Ухвала суду № 25986978, 11.09.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.09.2012 Справа № 18/1538/12

по заяві Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі, 39500, вул. Леніна, 81, м. Карлівка, Полтавської області

до Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", вул. Комарова, 21, м. Карлівка, Карлівського району, Полтавської області, 39500, код ЄДРПОУ 03585745

про визнання банкрутом

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від кредитора: Кравцов В.В. дов.№2281/01-47 від 17.05.2012р.

від боржника: не з'явився

Розглядається заява УПФУ в Карліувському районі про визнання банкрутом Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Розглянувши матеріали справи №18/1538/12, заслухавши представника кредитора, встановив:

Ухвалою господарського суду від 07.08.2012р. порушено провадження у справі №18/1538/12 про визнання банкрутом Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" в порядку, передбаченому ст.52 Закону, ініціюючого кредитора зобов'язано надати суду належний розрахунок безспірних вимог до боржника, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджуючий відсутність боржника за місцезнаходженням, докази відсутності у боржника нерухомості, автотранспорту, техніки та земельних ділянок.

Кредитор, звертаючись із заявою про визнання боржника банкрутом виходив з того, що згідно повідомлення державного реєстратора 25.07.2012р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію щодо відсутності Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" за вказаною адресою. Крім того, кредитор у своїй заяві зазначає, що боржник не звітується до податкових органів більше року.

Як вбачається з наданих документів згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №160859 запис 1 зазначено, що станом на 22.08.2012р. статус відомостей про юридичну особу боржника: не підтверджено. Довідка Карлівської МДПІ №1330/10/18-203 від 27.07.2012р. підтверджує, що боржником останні звіти були подані 21.04.2011р., 20.07.2011р., 13.07.2011р., 06.05.2011р.

Зазначені докази не можуть визнаватися належними доказами для продовження провадження у справі про банкрутство згідно ст. 52 Закону за наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Статтею 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, як це передбачено ст. 2 ГПК України.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 2 ГПК України та ч.2 ст. 6 Закону господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника.

Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.

Згідно частини 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону, яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою (даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01.06.2010р. у справі №49/29-б).

За наявності будь-якої з підстав передбачених ст. 52 Закону кредитор може подати заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Згідно з частиною першою ст. 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, лише факт внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням може слугувати доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням (Постанова ВСУ від 22.05.2007 року № 21/19-06-518). Така ж правова позиція викладена у п.105 постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство".

Таким чином, належним доказом, що підтверджує відсутність боржника за його місцезнаходженням може слугувати Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням про відсутність підприємства за його місцезнаходженням. Таких доказів суду не представлено.

Крім того, повідомлення Карлівської МДПІ №1330/10/18-203 від 27.07.2012р. про те, що боржником останні звіти були подані 21.04.2011р., 20.07.2011р., 13.07.2011р., 06.05.2011р. не підтверджує, що підприємство не звітується до податкових органів протягом року.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно п.8.2 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 року, у разі, якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених ст.1 та ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство підлягає припиненню.

Припинення провадження у справі про банкрутство з цих підстав не перешкоджає повторному зверненню з заявою про порушення справи про банкрутство за наявності встановлених Законом ознак неплатоспроможності.

Отже, провадження у справі необхідно припинити, керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, як таке, що порушено безпідставно.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладений ухвалою господарського суду від 07.08.2012р.

3. Копію ухвали направити сторонам, державному реєстратору (Карлівській райдержадміністрації), відділу з питань банкрутства ГУЮ у Полтавській області.

Суддя Паламарчук В.В.