Ухвала суду № 25990580, 06.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14662/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Сімонишиної Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», Приватного підприємства «Охторг»про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», Приватного підприємства «Охторг»про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином. В обґрунтування наведених вимог позивач посилався на Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, та зазначає, що договір поставки № 28/1 від 15 лютого 2010 року та договір відступлення права вимоги від 1 березня 2010 року укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства в цілому, при наявності умислу у обох сторін правочину, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»та Приватного підприємства «Охторг», в зв'язку з чим правочини мають бути визнані недійсними (нікчемними) у відповідності до частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України, та до нього мають бути застосовані наслідки, передбачені статтею 228 Цивільного кодексу України. Просив суд стягнути з Приватного підприємства «Охторг»суму в розмірі 364 800 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»вартість товару у розмірі 364 800 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва за результатами проведеної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року складено акт від 25 лютого 2011 року № 116/1-23-30-30383448, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега»: - підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега»занижено суму податку на додану вартість на суму 2 517 580 грн., в тому числі по періодах: за березень 2010 року в сумі 809 484 грн., за квітень 2010- року в сумі 766 451 грн., за травень 2010 року в сумі 769 435 грн., за червень 2010 року в сумі 172 210 грн.; - абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега»занижено податок на прибуток в загальній сумі 2 135 119 грн. в тому числі за півріччя 2010 року в сумі 2 135 119 грн.; - підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подано декларацію з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2010 року та податку на прибуток за І квартал 2010 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» з Приватним підприємством «Охторг»н осять характер нікчемного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2010 року між Приватним підприємством «Охторг», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега», як покупцем, укладено договір поставки № 28/1, за умовами якого постачальник зобов'язується на замовлення покупця поставити та передати у власність товар /автохімія, автокосметика, автотовари/, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його вартість на умовах даного договору.

1 березня 2010 року між Приватним підприємством «Охторг», як цементом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрземстрой», як цесіонарієм, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега», як боржником, укладено договір про відступлення права вимоги, який спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, цементом цесіонареві права вимоги, належного цементові, в яких цесіонарій стає кредитором боржника за договором № 28/1 від 15 лютого 2010 року, укладеного між цементом та боржником, на суму 15 105 475,66 грн.

В акті перевірки зазначено, що правочини, укладені між ПП «Охторг» та ТОВ «Омега»відповідно до частин першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, укладені з порушенням вимог, встановлених статтями 203 та 228 Цивільного кодексу України, а тому є нікчемними та укладені з метою, що завідома суперечить інтересам держави та суспільства.

До вказаного висновку позивач дійшов з тих підстав, що у ПП «Охторг» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах від його імені та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. В акті вказано про те, що зазначені обставини свідчать про відсутність наміру у ПП «Охторг»створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Також в акті перевірки зазначено, що така угода носить фіктивний характер, тому ТОВ «Омега»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан діяльності ПП «Охторг», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та відповідність виду господарської діяльності.

Також в акті перевірки вказано, що в постанові Головного слідчого управління МВС України від 14 січня 2011 року про призначення позапланової перевірки ТОВ «Омега» з питань правових взаємовідносин з ПП «Охторг» зазначено, що досудовим слідством у кримінальній справі № 24-162, яку порушено за ознаками складів злочинів, передбачених частиною першою статті 358, частиною п'ятою статті 191, статті 15, частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 209, статтею 205 Кримінального кодексу України за фактами підробки документів податкової звітності, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, внаслідок яких спричинено велику матеріальну шкоду державі, привласнення майна в особливо великих розмірах, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів, встановлено, що невстановленими особами з метою привласнення майна в особливо великих розмірах, здійснення незаконних операцій з переводу безготівкових коштів у готівку з метою прикриття незаконної діяльності створено ряд юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності, до числа яких також відноситься ПП «Охторг».

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі № 2а-11765/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000312330 від 18 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Омега»за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»на суму 2 669 068,75 грн. та № 000302330 від 18 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Омега» за платежем «податок на додану вартість»на суму 3 147 485 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що факт виконання договору поставки від 15 лютого 2010 року та договору про відступлення права вимоги між ТОВ «Омега», ПП «Охторг» та ТОВ «Укрземстрой»підтверджуються трьохстороннім актом звірки взаєморозрахунків, а також видатковими накладними та податковими накладними, копіями банківських виписок про оплату товару ТОВ «Укрземстрой», копіями банківських виписок на оплату товару від ТОВ «Ексіст Україна», копіями банківськими виписок на оплату складських приміщень, копіями договорів, укладених з перевізниками (експедиторами) та актами виконаних робіт.

Також в рішенні зазначено, що на підтвердження факту здійснення перевезення товару за договорами № 28/1 від 15 лютого 2010 року та № 0209/1 від 2 лютого 2009 року позивачем надано договір № 24/1К2/2009-83 від 2 лютого 2009 року з ТОВ «Рабен Україна»та складені до нього акти здачі-приймання робіт та податкові накладні, договір на транспортне обслуговування від 1 червня 2009 року, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зі складеними до нього актами виконаних робіт та договорів № 1/10 від 1 січня 2010 року, укладений з ПП «Процун»зі складеними до нього актами виконаних робіт та вказано про те, що подальше використання ТОВ «Омега» отриманого товару підтверджується у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Ексіст Україна», що підтверджуються видатковими накладними, актом звірки взаєморозрахунків та податкомиви накладними.

Крім того, в рішенні вказано про те, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про реальність та товарність укладених, між ПП «Охторг» та ТОВ «Омега» договору поставки № 28/1 від 15 лютого 2010 року та договору від 1 березня 2010 року про відступлення права вимоги.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 11 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.