ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.12 Справа№ 5015/3131/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Старостенко О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт», м. Канів Черкаської області
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Західно - український консорціум», м. Львів
про: стягнення 113 973,79 грн.
Представники:
Від позивача: Паламарчук О.М. -представник (Довіреність б/н від 12.12.2011 р.)
Від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт», м. Канів Черкаської області до відповідача Приватного акціонерного товариства «Західно - український консорціум», м. Львів про стягнення 113 973,79 грн.
Ухвалою суду від 30.07.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.09.2012 р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду спору.
Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
20.10.2008 р. між ЗАТ «Агроекопродукт»(правонаступником якого є ТзОВ «Агроекопродукт»згідно п. 1.2. Статуту Товариства) та ЗАТ «Західно - український консорціум»(правонаступником якого є ПрАТ «Західно - український консорціум») було укладено Договір поставки № 20/10 (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання продати жерстяну банку діаметром 83,3/80,3 мм, висотою 85 мм, із стандартною кришкою, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар, що постачається і оплатити в тормін, згідно з умовами Договору та прибутково-видатковиими документами.
Умови вищевказаного Договору сторонами неодноразово змінювались, шляхом укладення додаткових угод № 1 від 27.11.2008 р.; № 2 від 01.12.2009 р.; № 3 від 25.03.2009 р. та № 4 від 01.09.2009 р.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань позивач за період з 28.10.2008 р. по 27.03.2009 р. передав відповідачу визначений Договором товар на загальну суму 56 726 244,82 грн. Факт поставки товару підтверджується представленими суду витратними накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, а саме: № 5703 від 28.10.2008 р. на суму 1 694 317,87 грн.; № 5704 від 28.10.2008 р. на суму 1 665 419,50 грн.; № 5705 від 28.10.2008 р. на суму 1 199 700,44 грн.; № 5706 від 28.10.2008 р. на суму 1 695 061,24 грн.; № 5730 від 30.10.2008 р. на суму 1 702 680,74 грн.; № 5731 від 30.10.2008 р. на суму 1 508 290,43 грн.; № 5732 від 30.10.2008 р. на суму 1 432 838,74 грн.; № 5733 від 30.10.2008 р. на суму 716 791,06 грн.; № 6204 від 18.12.2008 р. на суму 1 472 297,58 грн.; № 6205 від 18.12.2008 р. на суму 1 472 297,58 грн.; № 6206 від 19.12.2008 р. на суму 1 472 297,58 грн.; № 6207 від 19.12.2008 р. на суму 1 472 297,58 грн.; № 6208 від 22.12.2008 р. на суму 1 472 297,58 грн.; № 6209 від 22.12.2008 р. на суму 1 472 297,58 грн.; № 6210 від 22.12.2008 р. на суму 1 989 327,60 грн.; № 6222 від 23.12.2008 р. на суму 2 009 253,17 грн.; № 6223 від 23.12.2008 р. на суму 2 009 253,17 грн.; № 6254 від 24.12.2008 р. на суму 2 009 253,17 грн.; № 6255 від 24.12.2008 р. на суму 2 009 253,17 грн.; № 6280 від 25.12.2008 р. на суму 2 009 253,17 грн.; № 6281 від 25.12.2008 р. на суму 2 009 253,17 грн.; № 6294 від 26.12.2008 р. на суму 1 551 544,96 грн.; № 192 від 23.01.2009 р. на суму 912 600,00 грн.; № 193 від 23.01.2009 р. на суму 912 600,00 грн.; № 194 від 23.01.2009 р. на суму 912 600,00 грн.; № 195 від 23.01.2009 р. на суму 912 600,00 грн.; № 207 від 26.01.2009 р. на суму 1 510 704,00 грн.; № 208 від 26.01.2009 р. на суму 1 510 704,00 грн.; № 209 від 27.01.2009 р. на суму 1 510 704,00 грн.; № 210 від 27.01.2009 р. на суму 1 510 704,00 грн.; № 223 від 28.01.2009 р. на суму 1 175 148,00 грн.; № 224 від 28.01.2009 р. на суму 1 175 148,00 грн.; № 240 від 29.01.2009 р. на суму 1 511 921,27 грн.; № 241 від 29.01.2009 р. на суму 1 511 521,27 грн.; № 742 від 27.03.2009 р. на суму 1 403 403 ,30 грн.; № 743 від 27.03.2009 р. на суму 1 403 403 ,30 грн.; № 744 від 27.03.2009 р. на суму 1 403 403 ,30 грн. та № 745 від 27.03.2009 р. на суму 1 403 403 ,30 грн.
Пунктом 4.1. Договору (в редакції згідно Додаткової угоди № 4 від 01.03.2009 р.) передбачено, що отриманий товар відповідач оплачує шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача вказаної у п. 2.1. Договору суми протягом 85 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата за Договором також може здійснюватися шляхом вексельних розрахунків відповідно до чинного законодавства.
У позовній заяві позивач зазначає, що отриманий товар відповідач частково оплатив грошовими коштами -на суму 47 674 642,77 грн., частково -шляхом вексельних розрахунків, на загальну суму 8 961 343, 90 грн. Всього відповідачем оплачено товар на суму 56 635 986,67 грн. Таким чином, станом на 09.07.2012 р. сума боргу ПрАТ «Західно-український консорціум»перед ТзОВ «Агроекопродукт»за отриманий згідно Договору поставки № 20/10 від 20.10.2008 р. товар становить 90 258,15 грн.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 90 258,15 грн. підтверджується також підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків.
За порушення строків оплати товару позивачем, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 16 156,21 грн. та 3 % річних в сумі 7 559,43 грн.
Загальна сума позовних вимог складає 113 973,79 грн.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 20/10 від 20.10.2008 р., на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 56 726 244,82 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк оплати відповідачем товару визначено у п. 4.1. Договору і становить 85 календарних днів з моменту поставки товару.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов'язань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав, сплативши лише частину вартості товару в сумі 56 635 986,67 грн. Решти вартості товару відповідач не оплатив, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем склалася заборгованість на суму 90 258,15 грн. Вказане підтверджується також наданими суду актами звірки взаєморозрахунків, які скріплено відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 90 258,15 грн. та 3 % річних в сумі 7 559,43 грн. є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про стягнення 16 156,21 грн. інфляційних втрат, то позов в цій частині підлягає до задоволення частково, оскільки позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції за період з 25.09.2009 р. по 09.07.2012 р., а відтак і невірно розраховано суму збитків від інфляції.
Згідно здійсненого судом перерахунку (із врахуванням даних щодо індексу інфляції згідно системи ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.2.) до стягнення з відповідача підлягає 15 795,18 грн. інфляційних. У задоволенні вимог про стягнення 361,03 грн. збитків від інфляції позивачу слід відмовити.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Західно - український консорціум», (79007, м. Львів, вул. Джерельна, 29/7. Ідентифікаційний код 30583551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт»(19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Дорошенка, 1. Ідентифікаційний код 24372924) 90 258,15 грн. основного боргу, 15 795,18 грн. інфляційних та 7 559,43 грн. 3 % річних, всього - 113 612,76 грн.; 2 272,26 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 361,03 грн. інфляційних у позові відмовити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.09.2012 р.
Судове рішення № 25986675, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3131/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: