Рішення № 25986643, 03.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/8631-2012 03.09.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 19 195,69 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Білинова А.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення з відповідача в порядку регресу 19 195,69 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ Горбяк Ользі Олексіївні в сумі 10 195,69 грн., а відтак, позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду -Марчука Олексія Яковича. Оскільки цивільна відповідальність Марчука Олексія Яковича, водія, якого під час керуванням транспортним засобом -автомобілем марки КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП визнано винним у скоєнні ДТП, була застрахована відповідачем, тому позивач має право на отримання розміру сплаченого страхового відшкодування від відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 року порушено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду на 18.07.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

14.08.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів вини у дорожньо-транспортній пригоді -Марчука Олексія Яковича та відсутність у матеріалах справи належних доказів обсягу матеріальних збитків Горбяк Ольги Олексіївни, а саме висновку спеціаліста автотоварознавця або звіту експерта.

У дане судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 року, від 18.07.2012 року та від 15.08.2012 року надсилались на зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України адресу відповідача -01032, м. Київ, вул. Жилянська,

буд. 75; відповідачем вказані ухвали отримано, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих позивачем доказів, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 03.09.2012 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів першого типу №ВВ/8334712 від 22.09.2008 року, строк дії -з 22.09.2008 року до 21.09.2009 року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП станом на 08.04.2009 року була застрахована у відповідача.

Згідно вищевказаного полісу, копія якого міститься в матеріалах справи, ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну водієм автомобіля КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза нульова.

24.11.2008 року між позивачем та Горбяк Ольгою Олексіївною було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №06-R/01-024-00363, за умовами якого позивач зобов'язувався у разі настання страхового випадку відшкодувати матеріальні збитки Горбяк Ользі Олексіївні пов'язані, зокрема, з пошкодженням автомобіля

Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ, у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 9.5 вищевказаного договору останній діє з 25.11.2008 року до

24.11.2009 року.

08.04.2009 року о 08 год. 45 хв. на вул. Дніпровська набережна поворот на пр-т Бажана у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля

КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП під керуванням Марчука Олексія Яковича та автомобіля

Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ, під керуванням Горбяк Ольги Олексіївни, за результатами якої автомобілю Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується Довідкою Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України №17007 від 08.04.2009 року копія якої наявна в матеріалах справи.

09.04.2009 року Горбяк Ольга Олексіївна звернулась до позивача із заявою б/н в якій повідомила про настання страхового випадку та просила здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням, належного їй на праві власності автомобіля

Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ.

За результатами огляду автомобіля Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ, що проводився

13.04.2009 року Бережнюком О.В., позивачем була складена ремонтна калькуляція А1001 від 22.04.2009 року, копія якої міститься в матеріалах справи, де зазначено, що вартість ремонтних робіт становить 19 195,69 грн.

Вартість відновлювальних робіт автомобіля Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ в сумі

19 195,69 грн. також підтверджується рахунком-фактурою Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О»№3295 від 23.04.2009 року.

На підставі вищевказаного рахунку, 15.06.2009 року позивачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування Горбяк Ользі Олексіївні на рівні 19 195,69 грн.

24.06.2009 року позивачем було прийнято рішення про виплату Горбяк Ользі Олексіївні страхового відшкодування в сумі 19 195,69 грн., шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок станції технічного обслуговування автомобілів -Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О», що підтверджується страховим актом №СТ/09/1259 від 24.06.2009 року, копія якого надана позивачем до матеріалів справи.

У відповідності до страхового акта №СТ/09/1259 від 24.06.2009 року 24.06.2009 року позивач сплатив страхове відшкодування Гробяк Ользі Олексіївні перерахувавши 19 195,69 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О», що підтверджується платіжним дорученням №1676 від 24.06.2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05.05.2009 року у адміністративній справі №3-4265/09 відносно Марчука Олексія Яковича, останнього було визнано винним у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 08.04.2009 року о 08 год. 45 хв. на вул. Дніпровська набережна поворот на пр-т Бажана у місті Києві за участю автомобіля КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП під керуванням Марчука Олексія Яковича та автомобіля

Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ, під керуванням Горбяк Ольги Олексіївни.

17.09.2011 року позивач направив на адресу відповідача -страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність водія, винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, регресну вимогу №03/1980 від 16.09.2011 року, в якій просив відповідача здійснити виплату суми в розмірі виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а саме 19 195,69 грн.

Вищезазначена вимога на час прийняття рішення у даній справі залишилась незадоволеною відповідачем.

Доказів, що спростовували б вищезазначене, матеріали даної справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивач у відповідності до наведених норм чинного законодавства України та договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №06-R/01-024-00363 від 24.11.2008 року здійснив страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту Горбяк Ольги Олексіївни, в сумі 19 195,69 грн., до останнього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку -до водія, який керував автомобілем КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП при настанні дорожньо-транспортної пригоди -Марчука Олексія Яковича

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до

ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній станом на момент укладення договору страхування) встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.09.2008 року, поліс ВВ/8334712, цивільно-правова відповідальність водія автомобіль КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 08.04.2009 року, застрахована відповідачем, а відтак, вимога позивача про відшкодування в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування, підлягає задоволенню відповідачем.

З приводу твердження відповідача, про відсутність у матеріалах справи доказів вини Марчука Олексія Яковича у дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 08.04.2009 року о

08 год. 45 хв. на вул. Дніпровська набережна поворот на пр-т Бажана у місті Києві за участю автомобіля КРАЗ, д.н.з. 75-26 КИП під керуванням Марчука Олексія Яковича та автомобіля

Мазда 3, д.н.з. АА5334ВХ, під керуванням Горбяк Ольги Олексіївни, то останнє спростовується Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05.05.2009 року у адміністративній справі №3-4265/09 відносно Марчука Олексія Яковича.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності у матеріалах справи належних доказів збитків позивача, з посиланням на відсутність у матеріалах справи доказів обсягу матеріальних збитків, завданих Горбяк Ользі Олексіївні, а саме висновку спеціаліста автотоварознавця або звіту експерта, суд відзначає наступне.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Аналогічні положення закріплені і в ст. 25 Закону України «Про страхування», яким передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про страхування»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право вимоги, яке Горбяк Ольга Олексіївна має до винної особи, а в даному випадку до особи, що в силу вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»має відшкодувати заподіяну Марчуком Олексієм Яковичем шкоду, тобто відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року у справі №25/54 та від 05.10.2010 року у справі №10/78.

При цьому, законом встановлено, що підставою для здійснення страхових виплат є заява страхувальника і страховий акт (аварійний сертифікат). Тобто, у разі здійснення страхового відшкодування страховиком на підставі зазначених документів у нього виникає право відшкодування у порядку регресу понесених витрат.

А відтак, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи наявність у матеріалах справи заяви страхувальника про настання страхового випадку, рахунку на оплату відновлювального ремонту автомобіля з ремонтного підприємства, розрахунку страхового відшкодування та страхового акта позивача, посилання відповідача на відсутність у матеріалах даної справи висновку спеціаліста товарознавця/звіту експерта як на обставину відсутності доказів матеріального збитку страхувальника, суд вважає безпідставними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, сплаченого позивачем Горбяк Ользі Олексіївні в сумі 19 195,69 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код -00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант»(04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 55, код - 32382598) в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування 19 195 (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.09.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.