Рішення № 25996545, 12.09.2012, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Номер провадження 2/0828/420/2012

Справа № 0828/2837/2012

"12" вересня 2012 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - Маврешко В.В.

при секретарі - Шанцевой Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» в інтересах якого діє Романченко Алла Станіславівна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» в інтересах якого діє Романченко Алла Станіславівна про визнання кредитного договору недійсним

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи тим, що 27.11.2007 року ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_2, уклали кредитний договір № 013-07063-271107.

Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору ПАТ «Дельта Банк» відкриває ОСОБА_2, картковий рахунок НОМЕР_3 в національній валюті України - гривні, випускає та надає ОСОБА_2, платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору, та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Банк надає ОСОБА_2 кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору. Ліміт Кредитної лінії розраховується Банком самостійно.

Кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем об'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором.

Відповідно до пункт 2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя.

У відповідності до Договору, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом. яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.

ОСОБА_2, станом на 14.05.2012 р. порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.

Уклавши з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_2 систематично порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

ОСОБА_2 неодноразово була повідомлена про виникненням заборгованості по оплаті передбачених Договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта». Однак на даний час кредитна заборгованість погашена не була.

Таким чином, станом на 14.05.2012 року за ОСОБА_2, по укладеному з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» Кредитному договору № 013-07063-271107 від 27.11.2007 року рахується заборгованість на загальну суму 7625,03 грн.. яка складається з: тіло кредиту: 2421,30 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.; заборгованість за відсотками: 2015,64 грн.; заборгованість за комісіями: 3188,09 грн. пеня: 225,00 грн.

У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати, проти заочного розгляду справи не заперечував та просив розглянути справу без участі представника відповідача.

09.08.2012р до Якимівського суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 в якій вказано, що 27 листопада 2007 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» дійсно був укладений договір №013-07063-271107 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк відкрив ОСОБА_2 картковий рахунок НОМЕР_3 в національній валюті та відкрив кредитну лінію на загальну суму 30 000,00 гривень та на день укладання договору встановив ліміт кредитної лінії в сумі 3000,00 гривень. Плата за користування кредитної лінії встановлено в розмірі 29,9 відсотка річний та окремо встановлена плата у розмірі 2,99 відсотка за обслуговування кредитного залишку від суми використаних кредитних коштів.

ОСОБА_2 вважає що кредитний договір номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк» має бути визнано недійсним з наступних причин.

Перед укладанням кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року відповідачем не було виконано переддоговірну роботу, а саме її не було повідомлено про кредитні умови тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість супутніх послуг.

В кредитному договорі не міститься даних про подорожчання кредиту в абсолютному виразі.

В тарифах на обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa класичний» що затверджені Рішенням Тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта», протокол №16 від 03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року зазначений розмір реальної процентної ставки за кредитною лінією та/або овердрафтом для другого розрахункового дня у розмірі від 29,9 відсотка річних. Однак п.3.3 Постанови Правління Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» вказано що розрахунок реальної процентної ставки має проводитись за весь період дії кредитного договору. Розраховуючи реальну проценту ставку на другий день розрахункового періоду до розрахунку не включається плата за обслуговування кредитного залишку у розмірі 2,99 відсотка від суми використаних кредитних коштів так як відповідно до умов договору нараховується дана комісія нараховується в останній робочий день місяця. Відсутність вищенаведеної плати у розрахунку суттєво зменшує результат розрахунку та вводить в оману споживача.

Реальна процентна ставка за кредитним договором 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року розрахована відповідно до вимог п. 3.3 Постанови Правління Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» складає 77,76 відсотка річних що більш ніж в два рази перевищує розмір реальної процентної ставки зазначеної у тарифах на обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa класичний» що затверджені Рішенням Тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта», протокол №16 від 03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року.

У зв'язку з тим що до укладання договору ОСОБА_2 не було надано інформації про сукупну вартість кредиту та вартість сукупних послуг, а також на момент укладання кредитного договору він не містив детального розпису загальної вартості кредиту, не містив детального графіку погашення кредиту в якому має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом та в додатку до кредитного договору зазначена неправдива інформація про розмір реальної ставки за кредитом ОСОБА_2 не мала змоги на момент підписання кредитного договору оцінити реальну вартість наданої їй послуги.

Також що суперечать закону є і окремі пункти Кредитного договору.

Так пунктом 1.2. тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa класичний» що затверджені Рішенням Тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта», протокол №16 від 03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року передбачена плата за обслуговування кредитного залишку у розмірі 2,99 відсотка від суми використаних кредитних коштів.

Даний пункт кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року суперечить нормам ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 5 ст. 1 та ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а саме не конкретизований об'єкт зобов'язання та не визначенні його суб'єкти. Виходячи зі змісту пункту 1.2. тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa класичний» що затверджені Рішенням Тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта», протокол №16 від 03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року не зрозуміло які саме дії має здійснювати банк на користь споживача та не зрозуміло саме за що споживач повинен сплачувати комісію.

Тобто в даному конкретному випадку обслуговування кредитної заборгованості не є послугою яку кредитор має здійснювати на користь споживача а споживач в свою чергу має сплачувати комісію за надану йому послугу, а є діями які банк зобов'язаний здійснювати для обслуговування наданої ним послуги, в даному випадку кредитної лінії (наприклад - відображення на відповідних балансових рахунках заборгованості, формування резервів, розрахунок фінансового стану клієнта, нарахування відсотків та контроль за їх сплатою та ін.).

Надання послуг банком клієнту неможливе без здійснення певних дій по обслуговуванню наданих ним послуг тому як ці дії регламентовані чинним законодавством України тому банк здійснює ці дії для того щоб мати можливість вести діяльність та отримувати прибуток, з чого випливає що банк здійснює ці дії на власну користь.

В зустрічному позові ОСОБА_2 просить визнати вище зазначений договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки недійсним.

09.08.2012р ухвалою Якимівського районного суду позов Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» в інтересах якого діє Романченко Алла Станіславівна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» в інтересах якого діє Романченко Алла Станіславівна про визнання кредитного договору недійсним об'єднані в одне провадження.

Представник позивача по первісному позову, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання не зьявився про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень на зустрічний позов не надав.

Відповідачка по первісному позову ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, надала заяву в якій просила розглядати справу без її участі, також вказала, що позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» не визнає в повномуобсязі, позовні вимоги викладені в зустрічній позовній заяві підтримує, просить їх задовольнити.

У відповідності до ст. 197 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, т.я. були підстави для проведення розгляду справу без участі сторін.

Під час судового засідання були вивчені наступні докази по справі :

- Договір на відкриття карткового рахунку, укладений між сторонами та документи до нього( а.с.5-9)

- Розрахунок заборгованості ( а.с.12)

- Статут ПАТ «Дельта Банк» (а.с.13)

- Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Дельта Банк» ( а.с.15)

- Розрахунок реальної процентної ставки за договором номер 013-07063-271107 від 27.11.2007 (а.с.31)

Таким чином судом було встановлено:

27.11.2007 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 013-07063-271107 згідно умов якого позивач відкрив відповідачу картковий рахунок. Відповідач станом на 14.05.2012 р. порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Станом на 14.05.2012 за Відповідачем по укладеному з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» Кредитному договору № 013-07063-271107 від 27.11.2007 року рахується заборгованість на загальну суму 7625,03 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором не може бути задоволений у повному обсязі.

Так п. 1.2 тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classic що є невід'ємною частиною кредитного договору №013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року є таким що не відповідає ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України та ч.17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання це дія однієї особи на користь другої. Відповідно до ч.17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, однак в вищезазначеному договорі не визначені суб'єкти та об'єкти зобов'язань, не вказано що саме розуміється під терміном обслуговування кредитного залишку, тобто не визначено яку саме послугу банк надає споживачу та за яку саме послугу споживач має сплачувати комісійну винагороду. Відповідно до абзацу 10 Листа Національного Банку України N 40-117/2093-6134 від 16 червня 2009 року «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» у зобов'язанні мають бути чітко визначені його суб'єкти та конкретизований його об'єкт. Відсутність або невизначеність (недостатня визначеність) зазначених елементів зобов'язання може бути підставою для оспорювання (або невизнання) факту виникнення зобов'язальних відносин. У разі декларування банком у договорі зі споживачем будь якої послуги, споживач має право не тільки знати в деталях предмет задекларованої послуги, а також отримати зазначену послугу належної якості. Також суд бере до уваги що ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» де встановлений вичерпний перелік послуг, які банки мають право надавати споживачу, обслуговування кредитного залишку також не є послугою у розумінні вищенаведених законів. Враховуючи вищенаведене суд, дійшов до висновку що задеклароване у вищенаведеному договорі обслуговування кредитного залишку не є послугою а є саме діями які банк зобов'язаний здійснювати на підставі чинного законодавства для обслуговування наданої їм послуги, в даному випадку кредитної лінії, а саме: визначає клас позичальника та формує резерви під кредитну заборгованість виходячи з класу позичальника (Постанова Правління Національного Банку України від 06.07.2000р. №279 «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 р. за N 474/4695), супроводжує кредитну заборгованість, обліковує заборгованість споживача, відображає на відповідних балансових рахунках кредиторську заборгованість, нараховує відсотки за користуванням кредиту (Постанова Правління Національного Банку України від 18.06.2003 N 255 «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» яка Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 липня 2003 р. за N 583/7904), відкриває поточні рахунки та здійснює контроль за їх належним використанням (Постанова Правління Національного Банку від 12.11.2003 N 492). Встановлення платежів, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо) заборонене п. 3.6 Постанови Правління Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Беручи до уваги вищенаведене та те що банки України листами Національного Банку України N 18-112/219-637 від 19 січня 2001 року «Про застосування в банківській діяльності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів»» та N 40-117/2093-6134 від 16 червня 2009 року «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» були попереджені про необхідність врахування банками у своїй кредитній політиці вимог Закону України «Про захист прав споживачів» суд дійшов до висновку що п. 1.2 тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classic що є невідємною частиною кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року є недійсним у відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК.

Суду необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Відповідно до розрахунку ціни позову що є додатком до позовної заяви ПАТ «ДельтаБанк» до ОСОБА_2, відповідачем за первісним позовом за час дії кредитного договору номер 013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року було сплачено у рахунок погашення комісії за обслуговування кредитного залишку на користь ПАТ «ДельтаБанк» 1651,64 гривень (а.с.12 колонка 12 таблиці розрахунків). До цієї суми, за думкою суду, слід застосувати наслідки недійсності правочину, тобто стягнути вказану суму з ПАТ «ДельтаБанк» на користь ОСОБА_2 1651,64 гривень.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги по первісному позову необхідно задовольнити частково в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту 2421,30 грн, заборгованості за відсотками 2015,64 грн., пеню у розмірі 225 грн. а всього на суму 4661,94 грн, а зустрічний позов задовольнити частково та визнати кредитний договір в частині виплат за обслуговування кредитного залишку - 2.99% суми використання кредитних коштів (п.1.2 тарифів на обслуговування платіжних карток) недійсним.

В зв'язку з тим, що позовні вимоги задовольняються частково (приблизно 61%), то у відповідності до ст.. 88 ЦПК України суд дійшов до висновку про необхідність стягнення судових витрат з відповідачки по первісному позову на користь позивача частково на суму 130,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ч. 1 та ч. 3 ст. 215, п.1 ст. 216 ЦК України, ч.17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки 013-07063-271107 від 27 листопада 2007, ст.ст.10, 11,88,215-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає АДРЕСА_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» (р/р № 26257900994199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору; тіло кредиту 2421,30 грн., заборгованість за відсотками 2015,64 грн. пеня 225,00 грн. на загальну суму 4 661,94 (чотири тисячі шістсот шістдесят одну гривню 94 копійок) грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» (р/р 6499100199, МФО 380236.ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) судовий збір у розмірі 130.90 грн.

4. Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору недійсним, задовольнити частково.

5. Визнати п. 1.2 додатку №1 «тарифи на обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa класичний»» що є невід'ємною частиною договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки №013-07063-271107 від 27 листопада 2007 року - недійсним.

5. Застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» (р/р 6499100199, МФО 380236.ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 1651,64 (одна тисяча шістсот п'ятдесят одну гривню 64 копійки) грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:В. В. Маврешко