Рішення № 25996139, 12.09.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

12.09.2012

Провадження №2/0519/2590/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Бюро судових експертиз»про визнання дій експерта неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ПП «Бюро судових експертиз», в якому просить визнати неправомірними дії експерта ОСОБА_2 при складанні висновку по проведенню будівельно-технічної експертизи від 18.02.2000 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ПП «Бюро судових експертиз»експертом ОСОБА_2 в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою 18.02.2000 року зроблений висновок за результатами будівельно-технічної експертизи, яким встановлено, що є зсуви кордону його ділянки НОМЕР_1 в бік ділянки НОМЕР_2 на 0,45м, а також те, що його гараж заходить на 0,05м на ділянку НОМЕР_2, що не відповідає вимогам ДБН 79-92 «Жилі будинки для індивідуальних забудовників України». 15.02.2010 року спеціалістом 1 категорії відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради ОСОБА_5 за участю головного спеціаліста відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради ОСОБА_6 була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства України ОСОБА_7 по АДРЕСА_1. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_7 самовільно зайняла та використовує частину земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови, що відноситься до домоволодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 під паркан та город, площею 0,00252га, без правовстановлюючих документів в порушення ст..125 Земельного Кодексу України. По даному факту складені відповідні акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.02.2010 року та припис №17/2010 від 15.02.2010 року. Таким чином, позивач просить визнати дії експерта ПП «Бюро судових експертиз»ОСОБА_2 при складанні висновку за результатами будівельно-технічної експертизи від 18.02.2000 року направомірними, оскільки він був складений з порушенням, експертом не було перевірено наявність правовстановлюючих документів у власника земельної ділянки НОМЕР_2 по АДРЕСА_2, внаслідок чого неправильно проведені заміри земельних ділянок.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених у позові підстав та додатково пояснив, що у договорі забудови вказані однакові розміри ділянки НОМЕР_2 по всій ширині -17,5м, власником вищезазначеної ділянки порушується його право користування земельною ділянкою.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що висновок експерта є лише доказом у справі, який суд оцінює поряд з іншими доказами. В ході розгляду цивільної справи, в рамках якої була проведена будівельно-технична експертиза, сторони були ознайомлені з висновком, ніяких порушень виявлено не було. На момент проведення експертизи наявність правовстановлюючих документів, а саме державного акту на землю, не була обов'язковою.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши представлені в справі докази, вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «Бюро судових експертиз»експертом ОСОБА_2 в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою 18.02.2000 року зроблений висновок за результатами будівельно-технічної експертизи, яким встановлено наявність зсувів кордону ділянки НОМЕР_1 в бік ділянки НОМЕР_2 на 0,45м, а також те, що гараж, розташований на ділянці НОМЕР_1, заходить на 0,05м на ділянку НОМЕР_2, що не відповідає вимогам ДБН 79-92 «Жилі будинки для індивідуальних забудовників України».

15.02.2010 року спеціалістом 1 категорії відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради ОСОБА_5 за участю головного спеціаліста відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради ОСОБА_6 була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства України ОСОБА_7 по АДРЕСА_1. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_7 самовільно зайняла та використовує частину земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови, що відноситься до домоволодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 під паркан та город, площею 0,00252га, без правовстановлюючих документів в порушення ст..125 Земельного Кодексу України. По даному факту складені відповідні акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.02.2010 року та припис №17/2010 від 15.02.2010 року.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Бюро судових експертиз»про визнання неправомірними дій експерта ОСОБА_2 при складанні висновку будівельно-техничної експертизи від 18.02.2000 року.

Однак ця вимога сама по собі не породжує, не змінює та не припиняє будь-яких правовідносин відносно сторін по даній справі або інших осіб. Тобто між сторонами по данній справі відсутній спір про право.

Крім того, позивачем було застосовано непередбачений чинним законодавством спосіб захисту своїх прав при зверненні до суду із позовною заявою про визнання неправомірними дій експерта ПП «Бюро судових експертиз» ОСОБА_2 Стаття 16 Цивільного кодексу України не передбачає такого способу захисту своїх прав як визнання неправомірними дій експерта.

Також слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 57 ЦПК доказами по цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні, поряд з іншим, встановлюються на підставі висновків експертів.

Згідно ст. 143 ЦПК України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, а відповідно до п.4 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом процесуальних документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом). Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з обовязковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.

Згідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів .

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З наданих суду матеріалів справи вбачається, що проведення судової будівельно-техничної експертизи було призначено ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Таким чином, перевірка належності та допустимості висновку судової будівельно-техничної експертизи від 18.02.2000 року повинна була здійснюватися суддею при розгляді вищезазначеної цивільної справи, а не шляхом подачі до суду окремої позовної заяви, тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки відповідачем його право користування належною йому земельною ділянкою не порушується, а обраний ним спосіб захисту права є невірним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 15, 16, 57, 143, 212 ЦК України, ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства «Бюро судових експертиз»про визнання дій експерта неправомірними відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Турченко