Ухвала суду № 25993463, 17.09.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

17.09.2012

Провадження № 2/403/2735/2012

Справа № 403/4952/12

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2012 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 27 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/1969/5/07130, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 21 172, 28 доларів США, строком дії до 26 листопада 2014 року включно. Відповідач зобов'язався своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обов'язки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача станом на 15 лютого 2012 року заборгованості в сумі 181 460 гривень 26 копійок, а також судових витрат (а.с. а.с. 4 -7).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 50).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, у розумінні, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. 49).

Суд відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд розглядає справу, у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 27 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/1969/5/07130, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 21 172, 28 доларів США з виплатою процентної ставки 10, 99 % річних, строком користування до 26 листопада 2014 року включно (а.с. а.с. 8 -10).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти.

Дотепер відповідач не виконує свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 15 лютого 2012 року заборгованості в сумі 22 716, 61 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07 березня 2012 року еквівалентно 181 460 гривень 26 копійок, з урахуванням відсотків та пені відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

- заборгованість по тілу кредиту -15 342, 57 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 122 556 гривень 44 копійки;

- заборгованість по відсоткам -3 266, 70 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 26 094 гривні 39 копійок;

- пеня за прострочення кредиту -2 529, 13 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 20 202 гривні 69 копійок;

- пеня за прострочення відсотків -1 578, 21 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 12 606 гривень 74 копійки.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також договором про надання кредиту № 014/1969/5/07130 від 27 листопада 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов'язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов'язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 07 березня 2012 року за укладеним кредитним договором в сумі 181 460 гривень 26 копійок.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 1 814 гривень 60 копійок.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, який сплачувався за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 107 гривень 30 необхідно відмовити, оскільки ухвалою суду від 12 квітня 2012 року ПАТ «Ерсте Банк» було відмовлено у задоволенні цієї заяви (а.с. 38).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57 - 60, 88, 169, 197, 208, 209, 212 -215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ 34001693) заборгованість за кредитним договором № 014/1969/5/07130 від 27 листопада 2007 року в сумі: заборгованість по тілу кредиту -122 556 гривень 44 копійки; заборгованість по відсоткам -26 094 гривні 39 копійок; пеня за прострочення кредиту -20 202 гривні 69 копійок; пеня за прострочення відсотків -12 606 гривень 74 копійки; судовий збір в сумі 1 814 гривень 60 копійок, разом -183 274 гривні 86 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя М.М. Бібік