Рішення № 25986552, 03.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2012 р.Справа № 5017/1967/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Чекальська В.П.,

від відповідача -Растолопа І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Спеціалізованого Одеського санаторію „Салют" про стягнення 319 542,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 23.07.2012 р. оголошувалась перерва до 03.09.2012 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спеціалізованого Одеського санаторію „Салют" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 319 542,44 грн., посилаючись на наступне.

01.11.2000 р. між КП „Одесводоканал" та СОС „Салют" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4147/2.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038-ХХІV від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ „Інфокс", яке стало правонаступником всіх прав та зобов'язань КП „Одесводоканал", що підтверджується п. 1.1. його статуту. Також, як вказує позивач, для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал", що діє на підставі Положення про філію.

Також позивач вказує, що між ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та СОС „Салют" були укладені до вказаного договору додаткові угоди від 02.11.2005 р., 20.01.2010 р., 01.03.2011 р. та від 15.11.2011 р.

Так, позивач посилається на п. 2.1 договору, згідно якого позивач та відповідач зобов'язуються керуватися Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Як вказує позивач, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 р. були затверджені Правила приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, які введені в дію з 14.08.2007 р.

При цьому позивач зазначив, що відповідач був повідомлений про прийняття нових Правил приймання стоків та довів допустимі величини концентрацій речових стічних вод, що міститься у додатках № 1-3 Правил приймання стоків, що підтверджується листом № 113-ТИ від 08.08.2007 р. та актом № 2186-ТИ 12.12.2001 р.

У відповідності з п. 3.8 договору нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків проводиться у відповідності з Правилами приймання стоків.

На підставі п. 2.1., 4.6 Правил приймання стоків ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" має право відібрати проби стічної води.

Так, позивач вказує, що представниками філії „Інфоксводоканал" у присутності представника відповідача 01.09.2010 р., 13.04.2011 р. та 20.07.2011 р. були відібрані проби стічних вод (шифри № 603, № 151, № 502) на об'єкті СОС „Салют".

При цьому відбору проб є контрольний колодязь перед скидом до міської каналізації. По відбору проб складено „Аналіз стічної води", які також підписані представником відповідача, контейнера опечатано пломбами, попереджено відповідача про можливість проведення паралельних відборів проб та ознайомлення з результатами аналізу стічної води.

За результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробами від 01.09.2010 р., 13.04.2011 р. та 20.07.2011 р., проведених незалежною лабораторією ВАТ „ІнтерХім", встановлено, невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах.

Як вказує позивач, розрахунки сум за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій виконаний на підставі п. 4.9, 4.10 та п. під № 477 Додатку до Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 р., звітів з водокористування, що викладено в обґрунтованому розрахунку суми боргу. Відтак, у відповідності з відборами проб була розрахована сума 319 542,44 грн.

Також позивач зазначає, що до відповідача поштою були відправлені результати аналізів (від 01.10.2010 р., 17.05.2011 р. та 09.08.2011 р.) та претензії (від 27.05.2011 р., 29.08.2011 р.). При цьому до СОС „Салют" було надіслано досудове попередження № 4651-ти від 22.06.2011 р. та нарочно було передано повторні претензії 11.06.2012 р.

Відтак, несплата відповідачем вказаної суми за скид стічної води, що не відповідає діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, за двома відборами проб, стала підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення вищевказаної суми заборгованості в розмірі 319 542, 44 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/1967/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 51-53) зазначив, що СОС „Салют" на листи від 01.10.2010 р., 17.05.2011 р. та 09.08.2011 р. та претензії від 27.05.2011 р., 29.08.2011 р. надсилав на адресу позивача відповідь від 12.06.2012 р. та наручно 26.06.2012 р. було передано відповідь на претензію № 404-П. При цьому відповідач зазначив, що Законами України не передбачено зобов'язання підприємства сплачувати перевищені тарифи за скид ненормативно-очищених стічних вод.

Проте, у судовому засіданні 03.09.2012 р. представник відповідача позовні вимоги визнав повністю та просив суд надати відстрочку виконання рішення суду щодо сплати боргу до 01.01.2013 р. у зв'язку з тим, СОС „Салют" знаходиться в скрутному фінансово-економічному становищі і повне виконання зобовязання для відповідача є неможливим та може призвести до повної зупинки роботи підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01.11.2000 р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал" та Спеціалізованим Одеським санаторієм „Салют" укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4147/2, згідно п. 1.1, 1.2 якого КП "Одесводоканал" надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку відповідно до вимог, встановлених Правилами, зазначеними в п. 2.1 договору, і діючим законодавством.

У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору передбачено, що КП „Одесводоканал" зобов'язується подавати СОС „Салют" воду і приймати стоки відповідно до стану мереж та споруд, доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за одну добу до відключення, в зв'язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних мереж.

Згідно п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору СОС „Салют" зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, які знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне використання води, не допускати втечі води; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує граничнодопустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".

За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок „Водоканалу". Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).

Вказаний договір було укладено на 5 років та строк його дії встановлений в п. 5.3 договору, який становить з 01.11.2000 р. до 01.11.2005 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п'ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Таким чином, Спеціалізований Одеський санаторій „Салют" був абонентом КП "Одесводоканал" на основі Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення та договору № 4147/2 від 01.11.2000 р.

До того ж, як зазначає позивач та з'ясовано судом, під час дії вказаного договору КП „Одесводоканал" було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ „Інфокс", яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого КП „Одесводоканал" на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал" від 17.12.2003 р., що вбачається зі статуту ТОВ „Інфокс". При цьому на базі орендованого ТОВ „Інфокс" цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" була створена філія "Інфоксводоканал", яка є структурним підрозділом ТОВ „Інфокс" та діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ „Інфокс" (протокол № 01/12 від 22.12.2003 р.).

Так, на момент укладення вказаного договору № 4147/2 від 16.10.2000 р. був чинним Цивільний кодекс Української РСР, який регулював цивільні правовідносини між сторонами.

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України. Так, згідно Прикінцевих положень чинного Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Враховуючи викладене, до договору про надання послуг водопостачання і водовідведення застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо порядку виконання вказаного договору, оскільки договір продовжував діяти після набрання чинності вказаним Кодексом.

Також з матеріалів справи вбачається, що 02.11.2005 р. між ТОВ „Інфокс" в особі начальника служби „Водозбут" філії "Інфоксводоканал" та Спеціалізованим Одеським санаторієм „Салют" була укладена додаткова угода до вказаного договору № 4147/1 від 01.11.2000 р., згідно п. 7 якої термін дії вказаного договору було продовжено до 31.12.2006 р.

Крім того, згідно додаткової угоди № 55-2 від 20.01.2010 р. про внесення змін та доповнень до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4147/2 від 01.11.2000 р., укладеної між сторонами по справі, вказаний договір було викладено у новій редакції.

Зокрема, у відповідності з п. 1.1 договору позивач зобов'язався надавати послуги з подачі холодної питної води та холодної води, що йде на гаряче водопостачання, на об'єкти відповідача, а також послуги по прийманню стічних вод холодного та гарячого водопостачання, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об'єктів. В свою чергу відповідач згідно п. 1.2 договору вчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруд, приладів та пристроїв на них у належному стані відповідно до Правил, зазначених в п. 2.1 договору та чинного законодавства.

В п. 2.1 договору в новій редакції передбачено, що його сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про питну воду та питне водопостачання"; „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632; а також технічними умовами, чинними ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору у новій редакції позивач зобов'язаний подавати відповідачу воду цілодобово або за графіком, затвердженим місцевими органами влади, і приймати стоки відповідно до стану мереж і споруджень, повідомляти відповідача через ЗМІ про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за 10 днів (за виключенням припинення подачі води та прийому стоків внаслідок аварії чи дії нездоланної сили).

Згідно п. 2.4.1, 2.4.2 договору у новій редакції відповідач зобов'язаний утримувати в належному технічно справному стані водоканалізаційні мережі, прилади і пристрої, устаткування і спорудження, що знаходяться в нього на балансі; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує граничнодопустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".

В п. 3.1 договору у новій редакції передбачено, що облік спожитої холодної води та скинутих стоків, а також холодної води, що йде на гаряче водопостачання, і водовідведення гарячої води здійснюється за показниками приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах відповідача, або згідно водогосподарського балансу. У випадку перебоїв у водопостачанні не з вини відповідача, розрахунок за відпущену воду при відсутності приладів обліку води і стоків здійснюється за час фактичної подачі води. Факт відсутності води встановлюється представниками відповідача і позивача зі складанням акту. У випадку відсутності підписаного сторонами акту послуги водопостачання-водовідведення вважаються наданими у повному обсязі.

Згідно п. 3.2 договору у новій редакції оплата послуг водокористування і водовідведення поводиться щомісячно до 30 числа поточного шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. Оплата проводиться по тарифам, затвердлим у установленому чинним законодавством порядку (п. 3.3 договору). При цьому на моменту укладення договору в новій редакції діяли наступні тарифи: за водопостачання -8,00 грн. за 1 куб.м, за водовідведення -6,00 грн. за 1 куб.м.

В п. 3.7 договору у новій редакції зазначено, що обсяги стоків, що відводяться від відповідача, приймаються рівними обсягам спожитої води або визначаються за показниками приладів обліку стоків відповідно до п. 3.14, 5.29 „Правил водокористування". Обсяг, скинутих відповідачем зливних стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 4.10 „Правил водокористування" (2008 року) та ДСТУ 3013-95.

Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється відповідно до „Правил прийому стічних вод" (п. 3.8 договору).

При цьому у відповідності з п. 2.4.15 договору у новій редакцій та п. 2.4 Правил приймання стоків відповідач зобов'язаний вчасно й у повному об'ємі сплачувати послуги водопроводу і каналізації, скидання ненормативно-очищених стоків та інші платежі, передбачені „Правилами водокористування" і „Правилами прийому стічних вод" та іншими умовами даного договору.

За умовами п. 3.4 договору в новій редакції відповідач отримує рахунок за надані послуги водокористування до 20-го числа поточного місяця. Разом з рахунком надається акт приймання-надання послуг водокористування, який підписується представниками обох сторін. Згідно рахунку та акту приймання-надання послуг відповідач протягом 10 банківських днів повинен провести оплату за надані позивачем послуги водокористування. У разі неотримання рахунка на оплату в зазначений термін, рахунки (дебітові повідомлення) направляються на адресу відповідач поштою, відповідно до реквізитів, що вказуються відповідачем у договорі, або вручається представнику відповідача.

Згідно п. 7.4 договору у новій редакції термін його дії встановлено до 31.12.2010 р.

Також з матеріалів справи вбачається, 01.03.2011 р. та 15.11.2011 р. між ТОВ „Інфокс" в особі начальника служби „Водозбут" філії "Інфоксводоканал" та Спеціалізованим Одеським санаторієм „Салют" було укладено додаткові угоди до вказаного вище договору на послуги водопостачання та водовідведення, якими було продовжено строк дії договору. Зокрема, згідно п. 2 останньої додаткової угоди від 15.11.2011 р. в п. 7.4 договору були внесені зміни та строк дії вказаного договору було встановлено до 31.12.2012 р.

Таким чином, зазначений договір є діючим і таким, що підлягає виконанню сторонами.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надавало Спеціалізованому Одеському санаторію „Салют" послуги водопостачання та водовідведення, при цьому згідно наданого до суду позивачем обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення (а.с. 8-12) загальна сума вартості цих послуг склала 319 542,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками філії „Інфоксводоканал" у присутності представника відповідача 01.09.2010 р. (а.с. 22), 13.04.2011 р. (а.с. 25) та 20.07.2011 р. (а.с. 29) були відібрані проби стічних вод (шифри № 603, № 151, № 502) на об'єкті СОС „Салют".

Місцем відбору проб є контрольний колодязь перед скидом до міської каналізації. По відбору проб складено „Аналіз стічної води", які також підписані представником відповідача, контейнера опечатано пломбами, попереджено відповідача про можливість проведення паралельних відборів проб та ознайомлення з результатами аналізу стічної води.

За результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробами від 01.09.2010 р., 13.04.2011 р. та 20.07.2011 р., проведених незалежною лабораторією ВАТ „ІнтерХім", встановлено, невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах.

Розрахунки сум за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій виконаний на підставі п. 4.9, 4.10 та п. під № 477 Додатку до Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 р., звітів з водокористування, що викладено в обґрунтованому розрахунку суми боргу.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, до відповідача поштою були відправлені результати аналізів (від 01.10.2010 р., 17.05.2011 р. та 09.08.2011 р.) та претензії (від 27.05.2011 р., 29.08.2011 р.). При цьому, до СОС „Салют" було надіслано досудове попередження № 4651-ти від 22.06.2011 р. та наручно було передано повторні претензії 11.06.2012 р. (а.с. 35), що підтверджується списками рекомендованих листів та фіскальними чеками (а.с.24, 27-28,31-32,34).

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем послуг водовідведення від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані позивачем послуги водовідведення скинутої відповідачем стічної води, що не відповідає діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, за двома відборами проб в сумі 319 542,44 грн. згідно наданого позивачем розрахунку.

Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договору № 4147/2 послуги водовідведення відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 319 542,44 грн.

Вказану суму боргу, що заявлена позивачем до стягнення відповідач визнав повністю.

При цьому відповідачем було подано до суду клопотання про відстрочку та розстрочку суми боргу, в якому відповідач зазначає, що СОС „Салют" знаходиться в скрутному фінансово-економічному становищі і повне виконання зобовязання для відповідача є неможливим та може призвести до повної зупинки роботи підприємства. Під час розгляду справи представник відповідача уточнив свої вимоги та просив суд надати відстрочку виконання рішення суду щодо сплати боргу до 01.01.2013 р.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Між тим підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для надання відстрочки виконання рішення суду Спеціалізований Одеський санаторій „Салют" посилається на неможливість виконання зазначеного рішення, оскільки негайне виконання зазначеного рішення призведе до припинення діяльності підприємства. При цьому, відповідач зазначив, що СОС „Салют" є державним підприємством та створений з метою надання санаторно-курортного лікування, обстеження, соціально-медичної реабілітації та забезпечення відпочинком осіб, які потребують соціального захисту, догляду та уваги. Санаторій здійснює медичну практику з метою надання послуг ветеранам війни. Фінансування санаторію „Салют" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, якому підвідомчий санаторій, та в кошторисі витрат на 2012 р. не передбачена сума, яка стягується на оплату завищеного тарифу за скид ненормативно-очищених стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій.

Відповідно до положень п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги викладене та встановлення судом обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області, суд вважає за можливе надати Спеціалізованому Одеському санаторію „Салют" відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області до 01.01.2013 р.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення частково відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Спеціалізованого Одеського санаторію „Салют" про стягнення 319 542,44 грн.

2. СТЯГНУТИ зі Спеціалізованого Одеського санаторію „Салют" (65033, м. Одеса, вул. С.Варламова, 28; код ЄДРПОУ 24539732; р/р 35218001000177; 35228001000177 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р 26007311687301 в АБ „Південний", МФО 328209) заборгованість за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій у сумі 319542/триста дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок дві/грн. 44 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6390/шість тисяч триста дев'яносто/грн. 84 коп.

3. Надати Спеціалізованому Одеському санаторію „Салют" відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області строком до 01.01.2013 р.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2012 р.

Суддя Петров В.С.