлено, що між позивачем та АТФ «Укргазбуд»мирова угода, в частині стягнення заборгованості за виконавчим листом №2а-1365/12/2670, виданого Окружним адміністративним судом м Києва, не укладалася.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження №32376631 від 21.05.2012 р., щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-1365/12/2670 від 26.03.2012 р. виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення з АТФ «Укргазбуд»на користь Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області суму боргу по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 821,01 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін