Постанова № 25999577, 03.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3064/2012

03 вересня 2012 року 15год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Яковлєв Ю.В.

відповідача: представник Коритнюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Верстатник" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Верстатник" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення по податку на додану вартість № 0003012342 від 19.07.2012р. на загальну суму 346633,75 грн.

В обґрунтування позову вказує на безпідставність висновків податкового органу щодо нікчемності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть". Зазначає, що запасні частини від вказаних контрагентів позивачем оприбутковані та використані в господарській діяльності, розрахунки з постачальниками проведено через розрахунковий рахунок. Належно оформлені первинні бухгалтерські документи до перевірки були надані в повному обсязі. Засудження організаторів створення контрагентів за вчинення злочинів не свідчить про нереальність задекларованих позивачем операцій. Зазначає, що доказів недобросовісності ТОВ фірми "Вестатник" як платника податків податковим органом не встановлено, як і не встановлено будь-яких доказів обізнаності позивача щодо протиправності дій контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до таких дій з метою отримання податкової вигоди.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.123-124). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість ТОВ фірма "Вестатник" віднесено до податкового кредиту суми по розрахунках з ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть". Згідно вироку Індустріального районного суду м.Дніпропетровська організаторів створення фіктивних підприємств, серед яких були організатори створення ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть", засуджено за ст.28 ч.3, ст.205 ч.2, ст.366 ч.2 Кримінального кодексу України. Отже, взаємовідносини ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть" з ТОВ фірмою "Вестатник" здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Позивачем сформовано податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть", оскільки дії з перерахування постачальникам коштів за товари (роботи, послуги) без фактичного їх отримання та переходу права власності на них не підпадають під поняття "продаж товарів, результатів робіт (послуг)", яке визначено в пункті 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість". Враховуючи викладене, в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ фірмою "Вестатник" завищено податковий кредит по взаєморозрахунках з ТОВ "Техпром М" на загальну суму 223255,32 грн. та по взаєморозрахунках з ТОВ "Опторгзапчасть" на загальну суму 49324,20 грн.

З наведених підстав представник відповідача спірне податкове повідомлення рішення вважає правомірним, в задоволені позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Верстатник" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 25.12.1991 року (а.с.144). Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ види діяльності за ЗКГНГ: виробництво облицювальних матеріалів з природного каменю; за КВЕД: оброблення каменю; функціонування автомобільного транспорту; виробництво (без ремонту) металорізальних верстатів; виробництво (без ремонту) деревообробних верстатів; оптова торгівля будівельними матеріалами; роздрібна торгівля автотоварами (а.с.143).

Судом встановлено, що в період з 15.06.2012 року по 21.06.2012 року на підставі направлення № 445/22-100 від 14.06.2012 року та наказу № 356 від 14.06.2012 року, згідно пп.78.1. п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у м. Рівному була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Верстатник" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Техпром М" код 36365995 та з ТОВ "Опторгзапчасть" код 35607330 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом № 240/22-100/13983286 від 02.07.2012 року (а.с.5-11).

Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4., пп. 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 272579,52 грн.: за березень 2010 року на суму 15000,00 грн., за травень 2010 року на суму 59076,59 грн., за червень 2010 року на суму 16504,23 грн., за липень 2010 року на суму 62006,50 грн., за серпень 2010 року на суму 70668,00 грн., за вересень 2010 року на 49324,20 грн.

На підставі акту перевірки № 240/22-100/13983286 від 02.07.2012 року ДПІ у м. Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003012342 від 19.07.2012 року, яким ТОВ фірмі "Вестатник" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 340 633,75 грн., у тому числі на 272 579,00 грн. за основним платежем, на 68 144,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12, 13).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини стосовно реальності господарських операцій між ТОВ фірмою "Вестатник" та ТОВ "Техпром М" і ТОВ "Опторгзапчасть", правомірності формування позивачем від таких операцій податкового кредиту.

Судом встановлено, що 18.03.2010р. між ТОВ "Техпром М" (продавець) та ТОВ фірмою "Вестатник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 18/03-10, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити наступний товар: матеріали, інструменти для обробки каменю. Загальна кількість товару, асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікаціях. Загальна ціна товару за договором складає 90000,00 грн. (а.с.27-28). У специфікації від 18.03.2010р. сторони погодили поставку товару: "Пила SS20S 1200*120-80" в кількості 21 шт. по ціні без ПДВ 3571,43 грн., на загальну суму 90000,00 грн., у тому числі ПДВ 15000,00 грн. (а.с.29).

Згідно з видатковою накладною № РН-1092 від 19.03.2010р. постачальником ТОВ "Техпром М" позивачу поставлено товар, обумовлений в специфікації від 18.03.2010р., на суму 90 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 000,00 грн. (а. с.30).

На вказану господарську операцію постачальником виписано податкову накладну № 1092 від 19.03.2010р. на загальну суму 90 000,00 грн., у тому числі ПДВ 15 000,00 грн. (а.с.31).

Крім цього, 30.04.2010р. між ТОВ "Техпром М" (продавець) та ТОВ фірмою "Вестатник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 30/04-10, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити наступний товар: матеріали, інструменти для обробки каменю в кількості, асортименті та по ціні, визначеній сторонами у специфікаціях. Загальна ціна товару за договором складає 114000,00 грн.(а.с.33-34). У специфікації від 30.04.2010р. сторони погодили поставку товару: "Пила 1А1R SS 1600.6,5.120.94" в кількості 12 шт. по ціні без ПДВ 7916,67 грн., на загальну суму 114000,00 грн., у тому числі ПДВ 19000,00 грн. (а.с.35).

Згідно з видатковою накладною № РН-1005 від 30.04.2010р. постачальником ТОВ "Техпром М" позивачу поставлено товар, обумовлений в специфікації від 30.04.2010р., на суму 114 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19 000,00 грн. (а.с.36).

На вказану господарську операцію постачальником виписано податкову накладну № 1005 від 30.04.2010р. на загальну суму 114 000,00 грн., у тому числі ПДВ 19 000,00 грн. (а.с.37).

Крім цього, 31.05.2010р. між ТОВ "Техпром М" (продавець) та ТОВ фірмою "Вестатник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 31/05-10, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити наступний товар: матеріали, інструменти для обробки каменю, в кількості, асортименті та по ціні, визначеній сторонами у специфікаціях. Загальна ціна товару за договором складає 355000,00 грн.(а.с.41-42). У специфікації від 31.05.2010р. сторони погодили поставку товару: пила 1А1R SS 1600.6,5.120.94 в кількості 28 шт., фікерти в асортименті, на загальну суму 354459,54 грн., у тому числі ПДВ 59076,59 грн. (а.с.43).

Згідно з видатковою накладною № РН-5264 від 31.05.2010р. постачальником ТОВ "Техпром М" позивачу поставлено товар, обумовлений в специфікації від 31.05.2010р. на суму 354 459,54 грн., в т.ч. ПДВ 59 076,59 грн. (а.с.44).

На вказану господарську операцію постачальником виписано податкову накладну № 5264 від 31.05.2010 року на загальну суму з ПДВ 354 459,00 грн., у тому числі ПДВ 59 076,59 грн. (а.с.45).

Крім цього, 29.06.2010р. між ТОВ "Техпром М" (продавець) та ТОВ фірмою "Вестатник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 29/06-10, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити наступний товар: матеріали, інструменти для обробки каменю, в кількості, асортименті та по ціні, визначеній сторонами у специфікаціях. Загальна ціна товару за договором складає 100000,00 грн.(а.с.49-50). У специфікації від 29.06.2010р. сторони погодили поставку товару: пила SS20S 1200*120-80 в кількості 10 шт., пила SS20S1600 в кількості 6 шт., на загальну суму 99025,39 грн., у т.ч. ПДВ 16504,23 грн. (а.с.51).

Згідно з видатковою накладною № РН-6230 від 29.06.2010 року постачальником ТОВ "Техпром М" позивачу поставлено товар, обумовлений в специфікації від 29.06.2010р., на суму 99025,00 грн., в т.ч. ПДВ 16504,23 грн. (а.с.52).

На вказану господарську операцію продавцем виписано податкову накладну № 6230 від 29.06.2010 року на загальну суму з ПДВ 99025,39 грн., у тому числі ПДВ 16025,39 грн. (а.с.53).

Крім цього, 30.07.2010р. між ТОВ "Техпром М" (продавець) та ТОВ фірмою "Вестатник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 30/07-10, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити наступний товар: матеріали, інструменти для обробки каменю, в кількості, асортименті та по ціні, визначеній сторонами у специфікаціях. Загальна ціна товару за договором складає 373000,00 грн. (а.с.57-58). У специфікації від 30.07.2010р. сторони погодили поставку товару: клеюча суміш, грунтовка, лист в асортименті, на загальну суму 372039,00 грн., у т.ч. ПДВ 62006,50 грн. (а.с.59).

Згідно з видатковою накладною № РН-7348 від 30.07.2010р. постачальником ТОВ "Техпром М" позивачу поставлено товар, обумовлений в специфікації від 30.07.2010р., на суму 372039,00 грн., в т.ч. ПДВ 62006,50 грн. (а.с.60).

На вказану господарську операцію продавцем виписано податкову накладну № 7348 від 30.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 372039,00 грн., у тому числі ПДВ 62006,50 грн. (а.с.61).

Крім цього, 31.08.2010р. між ТОВ "Техпром М" (продавець) та ТОВ фірмою "Вестатник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 31/08-10, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити наступний товар: матеріали, інструменти для обробки каменю, в кількості, асортименті та по ціні, визначеній сторонами у специфікаціях. Загальна ціна товару за договором складає 425000,00 грн.(а.с.65-66). У специфікації від 31.08.2010р. сторони погодили поставку товару "пили" в асортименті, на загальну суму 424008,00 грн., у т.ч. ПДВ 70668,00 грн. (а.с.67).

Згідно з видатковою накладною № РН-8247 від 31.08.2010р. постачальником ТОВ "Техпром М" позивачу поставлено товар, обумовлений в специфікації від 31.08.2010р. на суму 424008,00 грн., в т.ч. ПДВ 70668,00 грн. (а.с.68).

На вказану господарську операцію продавцем виписано податкову накладну № 8247 від 31.08.2010р. на загальну суму з ПДВ 424008,00 грн., у тому числі ПДВ 70668,00 грн. (а.с.69).

Крім цього, 30.09.2010р. між ТОВ "Опторгзапчасть" (продавець) та ТОВ фірмою "Вестатник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 30/09-10, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити наступний товар: матеріали, інструменти для обробки каменю в кількості, асортименті та по ціні, визначеній сторонами у специфікаціях. Загальна ціна товару за договором складає 300000,00 грн. (а.с.73-74). У специфікації від 30.09.2010р. сторони погодили поставку товару "пили" в асортименті, на загальну суму 295945,20 грн., у т.ч. ДВ 49324,20 грн. (а.с.75).

Згідно з видатковою накладною № ПН-0000397 від 30.09.2010р. постачальником ТОВ "Опторгзапчасть" позивачу поставлено товар, обумовлений в специфікації від 30.09.2010р. на суму 295945,20 грн., в т.ч. ПДВ 49324,20 грн. (а.с.76).

На вказану господарську операцію продавцем виписано податкову накладну № 397 від 30.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 295945,20 грн., у тому числі ПДВ 49324,00 грн. (а.с.77).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що транспортування товарів, якими є комплектуючі та запасні частини для станків, що використовуються позивачем в межах реєстраційних видів господарської діяльності для різання граніту, за вищевказаними договорами здійснювалась власним транспортом позивача, без залучення перевізника. Зазначені обставини підтверджується дослідженими судом доказами: подорожніми листами вантажних автомобілів (а.с.32,40,48,56,64,71,80), посвідченнями про відрядження водіїв з відмітками пунктів призначення про прибуття та вибуття з них (а.с.38,47,55,63,70,79), наказами про відрядження (а.с.39,46,54,67,72,78), довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників (а.с.81-87), копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за позивачем (а.с.88-93).

Податок на додану вартість по вищеописаних господарських операціях в загальній сумі 272579,52 грн. ТОВ фірмою "Вестатник" віднесено до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди 2010 року (а.с.94-121).

Також судом встановлено, що обумовлені вище товарно-матеріальні цінності, отримані від ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть", оприбутковані позивачем, що підтверджується прибутковими накладними: № ПН-0000397 від 30.09.2010р. (а.с.146), № ПН-0000356 від 31.08.2010р. (а.с.150), № 0000297 від 30.07.2010р. (а.с.157), № ПН-0000230 від 29.06.2010р. (а.с.176), № ПН-0000187 від 31.05.2010р. (а.с.180), № ПН-0000146 від 30.04.2010р. (а.с.196), № ПН-0000097 від 19.03.2010р. (а.с.199), картками субконто в розрізі товарів (а.с.147-149, 151-156, 158-175, 177-179, 181-195, 197-198, 200-202).

В акті перевірки зазначено, що по бухгалтерському обліку ТОВ фірма "Верстатник" вищевказані операції відображено по рахунках: Дебет 281 "Товари" - Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дебет 6442 "Податок на додану вартість" - Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (а.с.9,10).

Оцінюючи фактичні обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, суд враховує, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно зі статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Враховуючи, що від вищевказаних контрагентів позивачем придбавалися товарно-матеріальні цінності (комплектуючі для станків, що використовуються в процесі виробничої діяльності, пов'язаної з обробкою та різанням природного каменя, що відповідає видам діяльності позивача згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ), суд вважає, що такі товари придбавалися позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стаття 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями) зазначає, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеописані та дослідженні судом документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит позивача за березень-вересень 2010 року в сумі 272 579,52 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть" підтверджений дослідженими судом належним чином оформленими податковими накладними, які були пред'явлені до перевірки, про їх невідповідність вимогам закону застереження в акті перевірки відсутнє.

Як встановлено з висновків акта перевірки, заперечень проти позову та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення вмотивоване тим, що господарські операції позивача з ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть" були здійснені без мети настання реальних наслідків. Разом з тим, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На час вирішення судом адміністративного спору будь-які об'єктивні відомості щодо визнання недійсними правочинів між позивачем та обумовленими контрагентами - відсутні, на наявність відповідних судових рішень відповідач не вказує, а позивач заперечує. Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З дослідження вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р., яким організаторів створення (придбання) ряду фіктивних підприємств, серед яких були організатори створення ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть", було засуджено за ст.28 ч.3, ст. 205 ч.2, ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України, встановлено відсутність будь-яких відомостей щодо взаємовідносин таких осіб з ТОВ фірмою "Вестатник", не зазначено про участь ТОВ фірми "Вестатник" у злочинних схемах. Документи, якими оформлені господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами, в кримінальній справі не досліджені, у вироку не описані. Посадові особи ТОВ фірми "Верстатник" до кримінальної відповідальності про вчинення злочинів у співучасті з особами, засудженими вищевказаним вироком, не притягувалися. Будь-які об'єктивні відомості, які вказували б про обізнаність посадових осіб позивача стосовно протиправної поведінки засновників (посадових осіб) контрагентів-постачальників, - відсутні. Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. винесений після здійснення господарських операцій, які є предметом дослідження в даній справі.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце це діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що вищевказаний вирок суду не має преюдиційного значення та не впливає на оцінку доказів у даній справі, позаяк не стосується поведінки посадових осіб ТОВ фірми "Верстатник" при формування податкового кредиту та не містить відомостей стосовно предмета спору в адміністративній справі.

Крім цього, з наданих стороною відповідача доказів встановлено, що на час вчинення господарських операцій з позивачем відомості про контрагентів були наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003р. такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Свідоцтва платника ПДВ анульовані ТОВ "Техпром М" 14.04.2011р., ТОВ "Оптторгзапчасть" 31.08.2011р. (а.с.205,206), тобто поза межами господарських операцій з позивачем та після виписки податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту за березень-вересень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Техпром М" та ТОВ "Опторгзапчасть" є правомірним, підтвердженим належними та допустимими доказами . Відповідачем не доведено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак висновки про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 272 579,52 грн. на думку суду є необґрунтованими, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 19.07.2012 року № 0003012342.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному № 0003012342 від 19 липня 2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Верстатник" грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 340 633,75 грн., у тому числі за основним платежем на 272 579,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 68 144,75 грн., - визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Верстатник" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.