Рішення № 2599269, 05.03.2008, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-532

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2008 року Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі судді Білюнас В.Ю., при секретарі Іваненкової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алло”, за участю 3-тій особи: відділу по захисту прав споживачів Ялтинської міської ради про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Алло”, 3-тя особа відділ по захисту прав споживачів про розірвання договіру купівлі-продажи, та стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 серпня 2007 року позивачка предбала у магазині « Алло» мобільний телефон Nokia 7360 вартістю 649 гривень, сплативши повністю всю суму віртісті товару. Однак з перших днів експлуатації телефону в ньому проявлялися дефекти - була відсутня активізація дисплея, тому що телефон в течі проміжку часу відключався. У період гарантійного строку вона звернулась в магазин « Алло» і телефон був прийнятий на перевірку, було проведене тестування мобільного телефону та після повернення не був зроблен запис про гарантійний ремонт. Вона на цій підставі відмовилась брати цей телефон, звернулась у магазин з проханням заміни телефону та одержала відмову.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що тому що одержан висновок з сервісного центру про те, що дефект на телефоні не проявляється , тому відмовили відповідачці у поверненні суми сплаченої позивачем за телефон.

Представник 3-тьої особи у судове засідання не з'явився, сповіщен належним чином та своєчасно .

Суд дослідивши матеріали справи , вислухавши сторони приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах:

У відповідності зі ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції; відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності до ч.1 ст.1209 ЦК України, продавець, виготовлювач товару зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну фізичній особі в слід конструктивних, технологічних, рецептурних і інших недоліків товарів, робіт, а так само недостовірної або недостатньої інформації про їх. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої провини, а так само від того, чи перебував потерпілий з ними в договірних відносинах.

Згідно з п.3 ст.8 ЗУ «Про захист прав споживачів», вимоги споживача пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Судом встановлено, що позивач придбала 14 серпня 2007 року у магазині « Алло» мобільний телефон Nokia  7360 вартістю 649 гривень. ( а.с.5)

Коли зазначений телефон вийшов із строю, а саме 23 серпня 2007 року, позивачка написала заяву, у якій просила, відшкодувати їй вартість товару неналежної якості, чи замінить товар на якісний (а.с.7). Позивач звертався до адреси відповідача з письмовими заявами 23.08.07 р.,12.09.2007 року та 19.09.2007 року . ( а.с.6,10)

Відповідач надавав на адресу позивача відповідь, вказуючи , що телефон не містить істотних недоліків, як і недоліків взагалі, посилаючись на відсутність суттєвих недоліків, приймати до уваги висновок сервісного центру „Равіс” про технічний стан телефону від 19.09.2007 року ( а.с.9-10)

У такому випадку суд вважає , що відповідач на звернення позивача від 19.09.2007 року належним чином не прореагував.

Крім того судом також встановлено, що у встановлений 14 денний строк телефон відремонтований не був як і не був замінений на аналогічну модель, після чого позивачка 19 вересня 2007 року звернулась до відповідача з заявою у якій просила повернути гроші за товар неналежної якості, яке було отримано відповідачем 19 вересня 2007 року (що підтверджується печаткою відповідача) на яке вона отримала відповідь, що її вимоги не належать задоволенню, тому що недолік не суттєвий. Відповідач не виконав вимоги споживача, у зв'язку з чим останній 21 листопада 2007 року звернувся з позовом до суду.

ч.1 ст.8 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Істотним недоліком відповідно до цього ж закону є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до п.6 ст.8 ЗУ «Про захист прав споживачів», за наявності товару вимоги споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

В судовому засіданні встановлено, що домовленості між сторонами не існувало, тому суд вважає, що на правовідносини між сторонами розповсюджується 14 добовий строк, встановлений п.6 ст.8 Закону«Про захист прав споживачів».

Таким чином, оскільки телефон перебував у відповідача понад 14 діб, суд вважає недоліки істотними, що дає підстави для задоволення вимог про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ст. 10 і ст.60 ЦПК України, кожна зі сторін повинна надавати суду докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

На відповідачі лежить тягар доведення обставин, які звільняють від відповідальності, однак доказів того, що, незважаючи на затримку понад 14 днів, недоліки телефону не є істотними, відповідач суду не надав.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки зі споживачем проводяться виходячи з вартості товару на годину його купівлі, що встановлено п.3 ст.9 ЗУ«Про захист прав споживачів» .

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України « Про захист прав споживачів » продавець зобов'язаний передати споживачу продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію .

Згідно ст. 8 Закону України « Про захист прав споживачів » у випадку виявлення у течі встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виготовлювача товару ( продавця) або фальсифікації товару , підтверджених при необхідності висновком експерта , споживач у порядку та у строки , установлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил або договору , має право за своїм вибором вимогати від продавця або розірвання договору та повернення сплаченої суми грошової за товар , або вимагати заміни на такий же товар, або аналогічний із числа наявного у продавця товара .

Суд приходить до висновку , що в порушення вищевказаного закону відповідач відмовив позивачеві як в обміні , так і в поверненні грошової суми , сплаченої за телефон неналежної якості.

Вартість телефону на час його купівлі складає 649 гривень, які та підлягають поверненню позивачу шляхом стягнення з відповідача.

У відповідності до ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд вважає за можливе задовольнити позов в частині відшкодування моральної шкоди, але зі зменшенням розміру моральної шкоди.

 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок порушення прав.

У чинність ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її заподіяла, при наявності провини.

Під моральною шкодою, як слідує з Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди», варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб».

Для стягнення моральної шкоди необхідна наявність наступних підстав: наявність моральної шкоди, протиправна поведінка того хто заподіяв шкоду, причинний зв'язок між шкодою й протиправним поводженням того хто заподіяв шкоду, провина.

Суд вважає, що позивач випробовує незручності, моральні страждання, тому що не має задоволення від придбаної речі. Крім того, через нерозв'язання спірної ситуації позасудовим способом, негативним відношенням з боку відповідача, позивач перебуває в стресовому стані, що негативно позначається на його настрої, психологічному та фізичному стані. Було порушено звичайні життєві зв'язки позивача, він витрачав свій особистий час на звернення за юридичними консультаціями, випробовував приниження людської гідності у зв'язку з неможливістю захистити порушене право споживача, що потребувало додаткових зусиль для організації життя.

Неправомірність дій відповідача по несвоєчасну виконанню вимог споживча встановлена в судовому засіданні.

Між неправомірними діями відповідача й моральною шкодою, заподіяною позивачу, існує причинно-наслідковий зв'язок. Якби відповідач своєчасно виконав вимоги про заміну домашнього кінотеатру, то для позивача не наступили б шкідливі наслідки морального характеру.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог позивача, характер діянь відповідача, що неправомірно порушив права позивача, моральні страждання позивача, глибину, ступінь і тривалість щиросердечних страждань, погіршення його життєвих можливостей, а так само вимоги розумності та справедливості. З урахуванням усіх обставин у справі, суд вважає за можливе визначити розмір моральної шкоди в сумі 500 гривень і стягнути їх з відповідача на користь позивача.

Судові витрати суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 14, 24 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 року, ст. ст.10, 60, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,

ВИРИШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону марки “NOKIA” моделі 7360, укладений 14 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Алло”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ Алло”( м. Дніпропетровськ, вул.. Юдіна,6, р/р 26006233240100 ДОД «Райффайзенбанк Аваль МФО 305653 код ЄДРПОУ 30012848) на користь ОСОБА_1 649 гривень матеріальній збиток , в рахунок відшкодування морально шкоди - 500 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень, а всього 1179 гривень (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ Алло” на користь держави судовий збір 51 (п'ятдесят одну) гривню.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ -