Постанова № 25998846, 03.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9808/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мєзєнцева Є.І.

при секретарі Сорокіній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС (представники Іванченко В.А., довіреність від 25.07.12, Капелюшна Л.В., довіреність від 23.05.12 року) до державного підприємства «Макіїввугілля» (представник Антонова Н.О., довіреність від 03.01.12 року) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 9'978'619,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Інспекція, позивач) звернулася до суду з поданням до державного підприємства «Макіїввугілля» (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 9'978'619,00 грн.

В обґрунтування подання заявник зазначив, що станом на 01.08.2012 року у Підприємства через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 9'978'619,00 грн. за податковою декларацією № 9045133142 від 01.08.2012 року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги, заявлені у поданні, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі та подав відповідну заяву про визнання позову № 08-81/264 від 03.08.12 року.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 03.08.12 року з 1432 до 1455 години.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що подання Інспекції підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно абз.1-2 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, Інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

В свою чергу, відповідач Підприємство (пл. Радянська, 2, м. Макіївка, Донецька область, 86157, ідентифікаційний код - 32442295) є юридичною особою (а.с.а.с.4-7), знаходиться на податковому обліку Інспекції з 15.05.2003 року (а.с.11) та є платником податку на додану вартість (а.с.12).

Заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість утворилась у зв'язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі у встановлений законом строк узгоджених податкових зобов'язань визначених податковим органом, причому розмір податку на додану вартість встановлений Підприємством самостійно, згідно поданої декларації № 9045133142 від 01.08.2012 року за червень 2012 року в сумі 9'978'619,00 грн., з граничним терміном сплати податкових зобов'язань - 30.07.2012 року (а.с.а.с.20-21).

Подання означеної податкової декларації здійснено відповідно до укладеного між сторонами договору № 455/170 від 26.09.2008 року про визнання електронних документів (а.с.а.с.17-18) та підтверджено наявними у матеріалах справи квитанціями № 1 та № 2 від 01.08.2012 року (а.с.19).

В свою чергу, право платника податку подавати податкову звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо електронного підпису підзвітних осіб у порядку визначеному законодавством, закріплено п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України.

Заборгованість, щодо якої пред'явлено вимоги, окрім копії податкової декларації з податку на додану вартість, також підтверджується розрахунком суми податкового боргу з ПДВ станом на 01.08.2012 року (а.с.13) та зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 01.08.2012 року (а.с.14).

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Стаття 203 Податкового кодексу України встановлює, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що визначена у поданій податковій декларації сума податку відповідачем у встановлені строки та в повному обсязі не сплачена. Доказів на спростування факту наявності заборгованості - суду не надано.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума податкових зобов'язань у розмірі 9'978'619,00 грн. є податковою заборгованістю відповідача.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду із позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Реалізація повноважень, наданих податковому органу Податковим кодексом України, щодо захисту інтересів держави, можлива, шляхом звернення до суду з вимогами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В світлі п.59.1 та п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З врахуванням наведених положень, судом також було вставлено, що уповноваженій особі відповідача були вручені податкова вимога № 1/16 від 12.09.2002 на суму 2'091,21 грн. - 13.09.2002 року (а.с.24) та податкова вимога № 2/19 від 15.10.2002 року на суму 184'006,27 грн. - 17.10.2002 року (а.с.23), які станом на момент розгляду справи, не є відкликаними.

У зв'язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято рішення № 6340/10/24-013-4 від 23.06.2003 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, який було отримано відповідачем 24.06.2003 року (а.с.22).

Між тим за приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що існує на день погашення. У разі якщо після набрання (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Окрім того, за результатом дослідження матеріалів справи вбачається, що факт несплати відповідачем у встановлені Податковим кодексом України строки суми грошового зобов'язання за декларацією за червень 2012 року, було виявлено позивачем 01.08.2012 року о 15 годині 45 хвилин після здійснення відділом обліку та звітності всіх розрахункових (звітних) операцій та рознесення надходжень банку за 31.07.2012 року (а.с.25), що вказує на дотримання Інспекцією строків встановлених ч.3 ст.1833 КАС України для звернення з розглядуваним поданням. Доказів на спростування моменту виявлення позивачем факту несплати відповідачем суми грошового зобов'язання за декларацією за червень 2012 року - відповідачем не надано.

Суд в порядку статей 112, 136 КАС України приймає визнання відповідачем вимог Інспекції, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених у поданні вимог та необхідність задоволення подання Інспекції до Підприємства про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 9'978'619,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 8-11, 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 99, 112, 128, 136, 158-163, 167, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 9'978'619,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків державне підприємство «Макіїввугілля» (площа Радянська, 2, місто Макіївка, Донецька область, 86157, ідентифікаційний код - 32442295) на користь Державного бюджету (код платежу 14010100) за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 9'978'619,00 (дев'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. на бюджетний рахунок одержувача 31118029700064 Управління Державної казначейської служби у місті Макіївка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686736, МФО 834016.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 серпня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.