Рішення № 25992059, 14.08.2012, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

14.08.2012

Рішення

Іменем України

14 серпня 2012 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленка І.В.при секретаріКоденко К.В.за участю:

представника позивача Крайнік Т.В.

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором

встановив:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(далі -ТОВ «ОТП «Факторинг Україна») звернулося до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом про стягнення у солідарному порядку з відповідачів заборгованості за кредитним договором в сумі 26519,76 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 211884,93 грн. та 773379,95 грн. пені, що разом становить 985264,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.05.2006 між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство «ОТП БАНК», а в подальшому став позивач, і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір за № ML-400/101/2006 на умовах якого остання для споживчих цілей отримала кредит в іноземній валюті в сумі 32000,00 дол.США із фіксованою процентною ставкою за користування кредитом 11 відсотків річних. Кредит надано строком до 24.05.2016. У забезпечення виконання даного договору між позивачем та відповідачем -ОСОБА_4, укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 25.05.2006, який зареєстровано в реєстрі за № 1342, та у якості додаткового забезпечення між банком та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки від 25.05.2006. за № SR-400/139/2006.

У встановлений кредитним договором строк грошові зобов'язання відповідач не виконує внаслідок чого, станом на 03.02.2012 виникла заборгованість загальна сума якої в гривневому еквіваленті склала 985264,88 грн., що стало причиною звернення до суду з позовом про її стягнення з відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала в частині основної заборгованості, в іншій частині вимог просила відмовити. Одночасно просила врахувати значний розмір штрафних санкцій, які просить стягнути позивач, та те, що вона і інший відповідач, який є поручителем по кредитному договору, є інвалідами другої групи.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяву про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.05.2006 між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство «ОТП БАНК», а в подальшому на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 та договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010 стало ТОВ «ОТП «Факторинг Україна», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір ML-400/101/2006 на умовах якого відповідач отримала кредит у сумі 32000,00 дол. США строком кредитування до 24.05.2016, із відсотковою ставкою за користування кредитом 11,00 відсотків річних (пункти 2, 3 кредитного договору).

Згідно із умовами кредитного договору відповідач зобов'язалася повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24.05.2016 у розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту та відсотків, що є додатком до договору (пункт 1.5 кредитного договору).

Отримання відповідачем кредиту та його часткове погашення підтверджується заявами ОСОБА_4 від 25.05.2006 про видачу кредиту та випискою по рахунку, а також поясненнями відповідача, яка пояснила, що грошові зобов'язання по кредитному договору не виконує з січня 2008 року, тому що істотно змінився курс дол.США відносно гривні .

Зобов'язання за кредитним договором забезпечені договором іпотеки № PCL-400/243/2006 від 25.05.2006, який укладено між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» і ОСОБА_4, та договором поруки № SR-400/139/2006 від 25.05.2006, який укладено з відповідачем ОСОБА_5

Судом встановлено, що станом на 03.02.2012 заборгованість відповідача по кредиту склала 24330,66 дол.США, процентам -2189,10 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 211884,93 грн., та 773379,95 грн. пені, нарахованої згідно із підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 кредитного договору. У гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату (100 дол. США = 798,97 грн.) заборгованість по кредиту та процентам складає 211884,93 грн., а з урахування пені -985264,88 грн.

Про порушення зобов'язань перед банком та дострокове погашення кредиту і сплату інших платежів, передбачених кредитним договором, позивач на адресу відповідачів направляв досудові вимоги від 11.02.2009 №№ 09-1-481, 09-1-482, які залишені без виконання.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи доведення представником позивача порушення відповідачем ОСОБА_4 грошових зобов'язань по кредитному договору, що останньою не заперечувалося, та розмір заборгованості по кредиту і процентам, суд вважає позов в цій частині обгрунтованим.

Щодо стягнення пені, розмір якої складає 773379,95 грн., то вказаний розмір пені підлягає зменшенню на підставі наступного.

При розгляді справи відповідач ОСОБА_4 просила зменшити розмір пені, посилаючись на значне перевищення розміру штрафної санкції над основною заборгованістю, а також просила врахувати, що вона та інший відповідач є інвалідами 2 групи.

За таких обставин, враховуючи роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, які наведено у пункті 27 постанови від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд вважає на підставі частини третьої статті 551 ЦК України зменшити розмір пені до 3000,00 грн.

У зв'язку із цим, розмір стягнення за кредитним договором в гривневому еквіваленті становитиме 214884,93 грн. (211884,93 + 3000,00).

У ході судового розгляду справи встановлено, що зобов'язання за кредитним договором забезпечені договором поруки № SR-400/139/2006 від 25.05.2006, який укладено з відповідачем ОСОБА_5, відповідно до якого останній зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за повне і своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань (пункти 1.1, 12 договору поруки).

Відповідно до статті 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого порукою встановлені статтею 554 цього Кодексу. Відповідно до цієї норми у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (частина перша). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга).

У зв'язку із цим, суд приходить до висновку про правомірність вимог в частині покладення на відповідачів солідарної відповідальності.

За встановлених судом обставин та враховуючи те, що відсутність коштів у боржника не є підставою звільнення від виконання грошових зобов'язань, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору в загальній сумі 214884,93 грн. (211884,93 + 3000,00).

Щодо стягнення на користь позивача судового збору, розмір якого пропорційно задоволеному позову складає 701,74 грн., то враховуючи, що відповідачі є інвалідами 2 групи, у зв'язку із чим на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»звільнені від його сплати, тому у відповідності до статті 88 ЦПК України вказані судові витрати необхідно віднести за рахунок держави

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 -214 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 (іден.номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (іден.номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору від 25.05.2006 № МL-400/101/2006, яка складається із 24330,66 дол.США заборгованості по кредиту, 2189,10 дол. США -процентів та 3000,00 грн. пені, що у гривневому еквіваленті в загальній сумі становить 214884,93 грн.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати з сплати судового збору в розмірі 701,74 грн. віднести за рахунок держави.

У іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Коваленко

Повний текст рішення

підписано 15.08.2012.