Рішення № 25986626, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/7242-2012 10.09.12За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд"

про стягнення 121 421, 96 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д. О. -представник за довіреністю

від відповідача: Данильчук П. П. -представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" заборгованості за Договором на постачання електричної енергії № 81633 о/р 81633015 від 27.12.2011 в розмірі 121 421, 96 грн., в тому числі 116370,29 грн. основного боргу, 3657,41 грн. пені, 397,00 грн. збитків від інфляції, 997,26 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-27/7242-2012, розгляд справи призначено на 26.06.2012.

Ухвалою суду від 26.06.2012 відкладено розгляд справи на 17.07.2012.

Розпорядженням від 12.07.2012 по справі № 5011-27/7242-2012 призначено повторний автоматичний розподіл, у зв'язку з тим, що відповідно до Постанови ВРУ від 05.07.2012 суддя Дідиченко М. А. обрана на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Автоматичним розподілом справу № 5011-27/7242-2012 передано судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 13.07.2012 справу № 5011-27/7242-2012 справу прийнято до провадження.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 17.07.2012 представників сторін розгляд справи відкладено на 10.09.2012.

Представник позивача в судове засідання 10.09.2012 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та через канцелярію суду подав клопотання про витребування додаткових доказів по справі у позивача, а саме щомісячний розрахунок включаючи суму в розмірі 33168,47 грн.

Суд відмовляє відповідачу у заявленому клопотанні, оскільки до позовної заяви позивач додав перелік документів: розрахунок ціни позову, звіт про використану активну електроенергію, акти про використану активну електричну енергію, акти погодження розрахунків за електричну енергію, акти приймання-передачі товарної продукції, рахунки-розшифровки та рахунки, що є достатніми для винесення рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в акті про погодження розрахунків (а/с 37) проведено донарахування в період часу з 11.08.2011 до 11.12.2011 на суму 33169,47 грн.

Також відповідач вказав, що 26.11.2001 р., Розпорядженням КМДА № 2523 статус гуртожитку змінено п.1 Розпорядження визначено те, що вважати гуртожиток по вул. Т. Драйзера, 5 житловим будинком. Статус гуртожитку було змінено на житловий будинок у зв'язку з тим щоб мешканці мали можливість приватизувати займані кімнати. За наявною інформацією розрахунок з установою яка здійснювала обслуговування будинку з АЕК «Київенерго»відбувався виходячи з 0,1795 коп. за 1 кВт час (без ПДВ) за загальним розрахунковим лічильником за електроенергією, яка споживається населенням для різних побутових потреб), проводиться за тарифами 0,1795 коп. за 1 кВт год. (без ПДВ, для гуртожитків, які обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами).

Станом на сьогодні по квартирний облік електроенергії в будинку відсутній. З дати укладення договору ОСББ «Добробуд»розрахунок з енергопостачальною організацією здійснюється за загально будинковим розрахунковим лічильником із розрахунку 0,3648 грн., за 1 кВт год. (з ПДВ) як у житлових будинках обладнаних по квартирними приладами обліку. За розчепленням платежів ГЮЦ м. Києва здійснює нарахування мешканцям із розрахунку до 250 кВт 0,2154 коп. (електроплити) після 250 кВт 0,2802 коп., за 1 кВт год. (з ПДВ). Тобто утворену різницю в тарифах відноситься на збитки ОСББ, така ситуація призводить до заборгованості погасити яку не в змозі.

Відповідно пунктів 2.2, 2.3, 2.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається і населеним пунктам, затверджений постановою НКРЕ від 10.03.1999 № 309 «Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам»(зі змінами та доповненнями) відпуск електроенергії гуртожиткам (як населеним пунктам, що розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергією, яка споживається населенням для різних побутових потреб), проводиться за тарифами 0,1795 коп. за 1 кВт год. (без ПДВ, для гуртожитків, які обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами).

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.09.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі-постачальник, Позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" (далі -споживач, Відповідач), було укладено договір № 81633 про постачання електричної енергії (далі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору постачальник зобов'язується постачати електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлантаційної відповідальності сторін»; з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобовяується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків»та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії»

Відповідно до пункту 1 Додатку № 2 до договору (порядок розрахунків) розрахунковим періодом для визначення спожитої електричної енергії приймається місяць з 14 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «Розрахунковий період»та «Календарний місяць»вважаються прирівняними.

Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії та покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу. Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до додатка «Визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні споживача»до цього договору. (п. 2.1 додатку № 2 до договору).

Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання. Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку постачальника здійснює повну оплату вартості енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (п. 2.2 додатку № 2 до договору).

Отже, Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 185302,48 грн., що підтверджується актами про використану активну електричну енергію: у січні 2012, у лютому 2012, у березні 2012, у квітні 2012, актами погодження розрахунків за електричну енергію: № 449, № 450, актами приймання-передачі товарної продукції: № 81633015/12 за грудень 2011, № 81633015/12добор с 3 за грудень 2011, № 81633015/1 за січень 2012, № 81633015/2 за лютий 2012, № 81633015/3 за березень 2012, № 81633015/4 за квітень 2012.

Також на виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки-розшифровки: № 81633015/12 від 28.12.2011, № 81633015/12добор с 3 від 30.12.2011, № 81633015/1 від 14.01.2012, № 81633015/2 від 14.02.2012, № 81633015/2 від 14.03.2012, № 81633015/4 від 14.04.2012 та рахунки: № 81633015/12 від 28.12.2011, № 81633015/12добор с 3 від 30.12.2011, № 81633015/1 від 14.01.2012, № 81633015/2 від 14.02.2012, № 81633015/2 від 14.03.2012, № 81633015/4 від 14.04.2012

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого за період з 01.11.2011 по 01.05.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану електричну енергію, яка станом на 01.05.2012 року складала 116370,29 грн.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пояснення відповідача щодо донарахування в акті про погодження розрахунків на суму 33168,47 грн. не заслуговує на увагу, оскільки судом встановлено, що у зв'язку з виключенням з договору від 06.02.1997 ЖУ «Лівобережне»ДП «Екос», та укладанням прямого договору з ОСББ «Добробут»було здійснено коригування нарахувань за фактичне споживання електричної енергії житловим будинком за адресою: вул. Драйзера, 5 та проведено донарахування за період з 11.08.2011 до 11.12.2011 на суму 33168,47 грн. Вказаний акт підписаний та погоджений в трьохсторонньому порядку.

Крім того, наявна в матеріалах справи трьохстороння додаткова угода до договорів про постачання теплової енергії від 10.04.1990 № 3510266 та договору від 27.12.2011 № 81633 свідчить про те, що сторони: ПАТ «Київенерго», ЖУ «Лівобережне»ДП «Екос»та ОСББ «Добробут»дійшли згоди з приводу того, що фактичне споживання електричної енергії житлового будинку № 5 по вул. Драйзера у м. Києві ОСББ «Добробут»розпочалося з 11.08.2011р. (п. 1). Виходячи з цього сторонами було досягнуто згоди, що відповідальність за оплату обсягу споживання визначається п. 1 цієї угоди за період з 11.08.2011 до моменту укладання договору про постачання електричної енергії між ПАТ «Київенерго»та ОСББ «Добробут»покладається на ОСББ «Добробут»(п. 2).

Недоведеним є твердження відповідача про те, що нарахування за електроенергію, яка споживається мешканцями будинку за адресою: вул. Драйзера, 5 має здійснюватися за тарифами встановленими для гуртожитків, оскільки між сторонами укладено договір на постачання електричної енергії для житлового будинку.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 116340,29 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Окрім суми основного боргу позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 397 грн. інфляційної складової боргу, 997,26 грн. 3% річних та 3657,41 грн. пені.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання вчасно, суду не надав.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3657,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційної складової боргу та 3% річних за наведені в розрахунку періоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 397,00 грн. інфляційної складової боргу, 997,26 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" (02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 5; ідентифікаційний код 3433477 з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 116370,29 грн. (сто шістнадцять тисяч триста сімдесят гривень 29 коп.) основного боргу, 3657,41 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 41 коп.) пені, 397,00 грн. (триста дев'яносто сім гривень 00 коп.) інфляційної складової боргу, 997,26 грн. (дев'ятсот дев'яносто сім гривень 26 коп.) 3% річних, 2428,44 грн. (дві тисячі чотириста двадцять вісім гривень 44 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 14.09.2012

Суддя Грєхова О.А.