Постанова № 25986805, 11.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 № 5011-37/5647-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пономаренка Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача - Куракін Ю.В.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» на рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2012 року.

у справі № 5011-37/5647-2012 (суддя: Гавриловська І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна

компанія «Промгаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток»

про стягнення 811882,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року у справі № 5011-37/5647-2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» до Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, ідентифікаційний код 00227560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» (01014, м. Київ, вул. Верхня, 3-5, ідентифікаційний код 37044939) 767395 (сімсот шістдесят сім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 84 грн. основного боргу, 4610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 67 коп. інфляційних нарахувань, 6253 (шість тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 42 коп. трьох річних відсотків, 31622 (тридцять одну тисячу шістсот двадцять дві) грн. 33 коп. пені та 16237 (шістнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 65 грн. витрат на сплату судового збору.

Провадження у справі щодо стягнення частини основного боргу в розмірі 2000,00 грн. припинено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Компанія Росток» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 5011-37/5647-2012 призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 11.09.2012 року представник відповідача не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання колегією суддів відхиляється, оскільки відповідач не обмежений правом наділяти повноваженнями на представництво своїх інтересів інших осіб.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» (постачальник) та ПАТ «Компанія Росток» (покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 83/10 від 15.10.10 р., додаткові угоди до нього № 1 від 10.01.11 р., № 2 від 30.09.11 р., № 3 від 17.10.11 р. та № 4 від 30.12.11 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець -прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору № 83/10 від 15.10.10 р., постачальник взяв зобов'язання:

- здійснити поставку природного газу покупцю згідно з умовами даного договору;

- оформити документацію, необхідну для отримання газу покупцем;

- передавати покупцю акти приймання-передачі природного газу і рахунки на його оплату;

- провести залік споживання природного газу;

- на прохання покупця, у випадку несвоєчасного повідомлення (з різних причин) ОДУ ДК «Укртрансгаз» газотранспортним та газорозподільним організаціям до 5-го числа місяця поставки інформації про виділені постачальником ліміти, надати останнім гарантійні листи щодо виділення лімітів.

Відповідно до п. 2.2. договору № 83/10 від 15.10.10 р., покупець зобов'язався:

- сплатити постачальнику вартість поставки об'єму природного газу згідно умов даного договору;

- укласти договори на транспортування природного газу магістральними та газорозподільними підприємствами НАК «Нафтогаз України»;

- за десять днів до початку місяця поставки природного газу письмово узгоджувати з постачальником та газотранспортною організацією плановий місячний обсяг поставки природного газу;

- по закінченню кожного місяця поставки газу, в термін до 3-х днів надавати постачальнику засвідчені копії документів (з магістральними та газорозподільними підприємствами НАК «Нафтогаз України»), оформлених в установленому порядку, що підтверджують обсяг фактично отриманого природного газу, а в термін до 10-ти днів -передавати постачальнику їх оригінали;

- на вимогу постачальника підписувати акти звірки взаєморозрахунків;

- не укладати інші договори на постачання природного газу, якщо не виконані його зобов'язання по даному договору.

Розділом 3 договору № 83/10 від 15.10.10 р. визначено якість та об'єми поставки природного газу.

У відповідності до п. 4.1. вищевказаного договору, постачальник передає природний газ покупцю на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України.

Згідно з п. 4.3. договору № 83/10 від 15.10.10 р., приймання-передача природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням від запланованих обсягів від середньодобового не більше ± 5,0 %. При необхідності відступу від середньодобової норми постачальником і покупцем встановлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками в межах виділеного місячного ліміту (при цьому враховуються технологічні можливості газовикористовуючого обладнання покупця). Графік нерівномірної подачі погоджується з газорозподільним підприємством НАК «НафтогазУкраїни».

Пунктом 4.4. вищевказаного договору передбачено, що кількість газу, яка подається покупцю, визначається на показниками контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені у покупця, атестовані в органах Держспоживстандарту України. Показники цих контрольно-вимірювальних приладів є відправними для оформлення газорозподільною організацією актів про об'єми фактично спожитих обсягів газу.

Розділом 5 договору № 83/10 від 15.10.10 р. визначено ціну газу, його транспортування та загальна вартість даного договору.

Відповідно до п. 6.1. договору № 83/10 від 15.10.10 р., розрахунок за поставку природного газу здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника на умовах оплати -100 % вартості заявленого місячного обсягу природного газу до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу.

У випадку перевищення фактичного споживання газу в порівнянні з узгодженим плановим обсягом, кінцевий розрахунок проводиться покупцем не пізніше 0,5 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, у відповідності до умов даного договору на підставі акту, оформленого з газорозподільним підприємством, що підтверджує обсяг фактично протранспортованого (отриманого) природного газу.

Згідно з п. 6.3. вищевказаного договору, протягом місяця поставки плановий обсяг поставки вважається підтвердженим постачальником в межах фактично здійсненої покупцем попередньої оплати газу.

Пунктами 6.4. та 6.5 договору № 83/10 від 15.10.10 р. встановлено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу; за наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений йому в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначенні платежу; кошти, які надійшли від покупця за даним договором, зараховуються як передплата за умови відсутності заборгованості за даним договором.

Відповідно до п. 6.6. договору № 83/10 від 15.10.10 р., звірка розрахунків за газ за даним договором здійснюється сторонами в термін до 10 днів з дати отримання будь-якою із сторін відповідної письмової вимоги іншої сторони, на підставі відомостей про фактичну оплату покупцем вартості спожитого газу з врахування особливостей, передбачених розділом 7 даного договору, та актів приймання-передачі газу. Звірка розрахунків оформляється шляхом підписання сторонами акту звірки.

Пунктом 7.2. договору № 83/10 від 15.10.10 р. передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 10.1. договору № 83/10 від 15.10.10 р., цей договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє в частині поставки природного газу до 31.12.11 р. з можливою пролонгацією, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.

Додатковими угодами № 1 від 10.01.11 р., № 2 від 30.09.11 р. та № 4 від 30.12.11 р. до договору № 83/10 від 15.10.10 р. було змінено ціну газу, що постачається.

Додатковою угодою № 3 від 17.10.11 р. до договору № 83/10 від 15.10.10 р. було продовжено термін дії даного договору та встановлено додатковий обсяг поставки газу.

На виконання вищевказаних умов договору № 83/10 від 15.10.10 р. ним було поставлено відповідачу природний газ, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами прийому-передачі природного газу № 1004 від 31.12.11 р. на суму 331 165,44 грн., № 87 від 31.01.12 р. на суму 541 172,02 грн., № 161 від 29.02.12 р. на суму 749 480,29 грн. та № 219 від 31.03.12 р. на суму 181 460,14 грн. У підтвердження здійснення поставки газу за договором № 83/10 від 15.10.10 р. було складено та підписано сторонами акти прийому-передачі послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами від 31.12.11 р., від 31.01.12 р., від 29.02.12 р., від 31.03.12 р. та акт звіряння розрахунків за період з 01.10.11 р. до 31.03.12 р.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу за послуги надані у період з грудня 2010 р. до березня 2011 р. за договором № 83/10 від 15.10.10 р. та додатковими угодами до нього 1 472 112,45 грн., одна у відповідності до банківських виписок фактично сплатив за поставлений природній газ за період з січня 2012 р. до квітня 2012 р. 675000,02 грн. та станом на 01.01.12 р. було сплачено додатково 27 716,59 грн.

Враховуючи наведене, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений та про транспортований природний газ станом на день звернення позивача з даним позовом до суду першої інстанції складала 769395,84 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наданих доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором на постачання природного газу № 83/10 від 15.10.2010 р. та додатковими угодами до нього виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як ПАТ «Компанія Росток»свої зобов'язання за даними договором належним чином не виконало - оплату за отриману продукцію здійснило не в повному обсязі. У підтвердження оплати частини заборгованості надано платіжне доручення № 171 від 12.06.12 р. на суму 2000,00 грн.

Оскільки частина основного боргу в розмірі 2000,00 грн. була погашена після звернення позивача з даним позовом до суду першої інстанції, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 2 000,00 грн. основного боргу за отриманий природний газ підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 767395,84 грн. основного боргу, а відповідач визнав свою заборгованість, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» до Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» щодо стягнення суми основного боргу за договором на постачання природного газу № 83/10 від 15.10.2010 р. та додатковими угодами до нього у розмірі 767395,84 грн. обґрунтовано визнано судом першої інстанції таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

Пунктом 7.2. договору № 83/10 від 15.10.10 р. передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, перевіривши правомірність розрахунків про нарахування інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та пені колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, підлягають з відповідача на користь позивача 4610,67 грн. інфляційних нарахувань за період з 21.01.2012 р. до 31.03.2012 р. та 6253,42 грн. трьох річних процентів за період з 21.01.12 р. до 26.04.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу за договором на постачання природного газу № 83/10 від 15.10.2010 р. та додатковими угодами до нього, також підлягають стягненню з відповідача 31622,33 грн. пені за період з 21.01.12 р. до 26.04.12 р. за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу за договором на постачання природного газу № 83/10 від 15.10.2010 р. та додатковими угодами до нього.

Укладення мирової угоди згідно норм процесуального права є суб'єктивним правом позивача, а не його обов'язком, при цьому суд наділений повноваженнями перевіряти угоду на предмет відповідності нормам законодавства та не має повноважень зобов'язувати сторони укласти таку угоду. Таким чином, пропозиція відповідача щодо укладення мирової угоди на яку не погодився позивач ніяким чином не може впливати на винесення судом рішення, а отже доводи ЗАТ «Компанія Росток» є необґрунтованими.

Також, на думку скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зобов'язання сторін провести звірку взаєморозрахунків та підписати відповідний акт.

Слід зазначити, що жодною нормою чинного законодавства непередбачено повноважень суду зобов'язувати сторони проводити звірку розрахунків. Умови та порядок проведення таких звірок визначаються виключно договором на постачання природного газу від 15.10.10 р. № 83/10.

Крім того, між Позивачем та Відповідачем складався акт звіряння розрахунків від 09.04.12 р. № 429, який міститься у матеріалах справи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз України» до ПАТ «Компанія Росток» підлягають задоволенню частково.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва 09.07.2012 року у справі № 5011-37/5647-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-37/5647-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пономаренко Є.Ю.

14.09.12 (відправлено)