Постанова № 25998600, 28.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/10190/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:53

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мєзєнцева Є.І.

при секретарі Небраті Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області Державної податкової служби (представник Красьоха В.В., довіреність від 27.08.12) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з'явився) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 423,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області Державної податкової служби (далі - Інспекція, позивач) звернулася до суду з поданням до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 423,36 грн.

В обґрунтування позовної заяви Інспекція посилається на норми статті 67 Конституції України, пункту 19 статті 2 Бюджетного кодексу України, підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції Закону від 18.02.1997 року №77/97-ВР), пункту 7 статті 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», статей 1, 2 указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 року №746/99, зокрема зазначає, що відповідач в порушення наведених норм не сплатив в повному обсязі єдиний податок у розмірі 423,36 грн.

Також позивач вказав на те, що невиконання відповідачем конституційного обов'язку щодо сплати податків порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду її економічним інтересам, загрожує невиконанню загальнодержавних та місцевих програм, які фінансуються з бюджету, а також підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, заявлені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштовий конверт повернутий відділенням поштового зв'язку з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.33).

Оскільки судове повідомлення було надіслано за адресою місцезнаходження (місця проживання) відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, (а.с.а.с.5-6) згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України воно вважається врученим належним чином.

В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 28.08.12 року з 1146 до 1153 години.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Інспекції підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно абз.1-2 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, Інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

В свою чергу, відповідач (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) є фізичною особою - підприємцем (а.с.а.с.5-7), знаходиться на податковому обліку Інспекції з 24.03.2009 року (а.с.8) та є платником єдиного податку (а.с.а.с.9-10).

Судом встановлено, що станом на 25.07.2012 року у відповідача існує борг з єдиного податку у сумі 398,12 грн. та пені у сумі 25,24 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2010 року (а.с.а.с.11-15), зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2011 року (а.с.16), зворотнім боком облікової картки платника станом на 26.07.2012 року (а.с.17) та довідкою про наявність боргу згідно карток особового рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (а.с.18).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як свідчать матеріали справи, з 01 квітня 2010 року відповідач є платником єдиного податку відповідно до поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.9).

В свою чергу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва запроваджена указом Президента України від 03.07.1998 року №727/98 (далі - Указ), яким суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія указу не поширюється.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Указу, для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (абз.6 п.2 Указу).

Згідно із зазначеним пунктом Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч наведених вище правових норм не в повному обсязі виконувалося зобов'язання зі сплати єдиного податку, у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи загальна сума недоїмки з єдиного податку та нарахованої пені складає 423,36 грн.

Таким чином, сума податкових зобов'язань у розмірі 423,36 грн. є податковою заборгованістю відповідача. При цьому, доказів на спростування факту наявності означеної заборгованості перед місцевим бюджетом відповідачем суду не надано.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу місця проживання відповідача надсилались повідомлення-рішення від 02 грудня 2010 року №0069741701/0, №0069751701/0 та №0069761701/0 на загальну суму 398,12 грн., однак у зв'язку з відсутністю останнього за місцем вказаної адреси на поштовому конверті не були вручені адресату (а.с.а.с.19, 21, 23-24), про що уповноваженою особою Інспекції складено акт про причини неможливості вручення зазначеної кореспонденції (а.с.20).

В світлі абзацу 2 пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби.

За змістом пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховуються контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абз.3 п.58.3. ст.58 ПК України).

Необхідно зазначити, що оскільки позивачем направлялись повідомлення-рішення за вірно вказаною на поштовому конверті адресою місця знаходження відповідача, в силу пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України вони вважаються врученими останньому 09.12.2010 року (а.с.24).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність задоволення вимог Інспекції до відповідача про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 423,36 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 423,36 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (на п/р 34217379700173, код платежу 16050200, отримувач платежу: Старомайорська сільська рада Великоновосілківського району, код ЄДРПОУ отримувача 34686977, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 423,36 грн. (чотириста двадцять три гривні тридцять шість копійок) за рахунок його активів.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 28 серпня 2012 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 28 серпня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.