Рішення № 25986299, 11.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.12 р. Справа № 5006/13/74/2012

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон", м. Харків

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "МЛЗ", Донецька обл., м. Макіївка

про: стягнення 236861грн. 31коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Наумов С.М. (за довіреністю б/н від 20.08.2012р.);

від відповідача: Горєлова Н.К. (за довіреністю № 8 від 14.05.2012р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон", м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "МЛЗ", м. Макіївка про стягнення 239287грн.81коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 236277грн.70коп., пені в сумі 3010грн.11коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 359 від 21.09.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

28.08.2012р. позивач через канцелярію суду надав уточнення до позовної заяви, якими повідомив суд про здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості в сумі 80000грн.00коп. (08.06.2012р.-30000грн.00коп., 23.07.2012р.-20000грн.00коп., 01.08.2012р.-30000грн.00коп.), внаслідок чого неоплаченою залишилась вартість товару в сумі 156277грн.70коп., сума пені залишалась незміною та становить 3010грн.11коп. У зв'язку з викладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 159287грн.81коп.

11.09.2012р. позивач через канцелярію суду звернувся до суду із заявами, якими просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50000грн.00коп., у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині вимог через оплату відповідачем зазначеної суми платежами 23.07.2012р. у розмірі 20000грн.00коп. та 01.08.2012р. у розмірі 30000грн.00коп. та просив суд припинити провадження в частині стягнення пені в сумі 3010грн.11коп., у зв'язку із відмовою від позовних вимог у цій частині.

Заявою б/н від 11.09.2012р. позивач зменшив заявлену суму основного боргу на 30000грн.00коп., пояснюючи це тим, що кошти в цьому розмірі станом на час направлення позову вже були сплачені відповідачем, але не враховані у позові; остаточно просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 153851грн.20коп.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданих позивачем 01.09.2012р. заяв.

В судовому засіданні 11.09.2012р. позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих 11.09.2012р. заяв, відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву; сторони повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Розглянувши всі надані сторонами заяви, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

21.09.2011р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 359, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити лом та відходи чорних металів, далі-товар в порядку та на умовах даного договору, в відповідності з технічними вимогами та якістю ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні».

Згідно із п. 2.1 договору номенклатура, ціна та кількість товару зазначені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна сума договору приблизно складає 500000грн.00коп., без ПДВ, згідно Розділу 20 підрозділу 2 пункту 23 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2.3 договору загальна сума договору визначається даними видаткових накладних, або даними приймально-здавальних актів металів чорних (вторинних), оформлених на виконання цього договору.

У відповідності із п. 3.2 договору покупець здійснює оплату за товар не пізніше 5 банківських днів з моменту приймання-передачі товару.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що моментом приймання-передачі товару є підписання приймально-здавального акту металів чорних (вторинних) представниками обох сторін на складі покупця за адресою: Донецька обл., м. Макіївка.

Згідно із п. 5.1 договору даний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань, які виникли під час дії даного договору.

Специфікаціями № 01 від 21.09.2011р., № 03 від 01.10.2011р., № 04 від 24.10.2011р., № 05 від 05.11.2011р. до договору сторони визначили вид товару згідно ДСТУ 4121-2002, що підлягав поставці., його ціну, загальну вартість та кількість.

Додатковою угодою № 01 від 26.09.2011р. до договору сторони прийшли до згоди змінити п. 2.2 договору та викласти його в наступній редакції: «загальна сума договору приблизно складає 1500000грн.00коп., без ПДВ, згідно Розділу 20 підрозділу 2 пункту 23 Податкового кодексу України», всі інші пункти договору залишені без змін.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Договір № 359 від 21.09.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вище вказаного договору позивач в період з 23.09.2011р. по 27.04.2012р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 1538652грн.70коп.

Факт отримання товару відповідачем у період з 23.09.2011р. по 07.11.2011р. підтверджується актами приймання металів чорних (вторинних) № 2309/1 від 23.09.2011р., № 2609/1 від 26.09.2011р., № 2809/1 від 28.09.2011р., № 2809/2 від 28.09.2011р., № 3009/1 від 30.09.2011р., № 3009/2 від 30.09.2011р., № 0610/1 від 06.10.2011р., № 1810/1 від 18.10.2011р., № 1810/2 від 18.10.2011р., № 2210/1 від 22.10.2011р., № 2610/1 від 26.10.2011р., № 2710/1 від 27.10.2011р., № 0711/1 від 07.11.2011р., № 0711/3 від 07.11.2011р., які скріплені підписом та відбитком печатки ПрАТ «МЛЗ»; у період з 04.04.2012р. по 27.04.2012р. видатковими накладними № 404 від 04.04.2012р., № 504 від 05.04.2012р., № 1004-9 від 10.04.2012р., № 2004-4 від 20.04.2012р., № 2704-12 від 27.04.2012р., № 2704-11 від 27.04.2012р., які в графі «Отримав» містяться підпис представника відповідача.

Отже, вищевикладені дії відповідача свідчать про надання останнім своєї згоди на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 359 від 21.09.2011р.

У позовній заяві позивач посилався на те, що отримавши товар, відповідач оплатив його вартість лише частково, перерахувавши позивачу в період з 26.09.2011р. по 27.04.2012р. суму в розмірі 1302375грн.00коп., внаслідок чого неоплаченою залишилась вартість товару в сумі 236277грн.70коп.

Під час судового розгляду справи позивачем була зменшена сума основного боргу на 30000грн.00коп. через не врахування у позовній заяві здійсненого 08.06.2012р. відповідачем платежу в сумі 30000грн.00коп. Дійсно, як вбачається із відбитку календарного штемпеля печатки органів поштового зв'язку позовна заява була надіслана до суду 16.07.2012р., тобто вже після здійснення вказаного платежу.

У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач в процесі судового розгляду справи частково оплатив суму основної заборгованості, перерахувавши позивачу 23.07.2012р. суму в розмірі 20000грн.00коп., 01.08.2012р. суму в розмірі 30000грн.00коп.

Сплата боргу в сумі 50000грн.00коп., яка є предметом судового розгляду за змістом п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою припинення провадження у справі в цій частині.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат вартості поставленого товару сума боргу становить 156277грн.70коп.

Однак, позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 153851грн.20коп., пояснюючи це тим, що в актах приймання металів чорних (вторинних) № 0711/1 та № 0711/3 від 07.11.2011р. невірно була вказана ціна за одиницю товару, яка встановлена специфікацією № 05 від 05.11.2011р. до договору. Таким чином, за актом № 0711/1 від 07.11.2011р. був поставлений товар вартістю 82470грн.00коп., за актом № 0711/3 від 07.11.2011р. - 63120грн.00коп., про що були внесені відповідні виправленні в вищевказані акти, які надані позивачем для залучення до матеріалів справи. Викладені обставини не спростовані відповідачем під час слухання справи. Отже, всього 07.11.2011р. було передано відповідача товару на суму 145590грн.00коп., замість вказаної позивачем в позовній заяві суми 148016грн.50коп.

З огляду на вищевикладене позивач наполягає, що відповідач не виконав свої зобов'язання з повної оплати отриманого товару, сума заборгованості в розмірі 153851грн.20коп. відповідачем не сплачена, товар на вказану суму не повернутий.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 того ж Кодексу встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності із п. 3.2 договору покупець здійснює оплату за товар не пізніше 5 банківських днів з моменту приймання-передачі товару.

Пунктом 4.3 договору № 359 від 21.09.2011р. сторони погодили, що моментом приймання-передачі товару являється підписання приймально-здавального акту металів чорних (вторинних) представниками обох сторін на складі покупця за адресою: Донецька обл., м. Макіївка.

Як вбачається із представленого відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень, наданих під час судових засідань, відповідач не заперечує проти факту отримання товару за спірний період - з 23.09.2011р. по 27.04.2012р., але вказує на те, що оскільки за умовами п. 4.3. договору акти приймання металів чорних (вторинних) за період квітень 2012р. не підписані сторонами та не представлені суду, строк оплати цього товару в кількості 135,97тон, вартістю 379979грн.20коп. для покупця не наступив.

Однак, суд не погоджується з вищевикладеною позицією відповідача, вважає такою, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Супровідним листом від 28.08.2012р. позивач надав для залучення до матеріалів справи приймально-здавальний акт від 04.04.2012р. про отримання відповідачем брухту чавунного кількістю 21,4тн; приймально-здавальний акт від 06.04.2012р., відповідно до якого брухтоотримувач - відповідач отримав від позивача товар кількістю 21,86тн; приймально-здавальний акт від 10.04.2012р. свідчить про отримання відповідачем партії брухту загальною вартістю 29,02тн. Суд, зазначає, що саме така кількість брухту була поставлена позивачем відповідно за видатковими накладними № 404 від 04.04.2012р. вартістю 59920грн.00коп., № 504 від 05.04.2012р. вартістю 61208грн.00коп., № 1004-9 від 10.04.2012р. вартістю 81256грн.00коп.

Таким чином, строк оплати вищевказаного товару відповідно до умов п. 3.2 та 4.3 договору вже наступив.

Підписання відповідачем (покупцем) видаткових накладних № 2004-4 від 20.04.2012р., № 2704-11 від 27.04.2012р., № 2704-12 від 27.04.2012р., які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на викладене суд вважає, що видаткові накладні та приймально-здавальні акти є рівнозначними первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, виникнення обов'язку у відповідача здійснити оплату поставленого товару.

Зокрема, письмовими поясненнями від 11.09.2012р. та під час судового засідання відповідач повідомив суд, що з боку відповідача акти приймання металів чорних (вторинних) від 20.04.2012р. на суму 68031грн. 20коп., від 27.04.2012р. на суму 50624грн. та на суму 58940грн. підписані, направлені позивачу, спору між сторонами щодо вартості та ваги отриманого товару не має.

Крім того, відповідач своїми конклюдентними діями з часткової оплати поставленого за договором № 359 від 21.09.2011р. товару фактично підтвердив факт отримання товару та те, що обов'язок оплатити товар за вказаним договором, в тому числі по спірним поставкам, вже наступив.

Вказана сума основного боргу в тому числі підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 20.08.2012р. за договором № 359 від 21.09.2011р., згідно із яким станом на 20.08.2012р. за відповідачем вже значиться заборгованість у розмірі 153851грн.20коп., який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Доказів погашення боргу в сумі 153'851грн.20коп. суду не представлені, у зв'язку з чим на момент прийняття рішення господарське зобов'язання належним чином перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач керуючись п. 6.2 договору, у позові просив суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 3010грн.11коп., нараховану на суму боргу 236277грн.70коп. за період з 01.05.2012р. по 01.06.2012р.

11.09.2012р. позивач звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження по справі в частині заявлених позовних вимог про стягнення пені в сумі 3010грн.11коп., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині. Підстав, за яким суд не приймає відмови заявника від вказаних вимог, не вбачається.

З урахуванням викладеного, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 3010грн.11коп. та відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження по справі в цій частині вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. В частині часткової оплати відповідачем суми боргу вже після порушення провадження у справі судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ч. 4 та ч. 1-1) ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Регіон», м. Харків до Приватного акціонерного товариства «МЛЗ», Донецька обл., м. Макіївка в розмірі 153'851грн.20коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «МЛЗ» (юридична адреса: 86108, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Свердлова, будинок 25, код ЄДРПОУ 31798871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Регіон» (юридична адреса: 61068, м. Харків, Московський район, в'їзд Семиградський, будинок 2, код ЄДРПОУ 36987543) суму основного боргу в розмірі 153'851грн.20коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4077грн. 02коп.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Регіон», м. Харків до Приватного акціонерного товариства «МЛЗ», Донецька обл., м. Макіївка в частині стягнення основного боргу в сумі 50'000грн.00коп. - припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Регіон», м. Харків до Приватного акціонерного товариства «МЛЗ», Донецька обл., м. Макіївка в частині пені в сумі 3'010грн.11коп. - припинити, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині вимог.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 11.09.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписано 13.09.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.