Рішення № 25986953, 13.09.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5027/429/2012.

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 25124,51 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача -Паламарчук Т.І., дов. № 496-О від 04.03.2011 р.

Відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за овердрафтовим кредитуванням у сумі 25124,51 грн., у тому числі 9601,63 грн. простроченого кредиту, 9895,65 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, 3954,63 грн. пені та 1672,60 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з Додатком № 7 "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" позивач здійснював овердрафтове обслуговування відповідача, яке полягає в проведенні платежів останнього понад залишок на картковому рахунку в межах кредитного ліміту 10000 грн. зі сплатою обумовлених відсотків за кредитування. При цьому, зазначено в позові, період безперервного користування таким кредитом для відповідача становить не більше 30 днів, протягом цього періоду проценти за кредит нараховуються за встановленими ставками залежно від строку існування непогашеного залишку за кредитом, а у випадку непогашення кредиту починаючи з 31-го дня проценти подвоюються. У позові позивач вказує, що відповідач у передбачений строк зобов'язання з повернення кредиту і сплаті відсотків за користування кредитом не виконав, у зв'язку з чим крім заборгованості за кредитом і відсотками має сплатити пеню та штраф згідно договору та Умов і правил надання банківських послуг.

Провадження у справі порушено ухвалою від 16.07.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 26.07.2012 р., ухвалою від 26.07.2012 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 13.09.2012 р. у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням відзиву на позов.

Після відкладення розгляду справи відповідач в судове засідання 13.09.2012 р. не з'явився причини неявки не повідомив, не направив до суду свого представника та не подав відзив на позов, що, втім, не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідача належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання (а.с. 43,61).

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2012 р. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

14 вересня 2006 року Приватбанком (правонаступником якого є позивач, а.с. 12) і приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку № сv04ае на невизначений строк, на умовах якого Банк зобов'язався відкрити Клієнту (відповідачеві) поточний рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснювати їх розрахункове та касове обслуговування, приймати і зараховувати на рахунок Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах, передбачених цим договором (пункти 1.1, 1.2 договору, а.с. 16-19).

Пунктом 2.1.25 зазначеного договору передбачено, що в разі потреби, за вимогою Клієнта, Банк зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта, що передбачає проведення його платіжних доручень та платежів здійснених довіреними особами Клієнта з використанням КПК (корпоративна платіжна картка, п. 2.1.24 договору), понад залишок коштів на поточному (поточних) та картковому (карткових) рахунку (рахунках) Клієнта відкритому в Банку за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання Клієнту овердрафту обумовлюються в Додатковій угоді до Договору банківського рахунка або по окремому договору про надання овердрафтового кредиту на поточний або картковий рахунок, що укладений між Клієнтом і Банком.

У свою чергу відповідач (за текстом договору банківського рахунку № сv04ае Клієнт) зобов'язався, зокрема, здійснювати оплату за виконання Банком операцій і надання послуг за цим договором згідно з тарифами, строками та порядком оплати, передбаченим додатком № 1, та не перевищувати платіжних лімітів, встановлених на КПК, а в разі виникнення перевитрати платіжного ліміту за будь-якою з карток відшкодувати зазначені перевитрати та комісію Банку, обумовлену в тарифах, шляхом внесення коштів на картковий рахунок або шляхом перерозподілу коштів за КПК (пункти 2.2.8, 2.2.12 договору банківського рахунку).

На підставі заяви відповідача від 14.09.2006 р. позивач відкрив приватному підприємцю ОСОБА_1 два рахунки -поточний - № НОМЕР_2, та картковий - № НОМЕР_3, а на підставі Анкети-заяви також випустив на ім'я відповідача і передав йому по акту від 26.01.2007 р. корпоративну платіжну картку (а.с. 24- 26).

02 липня 2007 року сторони підписали Додаток № 7 до договору банківського рахунку № сv04ае від 14.09.2006 р., а саме "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (далі - Регламент, а.с. 30-32).

За умовами вказаного Регламенту Банк зобов'язався за наявності вільних грошових ресурсів здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні до 01.07.2008 року платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта № НОМЕР_3, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього додатка (10000 грн.), шляхом дебетування картрахунку (п. 1.1 Регламенту) з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів (п.1.4 Регламенту).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Регламенту кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до договору терміни. Повне погашення кредиту, простроченої дебіторської заборгованості та нарахованих відсотків відповідно до п. 1.9 Регламенту Клієнт здійснює не пізніше терміну згідно з п. 1.3 Регламенту .

Сплата Клієнтом відсотків за користування овердрафтовим кредитом встановлена пунктами 1.5, 3.1, 3.2, 3.3 Регламенту, відповідно до яких за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта після закриття банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений в розділі 4 цього додатку до договору. В разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом 4.1.1 Регламенту встановлені наступні процентні ставки за користування кредитом:

протягом 1-3 днів - 12%,

протягом 4-7 днів - 14%,

протягом 8-15 днів - 17%,

протягом 16-30 днів - 19%.

У судовому засіданні встановлено і підтверджується відповідними меморіальними ордерами та виписками по особовому рахунку ОСОБА_1, що на виконання взятих на себе згідно з Регламентом зобов'язань позивач надав відповідачеві кредитний ліміт у розмірі 10000 грн. і здійснював овердрафтове кредитування останнього починаючи з 05.07.2007 р. (а.с. 13-15,48-50,51-54).

Цими ж документами підтверджується, що заборгованість відповідача з повернення овердрафтового кредиту станом на 14.01.2009 року становила 9601,63 грн. і не сплачена на день вирішення справи судом. Заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом утворилася в період з 14.05.2009 р. по 01.02.2012 р. і складає 9895,65 грн. (а.с. 13). на підставі

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (параграф 2 глави 71 ЦК) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, які регулюють відносини позики (ст.ст. 1046-1052).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Судовим розглядом справи встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню коштів овердрафтового кредиту і сплаті відсотків згідно з умовами договору банківського рахунку № сv04ае від 14.09.2006 р. та Додатку № 7 "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" від 02 липня 2007 року, його заборгованість по поверненню кредиту на день вирішення справи судом складає 9601,63 грн., а по відсотках за користування кредитом - 9895,65 грн., доказів у спростування наведених позивачем обставин і встановлених судом фактів відповідач не надав, відтак, у зазначеній частині вимог позов підлягає задоволенню.

Належать до задоволення також вимоги про стягнення пені в сумі 3954,63 грн., нарахованої за прострочення сплати кредиту і відсотків за період з 14.01.2009 р. по 01.02.2012 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5.1 Регламенту у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту й інших витрат, винагороди Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Пунктами 5.3 і 5.4 Регламенту встановлено, що нарахування неустойки здійснюється протягом 3-х років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом, а терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту і відсотків за користування кредитом винагороди, неустойки, пені та штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Перевіривши розрахунок пені (а.с. 13), суд встановив, що він зроблений позивачем правильно, з урахуванням умов пунктів 5.1, 5.3 і 5.4 Регламенту, тому в частині стягнення пені позов належить задовольнити.

Вимоги про стягнення штрафу в сумі 1672,60 грн. (500 грн. -фіксована частина, 1172,50 грн. - процентна складова) підлягають задоволенню частково.

Так, Умовами і правилами надання банківських послуг (а.с. 55-58), які регулюють відносини між Банком і Клієнтом по відкриттю і обслуговуванню карткового рахунку Клієнта, а також інших банківських послуг, вказаних у заяві (а.с. 26), і є складовою Договору про надання банківських послуг (а.с. 16-19) передбачено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 120 днів Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (п. 8.6 частини І Умов).

Як видно з розрахунку заборгованості (а.с. 13), позивач визначив процентну складову штрафу з суми 23451,91 грн., до якої включено основний борг за кредитом і відсотками та пеню.

Проте, нарахування штрафу на пеню не охоплюється змістом п. 8.6 Умов і правил надання банківських послуг (у цьому пункті йдеться про грошові зобов'язання) і суперечить ст.ст. 546, 549 ЦК України, оскільки обов'язок боржника сплатити неустойку (штраф, пеню) за невиконання зобов'язання (в т. ч. грошового) не є зобов'язанням у розумінні ст. 509 УК України, а нарахування неустойки на неустойку чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, суд бере до уваги, що одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою ст. 549 ЦК України, частиною шостою ст. 231 ГК України, статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України..

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011, рішення якого у відповідності до ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

У даній справі № 5027/429/2012 укладеними між сторонами договором і додатками до нього передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, тому вимоги щодо штрафу належить задовольнити в частині постійної складової в розмірі 500 грн., а в частині процентної складової -в сумі 974,86 грн. з розрахунку (9601,63 грн. + 9895,65 грн.) х 5%, виключивши з суми, на яку нараховано штраф, пеню в розмірі 3954,63 грн.

Судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість з простроченого кредиту в сумі 9601,63 грн., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9895,65 грн., 3954,63 грн. пені, 1474,86 грн. штрафу та 1596,78 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 13.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 13 вересня 2012 року.

Суддя Т.І.Ковальчук