Рішення № 25986308, 13.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 5010/1036/2012-2/53

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-люкс", вул.Сім"ї Хохлових, 8А, офіс 304, м. Київ-94, 02094

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1,77111

про стягнення боргу у сумі 3 976,72 грн.,

Представники сторін не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софіт-люкс" (далі Позивач) звернулося в суд з вимогою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 3 976,72 грн.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак направив суду клопотання вх.№5774/2012-с вх від 04.09.2012р. відповідно до якого просив залучити до матеріалів справи власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору, платіжне доручення №16580 від 03.08.2012р., копії опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек №2396 від 23.08.2012р. та витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору поставки №12-1804/41101 від 18.04.12 щодо повної оплати вартості поставленого товару в сумі 3976,72 грн.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних судом документів не подав, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - ухвалами від 15.08.12 та 30.08.12, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення (а.с.39).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне:

18.04.12 між сторонами по справі укладено договір поставки №12-1804/41101, відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов"язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві (відповідач) товар (товари), а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар на підставі видатково-прибуткових накладних (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вказаного договору позивач протягом квітня-червня 2012 поставив відповідачу товар на загальну суму 9168,44 грн. Враховуючи часткову оплату відповідачем товару, неоплаченою залишилася накладна №РН070601 від 07.06.12 (а.с.30) на суму 3 976,72 грн., яка є предметом спору у даній справі. Вказана накладна підписана і скріплена печатками обох сторін і в ній міститься посилка на договір поставки №12-1804/41101 від 18.04.12, тобто, поставка товару була договірною.

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України). Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.8.1 договору відповідач повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару, чого останній не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Станом на день вирішення спору відповідач заперечень проти позову чи доказів повного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 3 976,72 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,5 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.33, 34, 43, 79, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3976,72 грн. заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1,77111, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" ( вул. Сім'ї Хохлових, 8А, офіс 304, м. Київ, 020943976,72; код 32591365) -3976 (три тисячі дев"ятсот сімдесят шість) грн. 72 коп. основного боргу та 1609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

__помічник судді Шунтов О. М. 13.09.12