Постанова № 25998747, 10.09.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Справа № 2а/0370/2774/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Козак О.А.,

за участю представника позивача Ємчика Р. І.,

представників відповідача - Луцької ОДПІ Ярошика Т. В., Березної Т.О.,

представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області Вербич М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (далі - ТзОВ «Вест Ойл Груп») звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ), Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУДКС у Волинській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041504 від 22.06.2012 року та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 647339,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість зроблено висновок про те, що імпортовані підприємством товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) та придбані ТМЦ. будівельно-монтажні роботи, надано послуги на митній території України ТМЦ не використано в господарській діяльності товариства, про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг, актів списання матеріалів на будівництво, тощо), які б підтверджували використання придбаних товарів в його господарській діяльності, чим порушено підпункт 14.1.36 п.14.1 ст. 14., п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) та в порушення абзацу «а» пункту 200.4 ст. 200 ПК України ТзОВ «Вест Ойл Груп» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2012 року на 647339,00 грн., з них: - 647339,00 грн. ПДВ по імпортованих та придбаних на митній території України товарно-матеріальних цінностях, а саме: освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення.

Позивач не погоджується з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства та не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Зазначає, що підприємством укладено зовнішньо-економічні договори із Білорусько-російським спільним підприємством «АЗС Індустрія». Предметом яких є те, що контрагент виготовляє і передає у власність ТОВ «Вест Ойл Груп» продукцію, що оговорена сторонами в Специфікації до договорів. Відтак, за замовленням ТзОВ «Вест Ойл Груп» було виготовлено освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС, алюмінієві складові частини (елементи) металоконструкції АЗС (з детальним переліком за ВМД), призначені для зовнішнього оформлення АЗС. Під час перевірки перевіряючими підтверджено ВМД, згідно яких імпортовано товар. ТзОВ «Вест Ойл Груп» сплатило суму податку на додану вартість згідно вантажно- митних декларацій в повному розмірі. Відтак, придбання майна у нерезидента згідно зовнішньо-економічних договорів здійснено для забезпечення господарської діяльності Товариства.

Вважає, що положення Податкового кодексу не ставлять відшкодування ПДВ в залежність від використання придбаного майна в господарській діяльності Товариства в певний строк, як про це зазначено в Акті перевірки. Просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.06.2012 року № 0000041504 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 647339,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 323669,00 грн.

До початку судового розгляду справи позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій він просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представники Луцької ОДПІ в судовому засіданні позовних вимог не визнали повністю, в усних поясненнях та наданих суду письмових запереченнях посилається на те, що перевіркою встановлено, що позивач до бюджетного відшкодування за лютий 2012 року включено податок на додану вартість в сумі 647339,00 грн. по оплаті за виготовлення освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС. Первинні бухгалтерські документи, що підтверджували б виконання робіт по виготовленню зовнішнього світлового оформлення за періоди, що перевіряються, відсутні. А отже, перевіряючими правомірно зроблено висновок про те, що товариством порушено абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2012 року в розмірі 647339,00 грн. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача - ГУДКС України у Волинській області посилається на те, що оскільки позивачем були змінені позовні вимоги і не ставиться питання про стягнення бюджетного відшкодування, то ГУДКС не є відповідачем по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ТзОВ «Вест Ойл Груп», згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 658142, зареєстроване як юридична особа, та з 08.08.2006 року знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, відповідно до довідки Луцької ОДПІ № 618.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 02613760 від 21.08.2006 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» здійснює види діяльності за КВЕД: організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, здавання в оренду власного нерухомого майна, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 034995/578 від 18.05.2010 року.

В період з 11.04.2012 року по 18.04.2012 року Луцькою ОДПІ на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1238 від 27.12.2010 року «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України, а також на підставі наказу та направлення на перевірку було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» у зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування більше 100000 грн.

За результатами перевірки 07.06.2012 року Луцькою ОДПІ складено акт № 1651/5-3/ 34524327 в якому зазначено, що перевіркою не підтверджено відображене ТзОВ «Вест Ойл Груп» у декларації за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 647339 грн. Перевіркою, з посиланням на абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, зроблено висновок про завищення «Вест Ойл Груп» заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року на 647339,00 гри. та занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ в лютому 2012 року (р. 23.2 Декларації) на 25930,00 грн. Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2011 року та станом на 31.01.2012 року імпортовані матеріали та придбані на митній території ТМЦ не були використані господарській діяльності ТзОВ «Вест Ойл Груп», про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), інших бухгалтерських документів, які б підтверджували використання придбаних товарів у господарській діяльності у зазначених періодах.

На підставі вищевказаного акту 22.06.2012 року Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000041504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за лютий 2012 року у розмірі 647339,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 323669,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Волинській області від 20.07.2012 року №3004/10/10-206 та ДПС України від 16.08.2012 року № 492/0/61-12/10-2115 податкове повідомлення-рішення № 0000041504 від 22.06.2012 року залишено без змін, а скарги залишено без задоволення.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Отже, ПК України визначає, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податків податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» здійснює слідуючі види діяльності за КВЕД, а саме: оптова торгівля паливом, здавання в оренду власного нерухомого майна, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу.

Судом встановлено, що позивачем 30.06.2011 року було укладено генеральна угода № 3 об умовах виготовлення та поставки обладнання на друге півріччя 2011 року із Білорусько-російським спільним підприємством «АЗС Індустрія». Предметом яких є те, що контрагент виготовляє і передає у власність ТОВ «Вест Ойл Груп» продукцію, що оговорена сторонами в Специфікації до договорів.

На виконання умов вищевказаного договору Білорусько-російським спільним підприємством «АЗС Індустрія» було виготовлено освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС, алюмінієві складові частини (елементи) металоконструкції АЗС, призначені для зовнішнього оформлення АЗС.

Також позивачем було здійснено оплату СП «АЗС Індустрія» за освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС на суму 647339,00 грн.

Таким чином, укладення зовнішньоекономічного договору про виготовлення освітлювального обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС та оплата за їх виготовлення, узгоджується із статутними видами діяльності позивача і спрямоване на отримання економічної вигоди від здійснення таких операцій в майбутньому.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що фактичним видом діяльності позивача є організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, оптова торгівля паливом, здавання в оренду власного нерухомого майна, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу.

Суд не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ про те, що не підлягають бюджетному відшкодуванню лютого 2012 року суми ПДВ, сплачені по господарських операціях з придбання ТзОВ «Вест Ойл Груп» у значних обсягах товарно-матеріальних цінностей та імпорту товарно-матеріальних цінностей, які згідно даних бухгалтерського обліку на початок лютого 2012 року в господарській діяльності останнього не використовувалися, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), інших бухгалтерських документів, які б підтверджували використання придбаних товарів у господарській діяльності у зазначених періодах, оскільки право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Наявність у позивача первинних документів на підтвердження факту поставки товарів (послуг), а саме: договори, податкові накладні та ВМД, а також проведення ТзОВ «Вест Ойл Груп» розрахунків з постачальниками цих товарів (послуг) Луцькою ОДПІ не оспорюється.

При цьому досліджені судом первинні документи повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, що не заперечується відповідачем.

Як вбачаться з системного аналізу вищевикладених норм законодавства, Податковий кодекс України визначає правові підстави для включення платником податків суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, до податкового кредиту, однак даними положеннями не визначено, що відсутність на момент перевірки податковим органом актів виконаних робіт за надані послуги є порушенням Податкового кодексу, а отже і підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість заявленого у лютому 2012 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку по декларації лютий 2012 року суму, що складає 647339,00 грн., відповідачем не доведено порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, та не доведено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2012 року на 647339,00 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем, Луцькою ОДПІ, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000041504 від 22.06.2012 року, в свою чергу, позивач довів правомірність визначення в декларації за лютий 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 647339,00 грн., яку ним було сплачено в ціні товару за договором об умовах виготовлення та поставки обладнання укладеного з Білорусько-російським спільним підприємством «АЗС Індустрія», а саме: освітлювального обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС. алюмінієвих складових частин (елементів) металоконструкцій АЗС призначених для зовнішнього оформлення АЗС, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - ТзОВ «Вест Ойл Груп» судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 4292,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 47212 від 31 серпня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 3,11,17,71,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000041504 від 22.06.2012 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» 4292,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський